Прикладом вітчизняного приладу контролю нафтовмісту може служити прилад КНС-201Л.
Цей прилад аналогічний концентратомеру КНС-201Б. Відмінність полягає в тому, що в приладі КНС-201Л досліджувана; проба поступає на вхід приладу безпосередньо, без розбавлення. Діапазон виміру при цьому 0-100 млн-1.
Комплектно з приладом поставляється самописець, який підключається до виводів «Аналоговий вихід» приладу.
Контакти вихідних реле блоку управління, що спрацьовують при досягненні концентрацією нафти в пробі значення 100 млн.-1, а також при несправності при бору включаються в ланцюги зовнішньої сигналізації і в ланцюзі управління скиданням.
Дія САЗРІУС для машинно-котельних відділень французької фірми «Серес» заснована на принципі турбідиметрії в інфрачервоної області спектру.
Інфрачервоний випромінювач випромінює монохроматичний промінь, який проходить крізь вимірювальну камеру, що є скляною трубкою, по якій тече аналізована рідина.
Вимірювальний фотоприймач, встановлений під кутом до осі світлового променя, вимірює інтенсивність відбитого світла, пропорційну концентрації нафти в аналізованій пробі.
Експериментальним дорогою встановлено, що віддзеркалення світла під таким кутом характерний лише для вуглеводнів. Від часток механічних домішок світло відбивається в основному під іншими кутами, відмінними від вказаного.
Особливістю приладу є наявність пристрою автоматичного очищення вимірювальної камери. Пристрій є поршнем, який здійснює поступальну ходу, очищаючи скляні стінки камери.
У комплекті з приладом може поставлятися дистанційно керований триходовий клапан, за допомогою якого в пробовідбірну систему і в прилад подається чиста вода для промивання системи, калібрування і установки нуля приладу.
На панелі управління є тумблер, перемикальний поріг спрацьовування вихідних реле з 100 млн.-1 на 15 млн.-1.
В цьому випадку прилад може бути використаний як сигналізатор граничного нафтовмісту. Межі виміру приладу 0-120 млн-1. Сигналізатори граничного нефтесодержания для контролю над скиданням л’яльных вод з суден, обладнаних сепараторами і фільтром з очисною здатністю до 15 млн.-1, простіше і дешевше описаних вище приладів виміру, реєстрації і управління скиданням.
Це обумовлено наступними чинниками:
· у зливаній за борт після фільтрації аналізованій воді практично відсутні механічні домішки;
· для сигналізаторів не потрібна безперервна індикація і реєстрація поточних значень концентрації нафти в аналізованій рідині, а потрібна лише сигналізація про перевищення концентрацією значення 15 млн.-1;
· похибки, що припускається, більша, ніж в описаних вище приладів;
· значно менша інтенсивність забруднення з вимірювальних трактів приладу, пробовідбірних пристроїв і трубопроводів завдяки вищій мірі очищення аналізованої рідини.
Прикладом вітчизняного сигналізатора граничного нафтовмісту може служити прилад типа СНС-201.
Дія приладу заснована на здатності нафтопродуктів поглинати світло і полягає в реєстрації інтенсивності ослабленої частини світлового потоку, про того, що йшов через емульсію нафти у воді (принцип турбідиметрії).
Структурна схема сигналізатора СНС-201 показана на мал. 4.1.
Аналізована нафтовмістна вода після сепарації і фільтрації через пробовідбірний пристрій 1 подається на вимірювальну і порівняльну кювети З проходить через них і скидається в л’яла або накопичувальну ємкість.
Кювета вимірювального каналу має базу 40 мм, порівняльного - 10 мм. Світловий потік від джерела світла 2, як яке використовується лампа розжарювання, проходить через вимірювальну і порівняльну кювети. Оскільки бази кювет різні, то інтенсивності світлових потоків після кювет, заповнених навтовмістною водою, будуть неоднакові. Світлові по струми перетворяться фотоприймачами 4 в електричні сигнали, які подаються на електронний пристрій 5, де ці сигнали посилюються, перетворяться, логарифмуються і вичитуються. Різницевий сигнал, пропорційний концентрації нафти у воді, подається на вхід порогового пристрою 6. Пороговий пристрій набудовується так, щоб при концентрації нафти у воді 15 млн-1 спрацьовувало вихідне реле 7, контакти якого включаються в схему зовнішньої сигналізації і, при необхідності, в схему управління скиданням.
Спрацьовування реле відбувається також і при несправностях приладу.
Конструктивно прилад складається з двох блоків: блоку фотометричного і блоку стабілізатора 8.
Малюнок 8.4.1. Структурна схема сигналізатора СНС-201:
I - чиста вода; II - від системи фільтрації; III - за борт; IV - скидання; V - до показуючого або самописного приладу; VI - в схему сигналізації; VII в схему управління скиданням.
Прилади для визначення кордону розділу «Нафта-вода» для відстійних танків танкерів.
Ці прилади можуть бути як стаціонарними, так і переносними. В разі вживання стаціонарних приладів їх слід встановлювати в кожному відстійному Гані, а органи управління і індикатори положення кордону розділу «нафта - вода» розташовувати в приміщенні управління вантажними операціями.
Спрацьовування приладу під час переходу середовища з нафти у воду і навпаки має бути швидким і чітким. Точність приладу повинна забезпечувати індикацію кордону розділу «нафта - вода» в межах ±25 мм від фактичної.
Постійна індикація кордону розділу не обов'язкова. Датчик-реле рівня разів справи середовищ типа ДРС є вітчизняним переносним приладом і складається з наступних основних частин (мал. 4.2.): чутливого, елементу 1, мірної стрічки 3 мілівольтметри 5, корпуси 8, кришки 6.
