1. Всі операції по розміщенню і закріпленню вагонів, що залишаються без локомотива (під навантаження чи вивантаження виконання інших операцій), здійснюється особисто керівником маневрів. Якщо маневри по підготовці вагонів для залишення їх без локомотива здійснються на коліях, зайнятих іншими вагонами, то керівник маневрів повинний забезпечити перевірку надійності закріплення усіх вагонів, що залишаються на колії.
2. Перед одержанням дозволу про виїзд із маневрового району керівник маневрів повідомляє черговому по станції, як про закінчення маневрів, так і про зроблене закріплення вагонів відповідно до встановлених норм.
3. Переконавши по повідомленню керівника маневрів про те, що закріплення зроблене правильно, черговий по станції дозволяє розчеплення вагонів чи відчеплення маневрового локомотива від вагонів і його виїзд із маневрового району. Після виїзду локомотива з цього району черговий по станції забезпечує переведення в охоронне положення стрілок запобіжних башмаків і скидальних стрілок (башмаків).
4. Відповідальність за схоронність гальмових башмаків, що залишаються під колісами вагонів, на час перебування вагонів на станції покладається на чергового по станції чи складача поїздів.
Управління охороною праці на станції “Д”
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону праці» від 21.11.2002 р. охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Організація роботи з охорони праці на залізничному транспорті здійснюється на основі Системи управління охороною праці (СУОП), розробленої з метою забезпечення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації устаткування, чи зниження повної нейтралізації шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму і професійних захворювань.
До основних функцій управління охороною праці відносяться: організація та координація робіт; облік, аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці; планування та фінансування робіт з охорони праці; контроль за функціонуванням системи управління охороною праці; стимулювання.
Для управління роботою з охорони праці на залізниці використовуються галузева та організаційно-методична форми управління. Галузеве керівництво роботою з охорони праці на станції здійснює начальник станції та головний інженер. Організаційно-методичне керівництво роботою з охорони праці на станції здійснює інженер з охорони праці.
Інженер з охорони праці на станції організує: проведення навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці; забезпечення працівників нормативними актами про охорону праці.
Інженер з охорони праці на станції забезпечує облік, аналіз та оцінку стану умов та безпеки праці.
Оперативна інформація про нещасні випадки на станції, раптові різкі відхилення значень небезпечних та шкідливих факторів від встановлених норм – повідомляється негайно (телеграмою, телефонограмою).
Облікова інформація за формами №7-ТНВ, №1-УБ, №1-ПВ надається в установлені терміни.
На станції розробляються такі плани з охорони праці: комплексні п¢ятирічні, річні, оперативні.
П¢ятирічні комплексні плани передбачають проведення стану умов праці на робочих місцях у відповідність з нормативними актами про охорону праці за рахунок реконструкції, капітального ремонту, заміни обладнання, скорочення чисельності працюючих, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, будівництвом і розширенням санітарно-побутових приміщень.
Річні заходи на станції “Д” розробляються на основі аналізу та оцінки стану умов і безпеки праці, в тому числі за результатами атестації робочих місць. У річні програми включаються також заходи з охорони праці, передбачені колективними договорами. Заходи узгоджуються з профспілковим комітетом станції і затверджуються начальником дирекції залізничних перевезень.
Оперативні плани розробляються на підставі наказів, постанов, заходів по актах Н-1 про нещасні випадки, за результатами проведення комплексних та інших перевірок.
Контроль за виконанням річних та оперативних планів роботи по охороні праці покладається на головного інженера станції.
На залізниці здійснюється контроль за станом охорони праці:
- оперативний (здійснюється на станції “Д” – начальником станції, головним інженером станції, інженером з охорони праці);
- відомчий (здійснюється службою охорони праці, начальником дирекції залізничних перевезень, начальником залізниці);
- адміністративно-громадський (здійснюється на станції “Д” – начальником станції спільно з профспілкою станції).
Завданням оперативного контролю є оцінка рівня дотримання технологічних процесів, відповідності обладнання, машин і механізмів, засобів захисту, робочих місць вимогам безпеки, своєчасне виявлення порушень і порушників правил та норм охорони праці, вживання щодо них впливових заходів. Результати перевірок оперативного контролю заносяться до Журналу перевірок.
