Рефераты. Ризики аграрного товаровиробника та управління ними






Таблиця 3. 3. 1

Розрахунок страхових субсидій на відшкодування 50% страхових платежів по сільськогосподарському страхуванню

Культури

Вартість реалізованої продукції за 2002 р., грн.

Тарифна ставка,%

Сума страхових платежів, грн.

Страхові субсидії (50% страхового платежу), грн.

Зернові

2749658900

11

302462479

151231239.5

Олійні

965302600

12

115836312

57918156

Цукрові буряки

65552900

9

5899761

2949880.5

Картопля

39106900

17

6648173

3324086.5

Овочі

282840700

22

62224954

31112477

Плоди і ягоди

44628000

23

10264440

5132220

Виноград

16880100

23

3882423

1941211,5

Льон

6009100

18

1081638

540819

Тютюн

427800

13

55614

27807

Разом

4170407000

16.44

508355794

254177897

v розробка пропозицій з диференціації розмірів сплати страхових внесків за рахунок коштів Державного бюджету по сільськогосподарських культурах і по регіонах;

v управління у встановленому порядку коштами федерального сільськогосподарського страхового резерву;

v проведення конкурсів для визначення страхових організацій, що проводитимуть забезпечене державною підтрим-кою страхування врожаю сільськогосподарських культур, координація їх діяльності;

v контроль за дотриманням умов страхування; - розробка пропозицій щодо забезпечення обов'язкового перестрахування частини ризиків по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур.

Витрати на утримання апарату Агентства та інші виграти, пов'язані з його діяльністю, провадяться за рахунок сільськогосподарського страхового резерву та інших надходжень, передбачених законодавством України.

Кошти сільськогосподарського страхового резерву, що виділяються на утримання апарату Агентства та відшкодування інших витрат, пов'язаних з його діяльністю, визначаються відповідно до кошторису, затвердженого Міністерством аграрної політики України, і не повинні перевищувати 0,5 % загальної суми страхових внесків по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур.

Кабінету Міністрів України за участю органів виконавчої влади, об'єднань сільськогосподарських товаровиробників і Лігою страхових організацій України розробити і надати на розгляд Верховної Ради проект закону України "Про сільськогосподарське страхування", який регламентуватиме діяльність Агентства, порядок і умови організації і проведення забезпеченого державною підтримкою страхування урожаю сільськогосподарських культур, включаючи перелік страхових ризиків, порядок визначення страхової вартості врожаю сільськогосподарських культур, терміни дії договору страхування, умови формування додаткових страхових резервів.

З метою раціонального і цільового використання коштів Державного бюджету, що виділені на страхування врожаю сільськогосподарських культур, передбачити, що:

договори страхування врожаю сільськогосподарських культур укладаються на строк не менше п'яти років;

страхова вартість визначається щорічно, виходячи із розміру посівних площ, врожайності за попередні п'ять років і прогнозованої ринкової ціни врожаю сільськогосподарських культур на поточний рік, а страхова сума в розмірі 70-85 відсотків страхової вартості;

тарифи страхових внесків по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур встановлюються на п'ять років з врахуванням коливань врожайності сільськогосподарських культур по роках залежної від породних та інших природних умов;

суми перевищення страхових внесків (премій платежів) над сумою страхового відшкодування по забезпеченому державною підтримкою страхуванню врожаю сільськогосподарських культур (з врахуванням витрат на ведення страхової справи) залишаються повністю у розпорядженні страховика і використовуються для виплати страхового відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам в наступні роки, якщо резерву поточного року буде недостатньо.

Страхові резерви страхової системи АПК

Страхова система АПК має виконувати й таку важливу функцію, як нагромадження фінансових та матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення сталого розвитку галузі. Ці ресурси повинні утворюватися за рахунок страхових внесків страхувальників і щорічних доходів страховика і існувати у формі страхового фонду безпеки і технічних страхових резервів.

Страховий фонд безпеки (резервний фонд) забезпечує виплату відшкодувань і допомоги застрахованим в даний операційний період, якщо сума збитків або шкоди перевищує суму страхових внесків, а також на випадок інших надзвичайних витрат страховика. Технічні страхові резерви, створюються переважно в довгостроковому страхуванні життя і пенсій, формуються з ощадної частини внеску, що призначається для виплати в далекому майбутньому.

Ці головні складові частини страхових резервів можуть бути інвестовані в державні цінні папери, в банки, в акції промислових підприємств (іноземних і вітчизняних), тощо що забезпечуватимуть страховому товариству додатковий доход. У страхуванні життя очікувані доходи від відсотків по технічних страхових резервах частково або цілком враховуються при розрахунку величини внесків. Чим вище ставка відсотків по цих резервах, тим нижче розмір внесків. Рівень відсотка і розрахункові таблиці є вихідними елементами, на основі яких здійснюються актуарні розрахунки в страхуванні життя і пенсій. При цьому враховуються також витрати по страховій діяльності.

Результати дослідження розвитку акціонерних страхових установ у розвинутих країнах світу, а також динаміки росту їхньої фінансової міцності і вивозу капіталів за кордон свідчать, що головним джерелом цього є надзвичайно швидке утворення страхових резервів і доходів від розміщення даних резервів та інших фінансових операцій, здійснюваних за їх допомогою. Саме завдяки цьому, на мою думку, страхування в західних країнах зміцнює суспільні відносини і сприяє розвитку економіки. І цей вплив досить важливий, якщо врахувати, наприклад, що понад 25 % витрат на озброєння Німеччини відшкодовувалися страховими резервами, а в даний час сучасна ракетна, електронна та інші галузі промисловості фінансуються головним чином за рахунок засобів страхових установ.

Суспільна роль страхових резервів і страхова діяльність у різих країнах, безумовно, мають свої особливості, але економічна сутність їх однакова. Однак, потенційні можливості фінансового впливу страхування на розвиток сільського господарства використовуються в недостатньому ступені.

Саме на вирішення проблеми якнайповнішого використання страхових резервів для прискорення розвитку сільського господарства повинні бути спрямовані зусилля економістів і фінансистів-аграрників. До того ж, після становлення страхової системи АПК темпи розвитку сільськогосподарського страхування і росту страхових резервів не вимагатимуть майже ніяких інвестиційних витрат, а навпаки, будуть додатковим джерелом інвестиційних ресурсів.

Висновки

Сільське господарство - одна з ключових і життєво важливих галузей суспільного виробництва - є водночас однією з найбільш ризикових галузей економіки, оскільки відтворювальний процес повязаний з природно-кліматичними та біологічними чинниками.

Виділяють такі види ризику в залежності від джерел його виникнення:

Виробничий ризик

Ринковий (кон`юнктурний) ризик.

Технічний ризик.

Катастрофічні ризики.

Правовий ризик.

Ризик, пов`язаний з використанням людського фактору виробництва.

Галузевий ризик.

Політичний ризик.

Крім того, ризики поділяють в залежності від рівня прийняття рішень на макроекономічні (глобальні) та мікроекономічні (на рівні окремих фірм), а також в залежності від рівня обґрунтованості рішень, що приймаються виділяють обґрунтований та необґрунтований (авантюрний) ризики .

В страхуванні ризики поділяють на дві великі групи :

Ризики, які можна застрахувати

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.