заборгованості підприємства, виявлення його кредиторів та претензій
останніх. Кредитори та інші юридичні та фізичні особи, що мають угоди з
підприємством, повідомляються про ліквідацію письмово.
4. Здійснення ліквідаційною комісією згідно з встановленим законом
порядком: інвентаризації і оцінки майна організації, реалізації майна,
розрахунків з кредиторами і членами трудового колективу, складання
ліквідаційного балансу і подання його органу, який призначив ліквідаційну
комісію, або власнику.
Майнові претензії кредиторів до ліквідовуваного підприємства
задовольняються з його майна. При цьому законодавець припускає, що
відповідного майна для задоволення претензій всіх кредиторів може не
вистачити (презумпція недостатності майна). Тому в законодавстві про
ліквідацію підприємств діє загальне правило щодо черговості задоволення
боргів ліквідовуваним підприємством-боржником.
Залежно від підстав ліквідації підприємства встановлено два види
черговості. Якщо підприємство ліквідується у звичайному порядку, діє
черговість, встановлена статтею 36 Закону «Про підприємства в Україні».
Вона має бути конкретизована статутом.
Якщо підприємство оголошене банкрутом, діє черговість, визначена статтею
21 Закону «Про банкрутство». Звичайна черговість — це першочергові та інші
борги підприємства-боржника. Першочерговими є борги:
— перед бюджетом;
— витрати на відновлення природного середовища, якому завдано шкоди
ліквідованим підприємством;
— розрахунки з оплати згідно з трудовими договорами (контрактами)
ліквідованого підприємства;
— вимоги кредиторів, забезпечені заставою. Черговість задоволення інших
боргів має бути встановлена у статуті (установчому договорі). Вона повинна
визначатися згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 36 Закону «Про підприємства в
Україні», а саме:
— друга черга — за вимогами органів державного соціального страхування і
соціального забезпечення. В межах цієї черги здійснюється капіталізація
платежів, належних з підприємства у зв'язку з заподіянням каліцтва, іншого
ушкодження здоров'я громадянина або в зв'язку з його смертю;
— третя черга — своєчасно виявлені і заявлені вимоги кредиторів, не
забезпечені заставою;
— четверта черга — повернення внесків членів трудового колективу до
статутного фонду підприємства і виплати по акціях трудового колективу;
— п'ята черга — претензії, виявлені і заявлені після закінчення строку,
встановленого для їх заявлення, а також будь-які інші вимоги.
Суть черговості полягає в тому, що вимоги кожної наступної черги
виконуються після повного задоволення вимог попередньої черги. Якщо в межах
однієї черги майна для повного погашення боргів не вистачає, воно
розподіляється між кредиторами пропорційно заявленим ними і визначеним
ліквідаційною комісією сумам.
При ліквідації підприємства застосовується категорія так званих «погашених»
претензій (ч. З ст. 36 Закону «Про підприємства в Україні»). Погашеними
згідно з законом визнаються претензії: а) не задоволені за браком майна; б)
не визнані ліквідаційною комісією. Останні можуть бути оскаржені до суду
або арбітражного суду кредиторами. Позови про задоволення їх вимог мають
бути подані кредиторами протягом місяця від дня одержання повідомлення про
повне або часткове невизнання претензій. Майно, що залишається після
погашення боргів підприємства, використовується згідно з рішенням власника
майна.
Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення,
перетворення) підприємства провадяться за рішенням власника, а у випадках,
передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового
колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за
рішенням суду або арбітражу. Реорганізація підприємства, яка може викликати
екологічні, демографічні та інші негативні наслідки, що зачіпають інтереси
населення території, повинна погоджуватися з відповідною Радою народних
депутатів.
Підприємство ліквідується також у випадках:
. визнання його банкрутом;
. якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства через
невиконання умов, встановлених законодавством і в передбачений рішенням
строк не забезпечено додержання цих умов або не змінено вид діяльності;
. якщо рішенням суду будуть визнанні недійсними установчі документи і
рішення про створення підприємства;
. на інших підставах, передбачених законодавчими актами України.
