3
ЗМІСТ
Вступ.................................................................................................................4
1 Літературний огляд.........................................................................................6
1.1 Біологічні основи паразитології................................................................6
1.2 Класифікація паразитичних форм тврин..................................................9
1.3 Вплив паразита на хазяїна........................................................................11
1.4 Шляхи розселення та пошук хазяїна.......................................................16
2 Еколого-біологічні особливості облігатних та факультативних паразитів надцарства Protozoa.........................................................................................24
2.1 Тип найпростіші (Protozoa).................................................................24
2.1.1 Клас Саркодові (Sarcodina).......................................................26
2.1.2 Клас Джгутикові (Flagellata)......................................................28
2.1.3 Клас Споровики (Sporozoa)........................................................31
2.1.4 Клас Імфузорії (Imfusoria)..........................................................34
2.2 Тип Плоскі черви (Plathelimintes).......................................................36
2.2.1 Клас Сисуни (Tpematodes).........................................................36
2.2.2 Клас Стьожкові черви (Castoidea).............................................39
2.3 Тип Круглі черви (Nemathelimites).....................................................41
2.3.1 Клас Власне Круглі черви (Nematoda)...........................................42
2.4 Тип Кільчасті черви (Annelida)..........................................................44
2.5 Тип Членистоногі (Arthoropoda).........................................................46
2.5.1 Клас Ракоподібні (Crustacea).....................................................48
2.5.2 Клас Павукоподібні (Arachnaidea)............................................48
2.5.3 Клас Комахи (Insecta).................................................................51
2.6 Тип Хордові (Chordata).......................................................................54
Висновок.........................................................................................................57
Література.......................................................................................................59
ВСТУП
Паразити людини зустрічаються у типах найпростіших, плоских і круглих червів, членистоно-гих. Паразитичних червів із типів пло-ских і круглих червів звичайно об'єд-нують під загальною назвою гель-мінтів.
Паразитизм широко розповсюджений у природі (бактерії, гриби, багато без-хребетних). Паразитичний спосіб життя ведуть і віруси. Серед вищих рослин також зустрічаються парази-тичні, які селяться на інших росли-нах.
На відміну від інших організ-мів основою зовнішнього середовища паразитичних організмів е інший жи-вий організм, а не нежива природа.
Справжніми паразитами є тільки ті організми, для яких парази-тичний спосіб життя -- обов'язкова форма існування. Bід справжніх (облігатних) паразитів необхідно відрізняти несправжніх. До них належать організми, які живуть вільно, але, потрапивши у інший організм, здатні прожити у ньому деякий час. До них відносяться, наприклад, личинки мух, які залишаються живими при прохо-дженні через кишки людини.
Паразитизм --форма антагоністичного співжиття онанізмів, щo від-носяться до різних видів, при якому один з організмів (паразит) використовує - інший, організм (хазяїн) як се-редовище існування, і джерело живлення, існуючи за його рахунок, чим, Звичайно, завдає шкоди хазяїну, але, як правило, не такої значної, щоб ви-кликати його загибель. В. О. Догель дає паразитизму таке визначення: «Паразити -- це такі організми, які використовують інші живі організми як середовище існування Т джерело їжі, покладаючи при цьому (частково або повністю) на своїх, хазяїв завдан-ня регулювання своїх взаємовідносин з навколишнім середовищем».
Різниця між паразитизмом і хижа-цтвом полягає у тому, що хижак ви-користовує свою здибич раз, при цьо-му вона гине; паразит використовує свою жертву тривалий час, і, як пра-вило, вона не гине.
Паразит і хазяїн становлять єдину взаємозв'язану систему, яка існує у певних умовах середовища. Тривала сумісна еволюція системи паразит -- хазяїн привела до певної взаємопристосованості. Між паразитом і хазяї-ном на рівні організму виникають тісні взаємовідносини. Але для хазяїна при-сутність паразита не байдужа. Якщо паразити не викликають захворюван-ня, то виникають захисні реакції. Так, навколо тканинних паразитів (мета-церкарії сисунів, трихінела) формую-ться сполучнотканинні капсули, які у певній мірі ізолюють паразита. Вини-кають також у хазяїна імунні реакції, тобто на видовому рівні між хазяїном і паразитом відбувається взаємна адаптація, яка забезпечує існування паразита і хазяї як біологічних видів.
1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
1.1 Біологічні основи паразитології
Тварини становлять значну частину біосфери і відіграють важливу роль у кругообігу речовин у природі й еко-номіці. Тварини -- джерело основного білкового харчування, незамінних амінокислот. Від тварин людина отримує сировину для виготовлення одягу (шкіра, шерсть) і багато інших про-дуктів, у тому числі й лікарські за-соби.
