АПК як невід'ємна складова економіки держави об'єктивно піддається впливу ризику на всіх стадіях розширеного відтворення капіталу.

Джерелами його утворення є: по-перше -- первісне нагро-мадження, по-друге -- ризик, по-третє -- ефект системи [2.7].

Первісне нагромадження (або "первісне акумулювання" (previous accumulation), за А. Смітом [2.2], є результатом не виробництва, а його вихідним пунктом. Тобто, первісне нагромадження капіталу є не що інше як історичний процес відокремлення виробника від засобів виробництва [2.9]. Акумулювання капіталу в сучасних умовах відбувається легальним і тіньовим шляхом. Легальне нагромадження пов'язане саме з згаданим ефектом системи. На макрорівні -- це отримання ВВП, а на мікрорівні -- отримання прибутку.

Тіньове первісне нагромадження аграрного капіталу за сучасних умов трансформації вітчизняної економічної системи в ринкове середовище супроводжується крадіжками, шахрайською приватизацією, прийняттям законів "для себе", формуванням підставного власника, використанням у меркантильних інтересах міжнародного кредиту та державних кредитів (як прихованого джерела первісного нагромадження), уникнення від системи податків, використання недосконалої системи протекціонізму та демпінгу, а також контрабанда, торгівля наркотиками, рекет тощо.

Виходячи з вищенаведеного, страхова система АПК має забезпечувати протистояння тіньовому нагромадженню агропромислового капіталу (адекватно взаємодіючи з системою національної безпеки) і реалізації страхових ризиків (за допомогою протистояння щодо настання несприятливих страхових подій та своєчасним реагуванням на них, локалізацією джерел небезпеки, ліквідацією наслідків надзвичайних подій тощо).

Страхова система, як особлива підсистема вітчизняного страхового ринку, грунтується на сільськогосподарському страхуванні, оскільки саме вона є джерелом формування специфічних страхових резервів. Сільськогосподарському страхуванню, як і категорії страхування взагалі, притаманні специфічні функції. Однією з них є функція забезпечення продовольчої безпеки.

Реалізація цієї функції страхової системи АПК на державному рівні визначає захищеність вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника від реалізації низки страхових ризиків гарантуючи їм рентабельність виробництва стратегічної сільськогосподарської продукції, населенню країни -- достатнє харчування, а в екстремальних умовах уникнення голоду [2.4].

Гіпотетичне враховуючи статистичну оцінку можливих страхових взаємовідносин можна вивести таку формулу:

а) страхування з 100 %-м покриттям вигідне страховику, коли щорічні страхові премії СП1 дорівнюють

,

де

Qo -- ефективність системи продовольчої безпеки, що здійснює ціленаправлений захист об'єкта страхування;

R --середній за рік розмір прогнозованою збитку (ризику) страхувальника. (Тут і далі R=PiCi при страхуванні від однієї несприятливої події (ризику) і R=RoCo при загальному страхуванні. РіРо -- ймовірність одного ризику і сукупності ризиків за рік відповідно; СіСо -стратегічно важлива сільськогосподарська культура, що страхується від одного чи всіх ризиків).

Вимірником вигоди для страховика є розмір щорічних прибутків (г) від вказаної суми ДСП1.

б) страхування вигідне виробникам сільськогосподарської продукції, якщо суми щорічних страхових премій ДСП1 складають величину

Таким чином, визначальними параметрами при страхуванні є ефективність захисту Qo і міра максимального середнього збитку R від реалізації ризику.

Еквівалентний обмін можливий лише за умови рівності, коли:

ДСП = ДСП1=ДСП2 = R(l -- Qo),

Це і є взаємовигідні страхові відносини, формула економічно раціональних еквівалентних відносин суб'єктів страхової системи АПК.

На рис.1 показано розрахункові дані відносної величини ДСП / С страхових внесків для різних значень ймовірності загального ризику Р0 і ефективності захисту Q0

Рис.2.2.1.1.Відносна величина щорічних страхових внесків при еквіваїеитних

взаємовідносинах

Рис..2.2.1.2. Вплив неточностіДQ

оцінки величини Qo

ефективності захисту на зміни

відносної величини ДСП / СП

Якщо в якості прикладу розглянути АПК і вважати його захист високоефективним, тобто прийняти Qo = 95% за проміжок часу Т=5 років (тарифний період), то у відповідності з графіками рис. 2.2.1.1. при імовірності загальної реалізації за рік Р0 = 0,05 матимемо ДСП / С = 0,252.2.1.1.%.

