Рефераты. Підприємництво






систематизується в облікових регістрах, які рекомендуються Мінфіном або

розробляються міністерствами і відомствами при дотриманні загальних

методологічних засад. Підприємства і установи, що складають облікові

регістри на машинозчитувальних носіях, зобов'язані забезпечити технічні

засоби для їх відтворення у зручному для читання вигляді.

Відповідальність за правильність реєстрації інформації в облікових

регістрах несуть особи, які склали і підписали їх.

Інформація про господарські операції, здійснені підприємством, установою

за певний період, з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді

до бухгалтерської звітності.

У первинних документах і облікових регістрах виправлення помилки повинно

бути підтверджено підписами посадових осіб, які підписали ці документи, із

зазначенням дати виправлення. У касових і банківських документах

виправлення не допускаються.

Первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська звітність

зберігаються відповідно до встановленого порядку. Відповідальність за їх

збереження і своєчасну передачу до архіву несе головний бухгалтер.

Для відображення у бухгалтерському обліку та звітності майно і

господарські операції оцінюються в національній грошовій одиниці України

способом підсумовування проведених витрат.

Записи у бухгалтерському обліку за валютними рахунками підприємства,

установи, а також за їх операціями в іноземній валюті здійснюються у

національній грошовій одиниці України в сумах, які визначаються шляхом

перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку, що діє на дату

здійснення операцій . Одночасно вказані записи здійснюються у валюті

розрахунків і платежів /за кожною іноземною валютою окремо/.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності

підприємство, установа проводить інвентаризацію майна, коштів і фінансових

зобов'язань. Відповідальність за її організацію несе керівник підприємства

установи.

Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення, перелік

майна і зобов'язань, що підлягають інвентаризації під час кожної з них,

визначаються підприємством, установою, крім випадків, коли проведення

інвентаризації є обов'язковим.

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

. при передачі майна державного підприємства, установи в оренду,

приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного

підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках,

передбачених законодавством;

. перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна,

інвентаризація якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року.

Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних

засобів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів -

один раз у п'ять років;

. при зміні матеріально відповідальних осіб /на день прийомупередачі

справ/;

. при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей, а

також за приписом судово-слідчих органів;

. у разі пожежі або стихійного лиха.

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з даними

бухгалтерського обліку, що встановлені при інвентаризації та інших

перевірках, регулюються підприємством, установою у такому порядку:

основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти та інше майно,

що виявились у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню

відповідно на результати фінансово-господарської діяльності або збільшення

фінансування з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних

у цьому осіб;

Стосовно господарських товариств тут і надалі функції керівника

здійснюють органи /посадові особи/ згідно з їх установчими документами.

убуток цінностей у межах затверджених норм списується за рішенням

керівника підприємства, установи відповідно на витрати виробництва, обігу

або на зменшення фінансування. Норми природного убутку можуть

застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. При відсутності

норм убуток розглядається як понаднормова нестача;

понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування цінностей

відносяться на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди

від розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних цінностей;

понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, включаючи готову

продукцію, в тих випадках, коли винуватців не встановлено або у стягненні з

винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки або зменшення

фінансування.

У документах, якими оформлюється списання втрат і понаднормові нестачі

цінностей, повинні бути зазначені вжиті заходи щодо запобігання таких

нестач і втрат.

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей

затверджуються керівником підприємства, установи з включенням результатів у

звіт за той період, в якому закінчена інвентаризація, а також і в річний

звіт.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку несе керівник

підприємства, установи.

Керівник зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення

бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами

та службами, працівниками підприємства, установи, причетними до обліку,

правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання

для обліку документів і відомостей.

Бухгалтерський облік на підприємстві, в установі може здійснюватися:

бухгалтерською службою /відділом/, що є самостійним структурним

підрозділом підприємства, установи, яка очолюється головним бухгалтером,

або централізованою бухгалтерією;

спеціалізованою організацією або відповідним спеціалістом на договірних

засадах, якщо підприємство, установа не має бухгалтерської служби.

На невеликих підприємствах їх власники або керівники /виконавчі директори/

можуть самі вести бухгалтерський облік.

призначається або звільняється з посади керівником і безпосередньо йому

підпорядковується; керується цим Положенням, іншими нормативними актами,

затвердженими в установленому порядку, несе відповідальність за дотримання

встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку;

забезпечує контроль і відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх

господарських операцій, надання оперативної інформації, складання і подання

у встановлені терміни бухгалтерської звітності, з метою виявлення і

мобілізації внутрігосподарських резервів здійснює /разом з іншими

підрозділами/ економічний аналіз діяльності підприємства, установи;

підписує разом з керівником підприємства, установи документи,що є підставою

для приймання і видачі товарно-матеріальних цінностей та коштів, а також

розрахункові, кредитні та фінансові зобов'язання, візує господарські

договори. Вказані документи без підпису головного бухгалтера вважаються

недійсними і до виконання не приймаються. Право підпису може бути надано

керівником підприємства, установи уповноваженим на це особам письмовим

розпорядженням. При відсутності у штаті головного бухгалтера керівник

призначає контролера, якому надає право другого підпису на документах;

бере участь у роботі юридичних служб по оформленню матеріалів щодо

відшкодування втрат від нестач і крадіжок власності підприємства, установи;

забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у структурних

підрозділах, філіях, представництвах та інших відособлених підрозділах.

Головному бухгалтеру забороняється приймати до виконання документи на

операції, що суперечать вимогам законодавчих та інших нормативних актів,

порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі,

власникам, іншим юридичним особам і громадянам. Про такі документи головний

бухгалтер письмово повідомляє керівника /власника/ підприємства, установи і

приймає їх до виконання і обліку тільки за письмовим його розпорядженням.

Керівник /власник/ повністю несе відповідальність за проведення цих

операцій.

З головним бухгалтером погоджується прийняття /призначення/, переведення

та звільнення матеріально-відповідальних працівників.

На підприємствах, в установах, у штаті яких відсутня посада касира, його

обов'язки за письмовим розпорядженням керівника підприємства, установи,

виконує інший працівник.

При звільненні головного бухгалтера проводиться передача справ

призначеному головному бухгалтеру /а при відсутності такого

- працівникові, призначеному наказом керівника підприємства, установи/, під

час якої перевіряється стан бухгалтерського обліку та достовірність звітних

даних, складається відповідний акт, що затверджується керівником

підприємства, установи.

Бухгалтерська звітність повинна відображати наростаючим підсумком майнове

та фінансове становище підприємства, установи, результати господарської

діяльності за звітний період /місяць, квартал, рік/ і грунтуватися на даних

синтетичного і аналітичного обліку.

Типові форми бухгалтерської звітності та інструкції про порядок їх

заповнення розробляються і затверджуються Мінфіном за погодженням з

Мінстатом.

Міністерства і відомства за погодженням з Мінфіном і Мінстатом можуть

встановлювати додаткові спеціалізовані форми бухгалтерської звітності.

Вимога подання бухгалтерської звітності за формами, не затвердженими в

установленому порядку, а також за невстановленими адресами, забороняється.

Підприємство, установа складає місячну, квартальну і річну бухгалтерську

звітність, у якій відображається склад майна та джерела його формування,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.