Рефераты. Підприємництво






відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визнаної суми, то до

розпорядження додається також копія претензії В разі, коли визнана сума не

перевищує однієї тисячі гривень, стягувачеві достаїньо послатися в

розпорядженні на дату і номер відповіді боржник

Установи банку зобов'язані приймати розпорядження про безспірне списання

коштів і в тих випадках, коли боржник, визнавши претензію, просить з різних

причин не стягувати з нього визнану суму.

За необгрунтоване списання у безспірному порядку претензійної суми винна

сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 10 процентів від списаної

суми.

В разі порушення строків розгляду претензії, встановлених статтею 7 АПК, чи

залишення її без відповіді, арбітражний суд при вирішенні господарського

спору має право стягти в доход державного бюджету з підприємства,

організації, що припустилися такого порушення, штраф у розмірі 2 процентів

від суми претензії, але не менше як 5 розмірів мінімальних заробітних плат

/без індексації/ і не більш як 100 розмірів мінімальних заробітних плат

/без індексації/.

В разі порушення законних прав та інтересів однією з сторін

господарського договору, сторона, права якої порушені, може у встановленому

порядку пред'явити іншій стороні претензію. В разі незадоволення претензії

або ЇЇ часткового задоволення, або залишення претензії без відповіді

сторона, законні права та інтереси якої порушені, може звернутись у межах

строків позовної давності до арбітражного суду за захистом.

У ст. 1 Арбітражно-процесуальою кодексу України вказано "Підприємства,

установи, організації, в тому числі колгоспи, індивідуальні, спільні

підприємства, а також інші юридичні особи, незалежно від форм власності

майна та організаційних форм, мають право звертатися до арбітражного суду

згідно із встановленою для нього підвідомчістю господарських спорів за

захистом своїх порушених або оспорюваних прав та інтересів, які

охороняються законом".

Згідно із ст. 12 АПК арбітражні суди вирішують спори, що виникають при

укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів га з інших

підстав.

У статті 3 Закону України "Про арбітражний суд" сказано, що основним

завданням арбітражного суду є: захист прав та охоронюваних законом

інтересів учасників господарських відносин; сприяння укріпленню законності

у сфері господарських відносин; внесення пропозицій, які направлені на

удосконалення правового регулювання господарської діяльності.

Наказом Міністерства сільського господарства і продовольсгва України

за № 3 від 14. 01. 1992 року в системі Мінсільгоспу створені постійно діючі

третейські суди для розгляду господарських спорів Відповідно до цього

наказу затверджено Положення про постійно діючі третейські суди з вирішення

господарських спорів системи Мінсільгосппроду України.

Основними завданнями третейських судів є захист прав і охори-нюваних

законом інтересів учасників господарських відносин, сприяння зміцненню

законності у сфері господарських відносин.

Такий обов'язок покладається також на позивача у разі залучення

арбітражним судом до участі у справі іншого відповідача, заміни арбітражним

судом неналежного відповідача. До позовної заяви додаються документи, які

підтверджують:

вжиття заходів доарбітражного врегулювання господарської о спору з кожним

із відповідачів у спорах, що виникають при укладанні, зміні чи розірванні

договорів, - відповідно договір, проект договору., Лист, який містить

вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, протокол розбіжностей і

документ, що підтверджують дату його одержання, відомості пропозицій однієї

сторони і розгляд їх у встановленому (порядку, відповідь іншої сторони,

якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні

договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази її надсилання

відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано/,

відправлення відповідачеві копії позовної заяви, документів, які до

неї додаються;

сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

До заяви про визнання акта недійсним додається також копія

оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.

В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, пов'язаних

між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Бухгалтерія

Методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю здійснює

Мінфін, який відповідно до Положення “про організацію бухгалтерського

обліку і звітності в Україні” та з урахуванням загальноприйнятої у

міжнародній практиці системи обліку та статистики, розробляє і затверджує

План рахунків бухгалтерського обліку та інші нормативні документи щодо

ведення бухгалтерського обліку і складання звітності, які є обов'язковими

для виконання всіма підприємствами, установами на території України.

