Кримінологічні дослідження показують, що значна група рецидивістів учиняє нові злочини у перші дні або місяці перебування на волі. Можна сказати, що певна частина звільнених після відбуття покарання у виді позбавлення волі виходить на волю з наміром продовжити злочинну діяльність і часом не приховує своїх поглядів. Отже, запобігання рецидиву зводиться до того, щоб спонукати тих, хто відбуває покарання, і тих, хто звільняється від нього, відмовитися від продовження злочинної діяльності.
Потребує налагодження і вдосконалення міжнародне співробітництво у сфері боротьби з рецидивною злочинністю.
56. Проблеми криміналізації організованої злочинності.
Організована злочинність - це протиправна діяльність стійких, керованих угруповань осіб, які заздалегідь об'єдналися з метою вчинення злочинів або займаються злочинною діяльністю як бізнесом і створюють систему захисту від соціального контролю за допомогою залякування, шантажу та корупції.
Ознаки організованої злочинності
стабільність, стійкий характер, тривалість злочинної діяльності;
складна ієрархічна система організації злочинної діяльності (розподіл ролей і функцій);
значна просторова розповсюдженють злочинної діяльності, розмежування території на сфери впливу, включаючи вихід на міжнародні зв'язки;
різноманітність злочинної діяльності при провідній ролі економічних, корисливих злочинів;
,
створення матеріальних фондів для розширення злочинної діяльності, підкупу посадових
осіб, надання допомоги засудженим, членам злочинної організації і їх сім'ям;
зрощування із загальнокримінальною злочинністю, розповсюдження норм, традицій злочинного світу, підготовка нових злочинних кадрів;
корумповані зв'язки з офіційними структурами {правоохоронними органами, органами влади і управління);
створення системи «розвідки» і «контррозвідки» з метою успішної' протидії правоохоронним органам;
жорстка внутрішня дисципліна, застосування санкцій за порушення норм злочинного світу;
висока забезпеченість сучасними технічними засобами (зв'язок, транспорт, зброя та Ін.).
Основні напрямки попередження організованої злочинності
виявлення та припинення діяльності злочинних організацій та підрив їх економічного підґрунтя;
локалізація впливу лідерів кримінального середовища, встановлення видів їх протиправної діяльності та її припинення;
виявлення і перекриття каналів збуту зброї, наркотиків, алкогольної продукції, незаконних угод з приводу придбання антикваріату, коштовностей, стратегічної сировини;
протидія бізнесовій діяльності організованих злочинних об'єднань;
протидія розкраданню та нецільовому використанню бюджетних коштів у державному секторі економіки;
документування діяльності організованих злочинних груп, їх корумпованих зв'язків, виявлення методів, які використовуються ними для захисту лідерів і активних учасників від правоохоронних органів.
57. Кримінологічна характеристика професійної злочинності та її попередження.
«Професіоналізм» означає заняття чимось як професією. В даному випадку йдеться про кримінальний професіоналізм. Його доцільно визначати через ознаки, характерні для професії взагалі. Під професією розуміють вид трудової діяльності (занять), що потребує певної підготовки, і який є основним джерелом існування.
кримінальний професіоналізм має чотири ознаки:
1) стійкий вид злочинного заняття (спеціалізація);
2) певні знання і навички (кваліфікація),
3) злочини як основне джерело для існування;
4) зв'язок з антисоціальним середовищем.
Сучасна професійна злочинність характеризується чітко вираженою корисливою спрямованістю.
Серед професійних злочинців є значна кількість осіб, які скоюють злочини у вигляді промислу, але не притягнуті з різних причин до кримінальної відповідальності.
Детермінантами, які обумовлюють існування професійної зло-чинності, зокрема; є:
1) суперечності у сфері потреб людей і можливостей їх задоволення;
2) зубожіння переважної більшості населення і високий рівень безробіття;
3) недооцінка суспільної небезпеки професійної злочинності і, як наслідок, відставання форм і методів профілактичної роботи правоохоронних органів у цьому напрямку.
Попередження професійної злочинності має низку специфічних рис, хоча ґрунтується на загальній для профілактики злочинності основі.
