Рефераты. Еколого-біологічні особливості облігатних та факультативних паразитів надцарства Protozoa






Фасціола живе у жовч-них протоках печінки, жовчном міхурі, а інколи у підшлунковій залозі та в інших органах. Марита фасціоли досягає у дов-жину 3--5 см.

Фасціо-ла розвивається із зміною хазяїнів. Остаточними хазяїнами її є травоїдні ссавці велика і дрібна рогата худо-ба, коні, сиплі, кролі тощо). Зрідка фасіїіола зустрічається у людини. Про-міжний хазяїн -- ставкових малин (Galba truncalula).

Яйце фасніоли починає розпиватися при потраплянні у воду. У життєвому циклі фасніолн інвазійною (тобто здатного заражати) для проміжного хазяїна стадією служить мірацидій. Худоба найчастіше заражається при поїданні трави на заплавних луках і споживанні води, в якій можуть зна-ходитись адолескарії. Людина звичай-но заражається через овочі.

Фасціоли впливають на хазяїна меха-нічно. Продукти їх життєдіяльності токсичні і мають алергічну дію. Фас-ціоли заковтують еритроцити, лейко-цити і епітелій жовчних протоків, чим травмують навколишні тканини. Прн інтенсивній інвазії можливі циротичні зміни в печінці.

Лабораторний діагноз ставиться на підставі знаходження яєць фасціоли у фекаліях. Знання біологічних особливостей і життєвого циклу необ-хідні для організації боротьби і вироб-лення раціональних профілактичних заходів. Заходи особистої профілакти-ки: не споживати сиру воду із не-безпечних щодо цього водойм; ре-тельно мити овочі, які використовую-ться у їжу в сирому вигляді.

Ланцетоподібний сисун (Dicrocoelium lanceatum) -- збудник дикроцеліозу.

Ланцетоподібний сисун паразитує у печінці великої і дрібної рогатої худоби та деяких інших тва-рин; дуже рідко зустрічається в лю-дини.

Географічне поширення -- повсюдне.

Довжина ланцетоподіб-ного сисуна близько 10 мм, форма ті-ла ланцетоподібна. Від фасціоли він відрізняється будовою кишок. Яйця цього гельмінта за забарвленням варіюють від жовта-вого до темно-брунатного, мають овальну форму, на одному з боків мають маленьку кришечку.

Розвиток відбуває-ться із зміною проміжних хазяїнів. Остаточні хазяїни--травоїдні ссавці. Перший проміжний хазяїн -- наземні молюски, другий -- мурашки. У зов-нішнє середовище яйця цього сисуна потрапляють з фекаліями остаточного хазяїна [12].

2.2.2 Клас Стьожкові черви (Cestoidea)

Відомо близько 1800 видів стьожкових червів. Всі вони -- облігатні ендопара-зити, у статевозрілій стадії паразиту-ють у кишках, їх тіло сплющене у спинночеревному (дорсовентральному) напрямку, має форму стрічки. На пе-редньому кінці знаходиться голівка -- сколекс, далі -- шийка, потім стробіла, яка складається із члеників -- проглотид.

Круглястий, або сплющений, сколекс має органи фіксації, найчастіше у ви-гляді чотирьох мускулистих присосок або двох поздовжніх присисних щі-лин -- ботрій. У багатьох, крім присо-сок, на вершині сколекса є ще неве-ликий хоботок, озброєний віночком або кількома рядами кутикулярних гачків. Відомі органи фіксації й іншого типу. Наявність тих чи інших органів при-кріплення і їх кількість характеризу-ють різні види цестод. Нові проглоти-ди відчленовуються від шийки, внаслі-док чого раніше утворені проглотили поступово відсуваються назад і в міру дозрівання у них яєць відриваються.

Зовні тіло черв'яка вкрите шкірно-м'язовим мішком. Його поверхневий шар -- тегумент -- морфо-логічно подібний до такого у сисунів а функціонально аналогічний слизовій оболонці кишок хребетних. У виявлено ряд травних ферментів.