Стосовно розміру Qo -- ефективність захисту застрахо-ваної культури, в силу різних чинників (впливу природно-кліматичних ризиків, морального та фізичного зносу техніки, зміни економічного середовища тощо), її величина з часом змінюється.

І цілком логічно виникає питання при страхуванні, яку з величин Qo -- "стартову" чи "кінцеву" (після закінчення певного проміжку часу) брати до уваги. Вирішальне значення тут матиме страхова політика держави. Очевидно, що вона має орієнтуватися на врахування нижньої межі ефективності продовольчої безпеки на протязі всього життєвого циклу системи страхового захисту (наприклад, 5 років тарифного періоду для АПК).

Формула страхових взаємовідносин

ДСП = ДСП1=ДСП2 = R(l -- Qo)

дає відповідь на запитання чи виконує страхування функцію продовольчої безпеки? Оскільки позиції сторін і страхової системи АПК і страхувальника АПК, інтереси яких є важливими для держави, мають грунтуватися не на гіпотетичних або однобоких інтересах які проходять через страхову технологію, а кількісних засадах, сукупною характеристикою яких є ефективність продовольчої безпеки, одним із чинників якої є адекватний страховий захист стратегічної сільськогосподарської продукції Q0. Цю величину необхідно з максимальною точністю визначити для всієї системи виробників сільськогосподарської продукції і з високим ступенем захисту від природно-кліматичних, фінансових та політичних ризиків зовнішнього та внутрішнього порядку. Адже найменша погрішність в оцінці Qo може призвести до порушення корисності страхових взаємовідносин. і майновий стан підприємств АПК не буде адекватний тому, який був до настання страхових подій.

Тому з формули страхових взаємовідносин, зокрема,. випливає, що

де

ДСП / СП - відносне порушення еквівалентності страхових відносин;

ДО / Qo - абсолютна міра відносної неточності оцінки величини Q0 ефективності захисту.

Якщо ці зміни складають 1% і менше протягом року, то систему продовольчої безпеки можна вважати високостабільною.

Оскільки оцінка величини Q0 -- задача експертна, то учас-никами страхування безумовно стають експерти. Виходячи з цього Е.А. Абалмазов та М.А. Абалмазова, роблять висновок, що учасниками страхування стають фахівці в галузі безпеки, а страхування -- виконує функцію безпеки [2.5]. З такою думкою можна погодитися, оскільки страхування є невід'ємною складовою системи безпеки держави. Тому з позиції АПК, як страхувальника, експертами можна вважати фахівців по надзвичайних ситуаціях (служби безпеки). Крім того, більшість систем безпеки передбачає певною мірою участь в протистоянні небезпеці правоохоронними органами, вогнеборцями, позавідомчою охороною тощо. І від швидкості їх реакції на загрозу, технічного озброєння, адекватності заходів протистояння, безумовно, в великій степені залежить величина (Qo) ефективності захисту виробництва сільськогосподарської продукції.

До того ж того, за певних обставин роль сил швидкого реагування може бути вирішальною. Оскільки, пересічний час прибуття сил швидкого реагування близько 15 хв., а швидкість реалізації майнових ризиків -- 10 хв. За таких обставин ефективність захисту Q0 може виявитись не вищою 40%, якщо відсутні засоби блокування небезпеки (не задіяно функцію попередження).

Отже, у процесі страхових взаємовідносин може бути задіяно не 3-4 сторони, а й більше. Страхова система АПК, зокрема через функцію забезпечення продовольчої безпеки, має підтримувати вітчизняного сільськогосподарського виробника, дозволить уникнути ізоляції на рівні самодостатнього виробництва, та інтегровано влитися в світову торговельну систему, збільшивши потоки продовольства з регіонів надлишків до регіонів нестач [2,6].

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35