При реорганізації і ліквідації підприємства звільнюваним працівникам
гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до трудового
законодавства України.
Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту
виключення його з державного реєстру України.
У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та
обов'язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в
результаті злиття.
При приєднанні одного підприємства до іншого останньому переходять усі
майнові права та обов'язки приєднаного підприємства.
У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті
цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних
частинах майнові права і обов'язки
При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло,
переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка
утворюється власником або уповноваженим ним органом, а у випадках
банкрутства підприємства - судом або арбітражем. За їх рішенням ліквідація
може провадитись самим підприємством в особі його органу управління.
Власник, суд (арбітраж) або орган, уповноважений створювати підприємства,
який прийняв рішення про ліквідацію підприємства, встановлює порядок і
строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторів,
який не може бути менш двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію.
Ліквідаційна комісія або інший орган, який провадить ліквідацію
підприємства, вміщує в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства
публікацію про його ліквідацію і про порядок та строк заяви кредиторами
претензій. Поряд з цією публікацією ліквідаційна комісія (орган, що
провадить ліквідацію) зобов'язана провести роботу по стягненню дебіторської
заборгованості підприємству і виявленню претензій кредиторів з
повідомленням останніх про ліквідацію підприємства.
Ліквідаційна комісія (орган, що провадить ліквідацію) оцінює наявне майно
ліквідовуваного підприємства і розраховується з кредиторами, складає
ліквідаційний баланс і подає його власнику або органу, який призначив
ліквідаційну комісію.
Претензії кредиторів до ліквідовуваного підприємства задовольняються з
майна цього підприємства. При цьому в першочерговому порядку
задовольняються борги перед бюджетами і компенсуються витрати на
відновлення природного середовища, якому завдало шкоди ліквідоване
підприємство.
Претензії, виявлені і заявлені після закінчення строку, встановленого
для їх заяви, задовольняються з майна підприємства, що залишилось після
задоволення першочергових претензій, виявлених претензій, а також
претензій, заявлених у встановлений строк.
Претензії, не задоволені, за браком майна, вважаються погашеними.
Погашеними вважаються також претензії, які не визнані ліквідаційною
комісією (органом, що провадить ліквідацію), а також при умові, коли
кредитори протягом місячного строку від дня одержання повідомлення про
повне або часткове невизнання претензій не подадуть позови до суду або
державного арбітражу про задоволення вимог.
У разі ліквідації підприємства здійснюється капіталізація почасових
платежів, належних з цього підприємства, у зв'язку із заподіянням каліцтва
чи іншого ушкодження здоров'я або із смертю громадянина.
У разі ліквідації підприємства внесок члена трудового колективу
видається йому в грошовій формі або цінними паперами після задоволення
претензій кредиторів.
Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторів і членів
трудового колективу, використовується за вказівкою власника.
У разі реорганізації підприємства його права і обов'язки переходять до
правонаступників.
Припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації
(злиття, поєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації.
Реорганізація товариства відбувається за рішенням вищого органу
товариства.
При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства
переходить до його правонаступників.
Товариство ліквідується:
а) після закінчення строку, на який воно створювалося, або після
досягнення мети, поставленої при його створенні;
б) за рішенням вищого органу товариства;
в) на підставі рішення суду або арбітражного суду:
за поданням банківських органів у разі неплатоспроможності товариства;
за поданням органів, що контролюють діяльність товариства, у разі
систематичного або грубого порушення ним законодавства;
г) з інших підстав, передбачених установчими документами.
Ліквідація товариства провадиться призначеною ним ліквідаційною комісією,
а у випадку банкрутства та припинення діяльності товариства за рішенням
суду або арбітражного суду - ліквідаційною комісією, що призначається цими
органами.
З дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по
управлінню справами товариства. Ліквідаційна комісія у триденний строк з
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27