Травна система відсутня, Цестоди живуть у кишках хазяїна, де оточені рідким поживним матеріалом, який во-ни всмоктують осмотично усією поверхнею тіла. Органи, виділення -- протонефридії. Нервова система складається з пе-реднього нервового вузла (ганглія), який розташований у сколексі, і двох головних бічних стовбурів, які тягну-ться вздовж усього тіла. Органи чут-тів, крім органів дотику, відсутні.

Запліднення перехресне, але інколи спостерігається злиття статевих клітин, які утворюються у одному і тому ж членику або різних члениках одного і того ж черв'яка [12].

Ціп'як озброєний (Taenia solium)--збудник теніозу.

У стьожковій стадії -- паразит тонкої кишки, у стадії фіни локалізується в основному у м'язах. У людини виявляється в очах, цент-ральній нервовій системі.

Географічне поширення -- повсюдне.

Ста-тевозрілі форми досягають у довжину 2--3 м. Оста-точний хазяїн -- людина. Проміжний хазяїн -- свиня, зрідка людина. Зара-ження свиней відбувається при поїдан-ні нечистот, у яких можуть виявитися проглотиди ціп'яка озброєного. Зараження людини відбувається при споживанні в їжу сирої або недо-статньо термічно обробленої свинини.

Ціп'як неозброєний (Таепіarhynchus saginatus) -- збудник теніарінхозу.

У стьожковій стадії па-разитує у кишках людини.

Географічне поширення -- повсюдне.

У статевозрілому стані ціп'як неозброєний досягає у довжину 4--7 м.

Остаточний хазяїн - людина, проміжний - велика рогата худоба.

За характером захворювання подібне до теніозу. Діагноз ставиться при вияв-ленні лроглотид, які можна виявити не тільки у фекаліях. Вони активно ви-повзають із анального отвору і повза-ють по тілу й білизні, привертаючи увагу хворого. Яйця цього ціп'яка можна виявити також за допомогою зскрібка з періанальних складок. Фі-нозна стадія у організмі людини не розвивається.

Особиста гігієна заключається в тому, щоб не їсти сиру або напівсиру яловичину. Заходи громадської профілактики аналогічні таким, як і при теніозі.

Ліквідація теніаринхозу цілком реальна, оскільки хворі легко виявля-ються; е радикальні засоби лікування і розроблено профілактичні заходи, які полягають у розриванні епідеміч-ного ланцюга. Для уникнення зара-ження худоби проводиться активний вияв хворих серед населення країни. Особливо ретельно обстежуються пра-цівники, які обслуговують тваринницт-во. Лікування хворих обов'язкове. Здійснюються заходи по санітарному благоустрою населених пунктів. Для запобігання зараженню людей підси-люється ветеринарна експертиза туш на м'ясокомбінатах, бойнях і ринках. Проводиться велика санітарноосвітницька робота [13].

2.3 Тип Круглі черви

Тип Круглі черви (Nemathelminthes) налічує близько 500 видів круглих чер-вів, які живуть у різних середовищах: морських і прісних водах, грунті, орга-нічних речовинах, які гниють або бро-дять. Багато круглих червів пристосу-валось до паразитування. Ряд видів цікавлять медиків, бо є паразитами людини.

Для тварин, які відносяться до типу круглих червів, властиві: 1) тришаро-вість, тобто розвиток екто-, енто- і ме-зодерми у ембріонів; 2) наявність пер-винної порожнини тіла і шкірно-м'язо-вого мішка; 3) білатеральна симетрія; 4) видовжене несегментрване тіло, яке на поперечному розрізі круглясте; 5) наявність систем органів -- м'язо юі, травної, нервової і статевої; 6) роздільностатевість; 7) поява тре-тього, заднього відділу травної систе-ми і анального отвору.