Одним з напрямків оперативного контролю є система “Людина на колії”, завданням якої є встановлення дієвого контролю за додержанням працівниками залізниці Правил знаходження на коліях при наближенні і пропуску рухомого складу.
Відомчий контроль здійснюється шляхом проведення цільових та комплексних перевірок керівництвом залізниці, працівниками галузевих служб та спеціалістами служби охорони праці.
Метою адміністративно-громадського контролю є своєчасне виявлення порушень законодавства про охорону праці і вжиття оперативних заходів щодо їх усунення та попередження виробничого травматизму. Контроль здійснюється від робочого місця до станції в цілому на двох ступенях. Перший ступень контролю здійснює комісія під головуванням заступників начальника станції при участі профспілки щотижня. Під час першого ступеню контролю перевіряють умови і стан безпеки безпосередньо на робочих місцях. Другий ступінь контролю проводиться комісією під головуванням начальника станції не рідше одного разу на місяць.На другому ступені контролю перевіряють організацію і наслідки проведення першого ступеня контролю, виконання заходів з охорони праці на дільницях.
Управління охороною праці вирішує такі основні завдання: навчання працівників безпечним методам праці; забезпеченння безпеки виробничого устаткування; забезпеченння безпеки виробничих процесів; забезпечення безпеки будівель та споруд; нормалізацію санітарно-гігієнічних умов праці; забезпечення працівників засобами індивідуального захисту; забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку працівників; організацію лікувально-профілактичного обслуговування праці; професійний відбір працівників з окремих професій.
Організація навчання працівників станції з охорони праці
Організація навчання працівників станції з питань охорони праці проводиться відповідно до діючого Типового положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці № 27 від 17.02.99 р.
Результати перевірки знань працівників з охорони праці, електробезпеки, технології робіт, спеціальних правил та пожежної безпеки, заносяться до посвідчення. Кожен працівник станції на своємі робочому місці, під час виконання роботи повинен мати посвідчення при собі. Допуск працівників до роботи без посвідчення забороняється.
Усі працівники станції, яких приймаються на роботу і які в процесі роботи проходять на підприємстві навчання й інструктажі з питань охорони праці, окрім техніки безпеки при проведені робіт вивчають правила надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, правила поведінки при аварійних ситуаціях. Інструктажі, заняття по охороні праці проводяться в спеціально обладнаному кабінеті з охорони праці. Кабінет обладнаний технічними методами навчання, науково-навчальними матеріалами, нормативною документацією. Основними методами і формами цієї пропаганди є бесіди, лекції, консультації, виставки.
Інструктажі з охорони праці підрозділяються на вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий і цільовий.
Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які приймаються на роботу або які прибули з іншого структурного підрозділу для виконання робіт, з учнями та студентами, які прибули для проходження практики, на екскурсію та т.і. Вступний інструктаж проводиться спеціалістом з охорони праці станції, а в разі його відсутності – головним інженером станції. Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці. Програма та тривалість інструктажу затверджено начальником станції. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в Журналі реєстрації вступного інструктажа, що зберігається у інженера з охорони праці на станції.
Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівниками, які новоприйняті на станцію; які будуть виконувати нову для них роботу; які відрядженні для участі у виробничому процесі. Первинний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою осіб одного фаху за діючими на залізниці інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт. Про первинний інструктаж на робочому місці роблять запис у Журналі реєстрації інструктажів з охорони праці (форма ТНУ-19).
Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці 1 раз на 6 місяців, а для робіт з підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяця. Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.
Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками або в кабінеті охорони праці в таких випадках: при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін й доповнень до них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструменті та інших факторів, що впливають на стан охорони праці; при порушеннях працівниками вимог нормативних актів про охорону праці, котрі можуть призвести або призвели до травм, аварій, пожеж тощо; при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються працівником; при перерві в роботі працівника більше 60 календарних днів, а для робіт з підвищеною небезпекою – 30 календарних днів. Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху, обсяг і зміст визначається в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу в його проведенні.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21