Медичне значення мають: 1) тварни-паразнти --збудники хвороб; 2) пе-реносники збудників хвороб (вірусів, бактерій, тварин-паразитів); 3) твари-ни, які хворіють на ті ж хвороби, що й людина, і, отже, можуть бути джере-лом захворювання для людини або природним осередком збудників хво-роб, якими може хворіти людина; 4) отруйні тварини; 5) тварини -- про-дуценти лікарських речовин.
У антропобіоценозі, як і в будь-якому біоценозі, між ного співчленами встановлюються аліментарні зв'язки, які включають у себе продуценти, консументи і редуценти; є різні форми співжиття (симбіозу) -- як синергічні, так і антагоністичні. Людина як співчлен антропобіоценозу не ізольована від процесів, які відбуваються в ньому. З цими про-цесами нерідко пов'язані шляхи роз-повсюдження збудників хвороб, тому на деяких закономірностях, які харак-терні для біоценозів, спинимося де-тальніше [1].
Будь-яке співжиття, організмів, які нале-жать до різних видів, необхідно вва-жати симбіозом (гр. simbiosis -- спів-життя). Є три форми симбіозу: мутуалізм -- кожний з організмів при-носить іншому певну користь, де пози-тивний симбіоз; синойкія і коменсалізм -- симбіоз з однобічною користю, без шкоди для іншого партнера; пара-зитизм антагоністичний, негативний для одного із партнерів симбіозу. Між цими формами співжиття існують перехідні форми. Нерідко у одних і тих же партнерів спостерігаю-ться зміни взаємовідносин. Так, для людини вегетативні дрібні форми ди-зентерійної амеби є коменсалами, а вегетативні великі її форми -- пара-зитами.
Мутуалізм (лат. mutus -- вза-ємний) досить поширений серед рос-лин і тварин. Наприклад у комарів, вошей, оводів, мухи цеце і ряду інших комах у різних органах є спеціальні утвори, які заселені бактеріями або одноклітинними грибами. Нерідко ці утвори розташовані поблизу яєчників; і симбіонти, потрапляючи у яйцеві клі-тини, передаються з покоління в по-коління. У клітинах комах партнери мають сприятливі умови для існуван-ня і в свою чергу, виділяють речови-ни, які сприяють перетравлюванню їжі їхніми хазяїнами.
У кишках людини постійно живе кишкова паличка (Escherichia coii), яка живиться їхнім вмістом, одночасно з її діяльністю пов'язаний синтез у кишках вітамінів групи В і стримуван-ня розвитку хвороботворних бактерій (черевного тифу, дизентерії).
Синойкія (rp syn -- разом, oikos -- будинок) --співжиття, при якому один партнер використовує ін шого як житло. Коменсалізм (франц. commen-sal-- співтрапезник) --такий тип сим-біозу, при якому один партнер викори-стовує організм іншого як житло і як джерело харчування, але не шкодить йому.
Різниця між паразитизмом і хижа-цтвом полягає у тому, що хижак ви-користовує свою здибич раз, при цьо-му вона гине; паразит використовує свою жертву тривалий час, і, як пра-вило, вона не гине [2].
Паразитизм широко розповсюджений у природі (бактерії, гриби, багато без-хребетних). Паразитичний спосіб життя ведуть і віруси. Серед вищих рослин також зустрічаються парази-тичні, які селяться на інших росли-нах, наприклад повитиця, вовчок та інші.
На відміну від інших організ-мів основою зовнішнього середовища паразитичних організмів е інший жи-вий організм, а не нежива природа (вода, грунт, повітря). Вчення про організм як середовище існування най-більш повно розроблене Є. Н. Павловським. Середовищем по відношенню до паразита будуть як органи хазяїна, так і інші організми, які населяють хазяїна. Це середовище першого роду. Але па разити, пов'язані і з зовнішнім середовищем, яке оточує хазяїна (се-редовище другого роду) і діє на пара-зитів опосередковано, через тіло, ха-зяїна.
Сукупність усіх паразитів які одно-часно живуть у якому небудьорганізмі, Є. Н. Павловський назвав паразитоценозом, оскільки у будь-якому організмі одночасно поряд із паразитами є й інші симбіонти,то О.П. Мар-кевич запропонував сукупність їх ра-зом з організмами хазяїна називати симбірценозом. Компонентами симбіо-ценозу є віруси, рикетсії, спірохети, бактерії, гриби, найпростіші, гельмін-ти, членистоногі тощо: Всередині сим-біоценозу між окремими компонентами і організмом хазяїна встановлюються складні,взаємовідносини [1].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9
