8.                 Склад пилевидних вантажів;

9.                 Підвищена платформа для колісних вантажів;

10.             Зубчата рампа;

11.             Гараж-зарядна;

12.             Майстерня МЧУ;

13.             Приміщення для прийомоздавачів;

14.             Площа для відстою автомобілів;

15.             Битовий корпус;

16.             Товарна контора;

17.             Контрольно-перепускний пункт;

18.             Автомобільні ваги;

19.             Залізничні ваги;

20.             Колії для виставки вагонів.

3.4 Технічне обладнання фронтів ТСК

Технічне обладнання ТСК залежить від виду і кількості вантажів, що перевантажуються, від типу складів і повинно забезпечувати максимальний рівень КМАНРР. Кількість перевантажувальних машин повинна повністю забезпечувати перевантаження.

Криті склади обладнані електронавантажувачами, відкриті площадки – козловими кранами (для контейнерних – КК-6, для великовагових – КДКК-10, для навалочних – К05)

На ТСК станції встановлюється наступний режим роботи:

1) вантаження і розвантаження вагонів цілодобово;

2) прийом і видача вантажів тільки в денну зміну (з 8:00 до 20:00 год)

Для розрахунків приймаємо, що кількість вантажів , що прибувають і відправляються, однакова в денну і в нічну зміну.

Об’єм робіт ВРМ для кожного вантажного фронту (окрім підвищеної колії) в денну зміну складатиме:

         (3.8)

 - кількість вантажів, що, відповідно, завантажуються і розвантажуються з автомобілів;

 - кількість вантажів, що, відповідно, завантажуються і розвантажуються з вагонів;

 - кількість вантажів, що прибувають і відправляються за добу в тоннах.

Кількість ВРМ для кожного вантажу окремо, крім підвищеної колії визначаємо за формулою:

                       (3.9)

 - коефіцієнт нерівномірності. (Приймаємо  = 1.2)

 - експлуатаційна продуктивність ВРМ, яка визначається за формулою:

                                       (3.10)

але для контейнерів

 - змінна норма виробітку по перевантаженню конкретного вантажу, яка приймається для конкретного механізму згідно [7];

 - тривалість роботи ( = 12 год)

- тривалість перерв на прийом – здачу змін та обід ( = 1.25 год)

n – кількість змін вагонів на вантажних фронтах, який приймають

по кількості передаточних поїздів, що прибувають на станцію в денну зміну. n=2;

 – тривалість заміни вагонів на вантажному фронті, приймаємо

згідно [1] 0.5 год;

7 – кількість робочих годин.

При цьому отримана кількість ВРМ повинна бути

                                                (3.12)

де Z’ – кількість ВРМ на i-тому вантажному фронті, що можуть

працювати одночасно, визначається за формулою:

                                            (3.13)

де:

 – довжина i-го вантажного фронту в м. (Приймаємо рівною

довжині складу)

 – довжина зони продуктивної і безпечної роботи ВРМ в м,

приймаємо згідно [1] для козлових кранів 60 м, для електронавантажувачів 14м.

Розрахунок кількості ВРМ зводимо в таблицю 3.4

Таблиця 3.4

Розвантаження на підвищеній колії здійснюється під дією сили тяжіння через люки, при цьому виконуються наступні операції:

1.                 Відкривання люків працівниками вручну одночасно з обох боків;

2.                 Звільнення вагонів від залишків вантажу за допомогою вібратора і закривання люків за допомогою люкозакривача, які монтуються на спеціальній портальній фермі, що пересувається по підкранових коліях козлового крану.

Тривалість розвантаження вагону в денну зміну визначаємо за формулою:

                                (3.14)

де:

- кількість вагонів з навалочним вантажем, що прибувають в денну зміну;

- час на відкривання люків одного вагону, приймаємо згідно [1]

= 0.05 год;

- час на очищення вагону вібратором, приймаємо згідно [1]

= 0.05 год;

- час на закривання люків з допомогою люкопідйомника, приймаємо згідно [1] = 0.05 год.

Кількість козлових кранів для обслуговування підвищеної колії визначаємо за формулою:

                  (3.15)

де                     приймаємо згідно [7] (для вугілля 440)

Так як Z > 1, то визначаємо Z’:

Висновок: умова Z’ ³ Z виконується, отже приймаємо 2 крани. Один козловий кран обладнаний нормальною фермою, а інший тільки грейфером для завантаження автомобілів.

4. Розробка технології роботи вантажної станції та її ТСК

Розробка технології включає в себе складання основного положення по виконанню технологічної вантажної та комерційної роботи на станції та виконання відповідних розрахунків.

4.1 Технологія роботи з поїздами і нормування тривалості основних технічних операцій

По прибутті на станцію маршрутних і передаточних поїздів з ними виконуються операції по прийому, які включають технічний і комерційний огляд. Аналогічно такі ж операції виконуються з поїздами перед відправленням зі станції. В зв’язку з тим, що маршрутні поїзди передаються на під’їзні колії в зворотньому напрямку, то паралельно з технічним комерційним оглядом виконуються операції передачі вагонів і вантажів. Тривалість вказаних операцій приймається стандартною згідно [І, розділ 12, §37]. Стандартною приймається також тривалість операції по закінченню формування поїздів [8]. Тривалість операцій по розформуванню і виконанню інших видів маневрової роботи показані в завданні на курсовий проект.

4.2 Порядок обслуговування вантажних фронтів маневровими локомотивами

Подача і прибирання вагонів виконується цілодобово. Після розформування вагони за 1-2-3 рейси (по 15¸20 одиниць) подаються на склади. Як правило подача пов’язується з прибиранням вагонів.

Відносно черговості обслуговування вантажних фронтів ГСК в зв’язку з тим, що вони знаходяться приблизно на однаковій відстані від станції, допустимим може бути наступний критерій: в першу чергу подаються вагони на той вантажний фронт, де вагони знаходяться по тривалості часу найдовше. Цей критерій зберігається послідовно для всіх груп вагонів, які прибули в одному поїзді. При такому алгоритмі може бути досягнуто загальне скорочення знаходження вагонів на станції.

Скорочення простою вагонів і маневрової роботи досягається також при використанні для змін вагонів на вантажних фронтах виставочних колій.

4.3 Нормування вантажних операцій

Нормування вантажних операцій має ціллю визначення тривалості знаходження вагонів під вантажними операціями.

Тривалість вантажних операцій при механізованому їх виконанні визначається за формулою:

                              (4.1)

де:

 - кількість вагонів з i–тим вантажем в подачі (приймаємо з таблиці 2.7);

 - кількість вантажу в вагоні (приймаємо з таблиць 1.1 і 1.2);

 - експлуатаційна продуктивність ВРМ (приймаємо з таблиці 3.9);

 - раціональна кількість ВРМ;

 - тривалість початкових і кінцевих операцій (приймаємо згідно [1] 0.05 год);

Тривалість розвантаження вагонів з навалочними вантажами на колії визначаємо за формулою:

                              (4.2)

де  приймаємо аналогічно формулі 3.14 0.05 год

Результати розрахунків зводимо в таблицю.

Таблиця 4.1

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10