адміністрацій утворюється кваліфікаційна комісія нотаріату, положення про

яку затверджується Міністерством юстиції України.

На підставі результатів складеного іспиту кваліфікаційна комісія нотаріату

приймає рішення про можливість допуску особи до нотаріальної діяльності.

Особи, які не склали кваліфікаційний іспит, допускаються до його

повторного складання не раніш як через один рік.

Рішення кваліфікаційної комісії може бути оскаржено у Вищу кваліфікаційну

комісію нотаріату при Міністерстві юстиції України в місячний строк з дня

вручення його копії заінтересованій особі.

Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату затверджується

Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю видається

Міністерством юстиції України на підставі рішення кваліфікаційної комісії

нотаріату.

Відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено до суду в місячний строк з

дня її одержання.

За видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю вноситься

плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульованe

Міністерством юстиції України:

1) з власної ініціативи нотаріуса;

2) за поданням управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим,

обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у

випадках:

а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне

проживання;

б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав

чинності;

в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів

медичного характеру, що набрала законної сили;

г) винесення постанови про припинення кримінальної справи щодо нотаріуса з

нереабілітуючих підстав;

д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження

дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її

недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;

е) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні

нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам

держави, підприємств, установ, організацій, громадян;

є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що

перешкоджає нотаріальній діяльності;

ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною другою статті 3,

частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною

діяльністю може бути оскаржено до суду в місячний строк з дня його

одержання.

Стажистом нотаріуса може бути особа, яка має вищу юридичну освіту

(університет, академія, інститут).

Стажист нотаріуса проходить стажування в державній нотаріальній конторі

або у приватного нотаріуса.

Умови роботи визначаються трудовим контрактом між стажистом та приватним

нотаріусом чи державною нотаріальною конторою з додержанням законодавства

про працю.

Нотаріус забезпечує підготовку стажиста до нотаріальної діяльності.

Не може бути стажистом нотаріуса особа, зазначена в частині другій статті

3 цього Закону.

Правила ведення нотаріального діловодства затверджуються Міністерством

юстиції України за погодженням з Головним архівним управлінням при Кабінеті

Міністрів України і є обов'язковими для всіх нотаріусів.

Державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси ведуть встановлену

статистичну і бухгалтерську звітність і подають управлінням юстиції Ради

Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських

державних адміністрацій і фінансовим органам відомості та інші документи,

пов'язані з нарахуванням та сплатою податків до бюджету та інших платежів.

Мова нотаріального діловодства визначається статтею 20 Закону Української

РСР "Про мови в Українській РСР". Якщо особа, яка звернулась за вчиненням

нотаріальної дії, не знає мови, якою ведеться діловодство, тексти

оформлюваних документів мають бути перекладені їй нотаріусом або

перекладачем.

Нотаріуси можуть об'єднуватися у регіональні, загальнодержавні, міжнародні

спілки та асоціації.

Об'єднання нотаріусів представляють їх інтереси у державних та інших

органах, захищають соціальні та професійні права нотаріусів, здійснюють

методичну і видавничу роботу, можуть створювати спеціальні фонди і діють

відповідно до своїх статутів.

Державні нотаріальні контори відкриваються і ліквідуються Міністерством

юстиції України.

Штати державних нотаріальних контор затверджуються управліннями юстиції

Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської

міських державних адміністрацій в межах встановленої для державних

нотаріальних контор штатної чисельності і фонду заробітної плати.

Державна нотаріальна контора є юридичною особою. Очолює державну

нотаріальну контору завідуючий.

Призначення на посаду державного нотаріуса та звільнення з посади

провадиться управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних,

Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Керівництво державними нотаріальними конторами здійснюється Міністерством

юстиції України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними

адміністраціями областей, міст Києва і Севастополя.

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у

розмірах, встановлених чинним законодавством.

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру,

які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного

характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються

управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та

Севастопольської міських державних адміністрацій.

Державні нотаріальні контори утримуються за рахунок державного бюджету.

Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного

нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України.

Державний нотаріус має печатку із зображенням Державного герба України,

найменуванням державної нотаріальної контори і відповідним номером.

В обласних центрах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі засновуються

державні нотаріальні архіви, які є складовою частиною Національного

архівного фонду і здійснюють тимчасове (до 75 років) зберігання

нотаріальних документів.

Питання організації діяльності та компетенція державного нотаріального

архіву визначаються положенням про нього, що затверджується Міністерством

юстиції України за погодженням з Головним архівним управлінням при Кабінеті

Міністрів України.

Державний нотаріальний архів очолює завідуючий, який призначається на

посаду і звільняється з неї управлінням юстиції Ради Міністрів Республіки

Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської державної

адміністрації.

Мережа і штати державних нотаріальних архівів затверджуються в порядку,

передбаченому для державних нотаріальних контор.

Державний нотаріальний архів є юридичною особою і має печатку із

зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться управліннями

юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та

Севастопольської міських державних адміністрацій за заявою особи, яка має

свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю.

Реєстраційне посвідчення видається управлінням юстиції у 15-денний строк з

моменту подачі заяви. Відмова у реєстрації приватної нотаріальної

діяльності не допускається. Про видане реєстраційне посвідчення управління

юстиції повідомляє податкову інспекцію за місцезнаходженням робочого місця

нотаріуса.

В реєстраційному посвідченні вказуються територія діяльності приватного

нотаріуса (нотаріальний округ) та адреса розташування його робочого місця.

Після отримання реєстраційного посвідчення приватний нотаріус зобов'язаний

у тримісячний строк розпочати нотаріальну діяльність.

Якщо протягом цього строку без поважних причин нотаріус не приступить до

роботи, за рішенням управління юстиції видане йому реєстраційне посвідчення

може бути анульовано.

Приватний нотаріус вправі мати контору, укладати цивільно-правові та

трудові договори, відкривати розрахунковий та інші рахунки в банках.

Нотаріальний округ визначається управлінням юстиції за заявою нотаріуса

відповідно до адміністративно-територіального поділу України. В містах, що

мають районний поділ, округом діяльності нотаріуса є територія відповідного

міста.

Приватний нотаріус повинен мати своє робоче місце в межах нотаріального

округу.

Приватний нотаріус має печатку із зазначенням посади, свого прізвища,

імені та по батькові і округу діяльності.

Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного

нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.

Для забезпечення відшкодування заподіяної шкоди протягом строку,

встановленого частиною четвертою статті 24 цього Закону, приватний нотаріус

зобов'язаний укласти з органом страхування договір службового страхування

або внести на спеціальний рахунок у банківську установу страхову заставу.

Страхова сума або страхова застава встановлюються у розмірі стократної

мінімальної заробітної плати.

У разі витрачання коштів на відшкодування заподіяної шкоди приватний

нотаріус зобов'язаний протягом одного року поповнити страхову заставу до

встановленого розміру.

Розмір заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому

порядку.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27