1)'удосконалення інституту сукупності злочинів з метою індивідуалізації покарання і правильної кваліфікації діянь. Необхідно закріпити в законі реальну й ідеальну сукупність злочинів. При реальній сукупності доцільно надати судам право призначення покарання шляхом рівного чи часткового складання покарань у межах, встановлених для даного виду покарання;
2) для посилення відповідальності осіб, які вчиняють повторні злочини, не утворюючи реальної сукупності, ввести в ряд статей Кримінального кодексу кваліфікуючу ознаку - «вчинення злочинів у вигляді промислу»;
3) з метою об'єктивної оцінки скоєного, особи злочинця й індивідуалізації покарання, варто було б у переліку обтяжуючих обставин передбачити спеціалізацію особи на вчиненні певних злочинів;
4) удосконалення низки норм кримінально-виконавчого законодавства, зокрема:
а) заборонити переведення з однієї колонії в іншу «злодіїв у законі», інших професійних злочинців. Створити для цієї категорії засуджених спеціальні колонії;
б) диференціювати режим і умови утримання засуджених, які перебувають у республіканській, міжобласних лікарнях, виключивши можливість контактів неповнолітніх з професійними злочинцями;
в) створити централізований облік професійних злочинців за їх спрямованістю.
В числі організаційних заходів попередження професійної злочинності корисно було б:
а) розробити регіональні спеціальні плани боротьби з професійною і організованою злочинністю;
б) на базі оперативно-розшукових підрозділів органів внутрішніх справ створити службу особистого пошуку для боротьби з професійними злочинцями у громадських місцях і місцях зосередження кримінальних елементів.
Загалом, посилення боротьби з професійною злочинністю потребує розробки таких заходів, які б дозволили зробити економічно невигідними вчинення злочинів. Сприятиме цьому й удосконалення кримінально-процесуального і цивільного законодавства, яке регулює питання відшкодування шкоди, спричиненої злочинною діяльністю.
58. Кримінологічна характеристика жіночої злочинності та її попередження.
Жіночій злочинності властиві певні особливості, зокрема, переважну частину в її структурі займають такі корисливі злочини, як крадіжка чужого майна, обман покупців та замовників, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Насильницькі злочини не є характерними для жіночої злочинності і найчастіше вчиняються у сімейно-побутовій сфері. Вивчення особи жінки-злочинниці має важливе значення для пізнання причинно-наслідкових зв'язків, які лежать в основі жіночої злочинності і забезпечують застосування відповідних попереджувальних заходів. . В умовах соціально-економічних негараздів, які значною мірою впливають на соціально-психологічний стан сімейно-побутових відносин і виникнення сімейного неблагополуччя, зростають тяжкі насильницькі злочини в сім'ї. Жіноча злочинність — складова частина всієї злочинності і підкоряється її загальним закономірностям та змінам. Традиційне ж у кримінології відокремлення і вивчення жіночої злочинності обумовлено тим, що вона має певні особливості. Останні пов'язані як з біологічними, так і значною мірою з соціальними факторами. Спеціально-кримінологічне попередження жіночої злочинності складається із заходів кримінологічної профілактики, запобігання злочинам та їх припинення.
Кримінологічна профілактика злочинів. Важлива роль у радикальному зниженні жіночої злочинності належить передбаченню і своєчасному випередженню виникнення і поширення криміногенних явищ, які можуть детермінувати або детермінують злочинність жінок. Профілактика випередження включає широкий комплекс заходів: соціально-економічних (забезпечення жінки роботою і заробітною платою, підвищення її освіти і кваліфікації, допомога сім'ї, тощо); ідеологічних (захист моральності, гідності і честі жінки, поліпшення адаптаційних можливостей тих, хто відбуває покарання у місцях позбавлення волі, боротьба з кримінальною субкультурою тощо); соціально-виховних, які перешкоджають виникненню, поширенню і рецидиву криміногенних явищ зовнішнього середовища, де відбувається фізична і моральна деформація жінки (рання сексуальна деморалізація, розпад сім'ї, позашлюбна народжуваність, відмова від виховання дітей, розумова відсталість та ін.); лікувально-профілактичних (наприклад, рання діагностика та виправлення різних психічних аномалій, психопатій, вдосконалення системи соціально-трудової адаптації жінок з такими відхиленнями психіки, патронаж тощо). Слід зазначити, що проведення кримінологічної профілактики випередження жіночої злочинності потребує значних матеріальних та інших ресурсних витрат.
59. Злочинність військовослужбовців та її попередження.
Межличностные отношения военнослужащих проявляются как совокупность устойчивых социально-негативных деяний криминального характера, основанных на отрицательных традициях армейской действительности и уходящих в историческое прошлое. Они связаны с глумлением, издевательством и насилием одних военнослужащих над другими, с целью подчинить их своему влиянию и безнаказанно совершать в их отношении насильственные действия корыстной направленности.
личности правонарушителя-военнослужащего , проходящего военную службу по призыву присущи следующие черты:
- это военнослужащий по призыву;
- как правило, на нем стоит клеймо “социального аутсайдера”;
- правонарушения совершаются им с помощью неформальной структуры, при этом для него необязательно занятие в этой структуре определенной социальной позиции;
- он обладает хорошим физическим развитием;
- имеет подростковый опыт насильственного, корыстного и анархического поведения;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19