Нормативні документи з питань бухгалтерського обліку і звітності, що

використовуються в державній статистиці, погоджуються з Мінстатом.

Міністерства і відомства, до сфери управління яких входять підприємства та

установи загальнодержавної власності, а також органи, у віданні яких

перебувають підприємства, установи республіканської /Автономної Республіки

Крим/ та комунальної власності: здійснюють необхідне забезпечення

бухгалтерського обліку і звітності на підвідомчих підприємствах і в

установах; розробляють відповідно до галузевих особливостей методичні

рекомендації щодо бухгалтерського обліку затрат на виробництво, окремих

видів майна та джерел його формування, виходячи з єдиних методологічних

засад; здійснюють контроль за додержанням підприємствами, установами

правил ведення бухгалтерського обліку; організують підвищення кваліфікації

керівників і працівників бухгалтерських служб.

Підприємство, установа веде бухгалтерський облік майна та результатів

своєї роботи у натуральних вимірах та в узагальненому грошовому виразі

шляхом безперервного, документального і взаємопов'язаного їх відображення.

Головними завданнями бухгалтерського обліку є :

1. забезпечення контролю за виконанням зобов'язань, наявністю і рухом

майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до

затверджених нормативів і кошторисів;

2. своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській

діяльності, виявлення і мобілізація внутрігосподарських резервів;

3. формування повної, достовірної інформації про господарські процеси і

результати діяльності підприємства, установи, необхідної для оперативного

керівництва та управління, а також для її використання інвесторами,

постачальниками, покупцями, кредиторами, фінансовими, податковими,

статистичними і банківськими установами та іншими заінтересованими

органами і організаціями.

Підприємство, установа, здійснюючи організацію бухгалтерського обліку:

самостійно встановлює організаційну форму бухгалтерської роботи, виходячи

з виду підприємства і конкретних умов господарювання; визначає форму і

методи бухгалтерського обліку, грунтуючись на діючих загальних або

галузевих формах і методах, з дотриманням єдиних методологічних засад,

встановлених цим Положенням, а також технологію обробки облікової

інформації; розробляє систему внутрівиробничого обліку, звітності й

контролю господарських операцій,визначає права працівників на підпис

документів.

Підприємство, установа може виділяти на окремий баланс свої філії,

представництва, відділення та інші відособлені підрозділи /житлово-

комунальне, транспортне і підсобне сільське господарство тощо/, що входять

до складу підприємства.

Підприємство, установа веде бухгалтерський облік майна та результатів

своєї роботи методом подвійного запису господарських операцій згідно з

Планом рахунків бухгалтерського обліку.

При веденні бухгалтерського обліку підприємство, установа повинні

забезпечити:

незмінність протягом поточного року прийнятої методології відображення

окремих господарських операцій та оцінку майна відповідно до правил,

передбачених цим Положенням. Зміна методології обліку на наступний рік

повинна бути зазначена у річній бухгалтерській звітності; повноту

відображення в обліку за звітний період /місяць, квартал, рік/ усіх

господарських операцій, проведених у зазначений час, та результатів

інвентаризацій майна і зобов'язань; правильність віднесення доходів і

витрат до відповідних звітних періодів. Доходи і витрати визнаються у

звітному періоді, до якого вони віднесені, незалежно від часу надходження

доходів та оплати витрат; розмежування в обліку поточних витрат на

виробництво /витрат обігу/ та капітальних вкладень; тотожність даних

аналітичного обліку оборотам і залишкам за рахунками синтетичного обліку на

перше число кожного місяця.

Органи і службові особи, які мають доступ до документів і даних

бухгалтерського обліку та звітності підприємства, установи, несуть

відповідальність за розголошення даних, що становлять комерційну таємницю,

відповідно до чинного законодавства України.

Запис у регістрах бухгалтерського обліку провадиться на підставі первинних

облікових документів, які фіксують факти здійснення господарської операції

і розпорядження /дозволу/ на їх проведення.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах і

необхідна для відображення у бухгалтерському обліку, нагромаджується та

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.