Параметри важкої колії й суміжної з важкою колії № 2 зведені в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 Параметри важкої колії та колії суміжної з важкою.
Назва розрахункової дільниці
Довжина, м
Кількість стрілок
Сума кутів поворотів
Швидкість руху вагона на дільниці, м/с
УВГ-1ТП
31,325
0
0°
3,5
1ТП-ПТП
176,05
4
25° 27¢ 12²
25° 18¢ 05²
3
ПТП-РТ
61,175
1,4
Усього
268,55
Основний питомий опір визначається за формулою (5.3).
hосн = 1,75×207,57×10-3 = 0,36 м.е.в.
Опір середовища та вітра визначається по формулам (5.5), (5.6), (5.8). Середньовзважена швидкість вітру серед зустрічних вітрів Vветр за формулою (5.7)
Приведений коефіціент параметрів відчепа та середовища визначається за формулою (5.8):
Результати розрахунків решти величин зведено в таблицю 5.4.
Таблиця 5.4 Визначення опору середовища та вітру.
Назва дільниці
Vваг, м/с
Vр, м/с
wсв
hсв, м.е.в.
8,03
1,950
0,061
7,53
1,715
0,302
5,93
1,063
0,065
0,428
Опір середовища та вітру hсв=0,428 м.е.в.
Опір від стрілок та кривих визначається за формулою (5.4). Результати розрахунків зведені в таблицю 5.5.
Таблиця 5.5 Визначення опору від стрілок та кривих.
Розрахункова
ділянка
Довжина, м.
Сума углов поворотов
hск, м.е.в.
0,0
0,073
Опір від стрілок та кривих hск=0,073 м.е.в.
Визначимо опір від снігу та інею за формулою (5.9), з врахуванням того, що відстань від кінця гальмівної позиції до РТ дорівнює 224,625 м
hси=0,26×224,625×10-3=0,058 м.е.в.
Енергетичну висоту, що залежить від швидкості розпуску, визначаємо за формулою (5.10)
м.е.в.
На підставі визначених вище опорів визначаємо висоту горки за формулою (5.2), прийнявши міру відхилення розрахункового значення hw від його середньої величини Kp=1,5.
Hр=1,5 (0,47+0,428+0,073)+0,058-0,078=1,436 м.
Таким чином, розрахункова висота гірки не перевіщує висоти гірки, що існує на станції «Д», тобто задовольняє умові (5.1).
Для перевірки працездатності запроектованої гірки виконаємо графічне моделювання процесу розпуска составів з гірки. Розрахунок з перевірки профілю горки, розміщенню та установленню потужності гальмівних засобів повинні визначати можливість забезпечення розрахункової швидкості розпуска при скочуванні бігунів в композиції П-Х-П. П бігун скачується на тяжку колію, а Х – на суміжну з тяжкою колією. Параметри бігунів приведені в таблиці 5.6.
Таблиця 5.6 Параметри бігунів.
Бігун
Тип вагона
Кількість осей
,
кгс/тс
S, м2
g', м/с2
Q, т
Сх
П
НВ
4,0
8,5
9,19
25
1,36
Х
0,8
9,58
70
Втрати енергії на кожній ділянці визначаються за формулою:
(5.12)
Розрахунок втрат енергетичних висот для П бігуна наведемо в таблиці 5.7.
Таблиця 5.7 Розрахунок втрат енергетичних висот П бігуна.
Ділянка
Довжина ділянки, м
Швидкість вагона, м/с
hcв, м.э.в
hосн, м.е.в.
Сума кутів повороту
hcк, м.е.в.
hw, м.е.в.
2,105
0,066
0,125
0,000
0,191
1,851
0,326
0,7
25,5
1,099
1,148
0,07
0,245
0,315
0,462
1,07
1,605
Сумарні втрати енергій для П бігуна =1,605 м.е.в.
Розрахунок кривих втрат енергетичних висот для Х бігуна наведено в таблиці 5.8.
Таблиця 5.8 Розрахунок втрат енергетичних висот Х бігуна.
0,702
0,022
0,025
0,047
0,617
0,109
0,14
25,3
0,322
0,383
0,023
0,049
0,072
0,154
0,214
0,441
Сумарні втрати енергії для Х бігуна =0,441 м.е.в.
На підставі розрахунку втрат енергії при розпуску П бігуна видно, що розрахована висота гірки по умові скочування П бігуна не достатня для розпуску П бігуна, через те, що він зупиняється не докочуючись до РТ. Виходячи з цього, висоту гірки визначаємо з умови докочування П бігуна до РТ. Висота гірки в данному випадку становить:
м.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21
