Рефераты. Розробка заходів щодо удосконалення антикризового управління підприємством (на прикладі КП "Втп "ВОДА")







Економічний ефект (Ееф)

Ееф = 43194,7 – 36804,1 = 6390,6 тис. грн.

Період окупності проекту

Рсер = тис. грн.

Т =  = 0,98 року

Індекс рентабельності інвестицій (IR)

Даний показник розраховується на основі таблиці 4.33.

ІR =

Через малий період окупності немає потреби визначати чистий дисконтований дохід, індекс рентабельності інвестицій та внутрішню норму доходності.

Основні техніко-економічні показники проекту (табл. 4.32) розробки основних напрямів збільшення обсягу реалізованої води, шляхом зниження неврахованих втрат та врегулюванням взаємин з комунально-побутовими підприємствами


Таблиця 4.32 – Основні техніко-економічні показники проекту зниження неврахованих втрат води КП “Втп ”ВОДА”

Показник

Формула для розрахунку

Розрахунок

Результат

Капітальні вкладення (КВ), тис. грн.

Загальна сума капітальних вкладень у реалізацію проекту

3149,046

Середньорічний фінансовий результат, тис. грн.

Рсер =

3195,3

Економічний ефект Ееф, тис. грн.

Ееф = Р-Рбаз

43194,7 – 36804,1

6390,6

Термін окупності, років

Т =

0,98

Чистий дисконтований дохід (NPV), тис.грн.

NPV = -ІС

-

43194,7


Отже, за результатами проведеного аналізу, можна зробити висновок, що проект розробки основних напрямів збільшення обсягу реалізованої води КП “Втп ”ВОДА”, шляхом є вдалим, усі показники свідчать про економічну доцільність впровадження запропонованого заходу на підприємстві.

Таким чином, від розробки трьох пропозицій щодо підвищення ефективності роботи підприємства КП “Втп ”ВОДА” може бути отриманий загальний економічний ефект, який розраховується за формулою [54]:


Eзаг =  (4.5)


де  - економічний ефект від впровадження 1, 2, та 3 проектів

Eзаг = 5907,8+1839,11+5767,8 = 13514,71 тис. грн.

При цьому загальна сума капітальних інвестицій, яка потрібна для впровадження даних проектів належним чином, становитиме 6074,11 тис. грн., сукупний строк окупності складатиме близько 4,5 років.

Розділ 5. Охорона праці

 

5.1 Правові та нормативні основи заходів по охороні праці

5.1.1 Основні законодавчі акти про охорону праці в Україні

Законодавство про охорону праці ґрунтується на положеннях, які відповідають Конституції України, і складається з Закону України „Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України”, Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, що призвели до втрати працездатності” та прийнятих у відповідності з ними нормативно-правових актів. Розглянемо в таблиці 5.1 основні закони та нормативні документи які обґрунтовують природу охорони праці на підприємствах та організаціях України.


Таблиця 5.1 – Основні закони й нормативні документи по охороні праці

п/п

Позначення закону або нормативного документа

Назва закону або нормативного документа

Дата затвердження й введення в дію

Орган влади документ, що затвердив законопроект

1

2

3

4

5

1

Закон України

Про охорону праці

25.11.2002 р.

Верховна Рада України

2

Закон України

Про охорону навколишнього природного середовища

25.06.1991 р.

Верховна Рада України

3

ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ

Небезпечні й шкідливі виробничі фактори. Класифікація.

від 01.01.1976.

Кабінет Міністрів

4

ГОСТ 12.1.005 - 88 ССБТ.

Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони.

від 01.01.89.

Кабінет Міністрів

5

ГОСТ 12.1. 003 – 89. ССБТ

Шум. Загальні вимоги безпеки.

від 01.07.89

Кабінет Міністрів

6

ДНАОП

0.03-3.14-85

Санітарні норми допустимих рівнів шуму на робочих місцях №3223-85

1985

Кабінет Міністрів


7

ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ

Вібраційна безпека. Загальні вимоги.

від 01.07.91.

ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ

8

ДНАОП 0.00-1.31-99.

Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ.

10.02.1999

ДНАОП 0.00-1.31-99.

9

ГОСТ 12.1.045 - 84 ССБТ


Електростатичні поля. Припустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю.

від 01.07.85.

ГОСТ 12.1.045 - 84 ССБТ


10

ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ.

Вироби електричні. Загальні вимоги безпеки

від 01.01.76.

Кабінет Міністрів

11

ГОСТ

14255-69

Апарати електричною напругою до 1000В. Оболонки. Ступені захисту.

1970

Кабінет Міністрів

12

ДБН В.1.1

Захист від пожежі. Пожежна безпеку об’єктів будівництва.

2002

Кабінет Міністрів України

13

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ.

Пожежна безпека. Загальні вимоги.

від 01.07.91.

Кабінет Міністрів

14

ISO 14001-97

Система керування навколишнім середовищем 31 с.

1998

Кабінет Міністрів України

 

За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду і представників професійних спілок винні працівники притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

 

5.2 Санітарія та гігієна праці

5.2.1 Аналіз основних шкідливих виробничих факторів

В процесі трудової діяльності людини відбувається взаємодія виробничого середовища і організму. Дія виробничого середовища на організм обумовлюється:

- особливостями технологічного процесу (ступінь автоматизації та механізації виробничих процесів; управління ними на відстані; герметичність обладнання тощо);

- характером виробничого процесу (організація праці, робоча поза, ступінь нервово-емоційного та м’язового напруження тощо);

- санітарними умовами праці (виробничий мікроклімат, електромагнітні та електричні поля, виробнича вібрація, шум, пил, хімічні речовини).

Класифікація перевищення граничнодопустимих рівнів та концентрації шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу припускає виділення основних шкідливих виробничих факторів за наступними ознаками:

- шкідливі хімічні речовини 1,2 та 3-4 класу небезпеки;

- пил переважно фіброгенної дії;

- вібрація (загальна та локальна);

- шум, інфразвук, ультразвук;

- неіонізуючих випромінювань (радіочастотного діапазону, діапазону промислової частоти, оптичного діапазону (лазерного випромінювання);

- біологічні фактори;

- мікроклімату в приміщенні (температура повітря, швидкість руху повітря, відносна вологість повітря, інфрачервоне випромінювання);

- температура зовнішнього повітря (під час роботи на відкритому повітрі) або атмосферного тиску (підвищення або зниження);

- важкість праці;

- робоча поза;

- напруженість праці.

На КП ”Втп ”ВОДА” шум виникає а основному в результаті роботи обладнання (насосного та гідравлічних приладів). Рівень виробничого шуму на робочих місцях в діапазоні від 85 до 97 дБА.

Нормується виробничий шум ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ Шум. Общие требования безопасности», «Санитарные нормы допустимых уровней шума» №3223-83, якими визначено класифікацію шуму, характеристику і допустимі рівні шуму на робочих місцях, загальні вимоги до вимірювання величини шуму, основні заходи з профілактики.

Виробнича вібрація може бути загальною і локальною. Локальна вібрація передається через руки людини. Найбільша кількість випадків вібраційної хвороби виникає в операторів при роботі з машинами і обладнанням, які створюють локальну вібрацію.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.