Один кінець стрічки за міцніє на барабані 4, другий кінець - на чутливому елементі 1, який є цинковим диском, поміщеним в металевий стакан 2.
При опусканні або підйомі чутливого елементу барабан 4 обертається за допомогою ручки 7 і змотує або намотує мірну стрічку 3.
Стопоріння барабана здійснюється за допомогою гайки обертанням її за годинниковою стрілкою до упору.
Корпус приладу має фланець з різьбленням, за допомогою якого датчик кріпиться на горловині відстійного танка.
У кришці є вікно із склом для візуального спостереження за свідченнями мілівольтметра.
Стакан перед опусканням його в танк для вимірів заповнюється забортною водою, що запобігає забрудненню чутливого елементу при проходженні шару нафтопродуктів.
Принцип дії датчика заснований на гальванічному ефекті і полягає в реєстрації виникнення гальванічного струму під час переходу цинкового електроду з нафтового - непровідного шару у водний - провідний шар.
При опусканні стакана з електродом на мірній льон ті в танк, при проходженні ним шару нафтопродуктів струм відсутній, а при попаданні електроду у воду проходить гальванічний струм по ланцюгу: плюсовий затиск мілівольтметра- «маса» ємкості - провідне контрольоване середовище - чутливий елемент (електрод) - мірна стрічка - мінусовий затиск мілівольтметра.
Візуальна реєстрація виникнення струму здійснюється по відхиленню стрілки мілівольтметра. Зняття свідчень значення рівня кордону розділу середовищ виробляється з мірної стрічки у момент відхилення стрілки мілівольтметра.
9. Безпека і охорона на морі
9.1 Організація дій екіпажа в надзвичайних обставинах. Нормативні положення СОЛАС, МКУБ, МАРПОЛ
Дії членів екіпажа при виникненні надзвичайних ситуацій регламентуються судновим розкладом (Drill Shedule)
«Safety Manual», інструкціями (Emergency Procedures), заснованими на міжнародних нормах і стандартах. Вимоги про готовність на судах до аварійних ситуацій містяться в главі 8 МКУБ, що є главою IX Конвенциі СОЛАС з поправками, в правилі 24-4 глави III цієї Конвенції, схваленої на Конференції з СОЛАС в листопаді 1995 року, а також в правилі 26 Додатків I Конвенції МАРПОЛ 73/78.
Міжнародний Комітет з безпеки мореплавання ІМО під готував циркуляр (MSC/Circ.76O/MEPC/Circ.310) - "Керівництво у від носінні структури інтегрованої системи планів дій в надзвичайних ситуаціях на судах", в якому викладаються рекомендації по підготовці на судах всеосяжних і ефективних планів дій при аварійних ситуаціях на борту на основі модульної структури.
Мета керівництва - об'єднати аварійні ситуації, що виникають на судні, в єдину систему і допомогти компаніям-судновласникам в раз робітці гармонізованих планів, що дозволить уникнути дублювання процедур і поліпшити їх виконання судновим персоналом в аварійних ситуаціях. Такі інтегровані системи планів можуть бути легко "вбудовані" в створюваних в компаніях відповідно до вимог МКУБ суднові системи управління безпекою (СУБ).
Потенційними надзвичайними ситуаціями на судах можуть бути наступні групи подій:
- пожежа (fire);
- пошкодження судна (damage to the ship);
- незаконні акти, загрозливі безпеці судна, його пасу жирів і екіпажа (unlawful acts threatening the safety of the ship and the security of its passengers and crew);
- нещасні випадки з персоналом (personnel accidents);
- інциденти з вантажем (cargo related accidents);
- аварійна допомога іншим судам (emergency assistance to other ship).
У свою чергу, кожна група ситуацій може бути підрозділі на подальші види, які можуть зажадати різних перед заходів, що приймаються екіпажем. Наприклад, в ситуацію "пошкодження судна" входять такі його види, як зіткнення (collision), посадка на грунт (grounding /stranding), штормове пошкодження (heavy weather damage), пошкодження корпусу, конструкції (hull/structural failure)
Пожежа по місцю його виникнення (з цим пов'язані особливості гасіння) можна підрозділити на такі види: пожежа у вантажних приміщеннях (fire in cargo areas); у машинному відділенні або ЦПУ (fire in machinery spaces or control room); пожежа в житлових приміщеннях або коморах (fire in accomodation or store room spaces).
Система організації всіх дій екіпажа грунтується на аварійних партіях (emergency teams), створених з найбільш підготовлених офіцерів і рядовых. У розкладі по тривогах вказані місця збору (Emergency Team Muster Station) партій, в яких є необхідне устаткування і на базі яких аварійні партії діють. Аварійні партії підтримуються персоналом, приписаним до інших місць збору, а саме: Bridge Team (на навигаци онном містку) і Engine Room Team (у машинному відділенні), Support (Standby) Team.
Перелік посадових осіб, приписаних до певної партії і, відповідно, місця збору в аварійних ситуаціях, представляє Muster List, який повинен вивішуватися в місцях збору і бути на руках у командира аварійної партії. Дії, які повинен перед приймати кожен член аварійної партії, варіюються відповідно до характеру аварійної ситуації (nature of the emergency). Звичайні для вантажного судна аварійні партії (окрім medical team-для пасажирських суден) і їх обов'язки приведені нижче на прикладі суднового плану дій в надзвичайних ситуаціях (A Shipboard Emergency Responce Plan) однієї з судноплавних компаній.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30