У систематичному відношенні тип круглих червів поділяють на кілька класiiit з яких ми розглянемо тільки основний клас власне круглих червів (нематод). Усі круглі черви, які пара-зитують у людини, відносяться до цього класу [15].

2.3.1 Клас Власне круглі черви (Nematoda)

Шкірно-м'язовний мішок нематод утворений кутикулою, гіподермою і мускулату-рою. За даними Ю. К. Богоявленського, у типового представника круглих червів -- аскариди людської -- кутику-ла складається з 10 шарів. Вона вико-нує функцію зовнішнього скелета (опо-ри для м'язів) і захисту від механіч-них і хімічних факторів. Гіподерма, яка розташована під кутикулою, скла-дається із суцільної маси протоплазми: клітини з рідкими ядрами і вакуолями, меж між ними немає (синцитій). Гі-подерма пронизана численними фібрилами. У гіподермі активно відбуваю-ться обмінні процеси й інтенсивний біосинтез. Вона є також бар'єром, який затримує шкідливі для гельмінта речовини.

Під гіподермою розташована муску-латура, яка складається з окремих клітин, зібраних у 4 тяжі поздовжніх м'я-зів, відділених один від одного вали-ками гіподерми-- спинним, черевним і двома бічними.

Всередині шкірно-м'язового мішка розташована первинна порожнина ті-ла, або псевдоцель, заповнена рідиною. Особливість цієї порожнини полягає в тому, що вона не вистелена мезодермальним епітелієм. У ній розташовую-ться внутрішні органи нематод. Крім того, у порожнині під великим тиском знаходиться рідина, що створює опору для соматичної мускулатури. До скла-ду органів входить невелика і, як пра-вило, постійна кількість клітин.

Травна система починається ротовим отвором, який розташований на перед-ньому кінці тіла і оточений трьома «гу-бами». Травна система являє собою пряму трубку, яка ділиться на той від-діли--передній, середній і задній. Пе-редній і задній відділи ектодермального походження, середній -- ентодермального. Закінчується кишка аналь-ним отвором, який розташований на задньому кінці тіла я черепного боку. У деяких нидів анальний отвір відсут-ній.

Кровоносна і дихальна системи від-сутні, що вказує па примітивність організації нематод. Дихання здійс-нюється через покриви або біоенерге-тичний процес відбувається за типом аноксибіозу (бродіння) [7].

Видільна система своєрідна. Вона представлена 1--2 одноклітинними шкірними залозами, які замінили про-тонефридії. Від залози відходять ви-рости у вигляді двох бічних каналів, які лежать у бічних валиках гіподер-ми. Ззаду канали закінчуються сліпо, а в передній частині сполучаються у один непарний канал, який відкриває-ться назовні порою позаду «губ». Функція виділення властива і особли-вим фагоцитарним клітинам, які роз-ташовані вздовж видільних каналів. У клітинах нагромаджуються нероз-чинні продукти дисиміляції, а також інородні тіла, які потрапляють у по-рожнину тіла.

Нервова система складається з на-вкологлоткового кільця, від якого від-ходять нервові стовбури -- спинний, черевний і 4 бічні. Стовбури сполучені між собою комїсурами. Органи чуттів розвинені слабо. Вони представлені органами дотику і, ймовірно, органами хімічного чуття -- горбиками, які роз-ташовані переважно навколо рота, а в самців і дотикових горбиків на зад-ньому кінці тіла.

Статеві органи трубчастої будови. У самки вони зви-чайно парні, а у самця -- непарні. Чо-ловічий статевий апарат складається із сім'яника. За ним іде сім'япровід, який переходить у сім'явипорскувальний канал, що відкривається у задню кишку. Жіночий статевий апарат почи-нається правим і лівим яєчниками, по-тім ідуть правий і лівий яйцеводи у вигляді трубок великого діаметра, права і ліва матки, які мають невеликий діаметр. Обидві матки сполучаються у загальну піхву, яка відкривається назовні на череві. Розмноження тільки статеве.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.