– ширина підошви рейки знизу, см;

Нормальні напруження під підкладкою на поверхні гумових прокладок під рейкою визначаються за формулою

, (4.29)

де: Q – величина тиску на полушпалу в підрейковому перетині;

Wn – площа підкладки, см2;

Напруження на поверхні баласту під нижньою постіллю шпал обчислюються за формулою

, (4.30)

де:  – ефективна опорна площа полушпали з урахуванням її вигину.

Напруження, що виникають в елементах ВБК, не повинні перевищувані встановлених допустимих значень. Для рейок вони складають 201МПа (2050 кг/см2). Напруження на гумових прокладках можна допускати до 4МПа (40 кг/см2). Граничні, рекомендовані в умовах нормальної експлуатації, напруження в баласті під шпалою знаходяться на рівні 0,5МПа (40 кг/см2).

Всі розрахунки напружень в лементах ВБК виконуються з використанням ЕОМ. За цими результатами побудовані графіки залежності σ = f(V)е. Як видно, напруження, що виникають в елементах ВБК, при експлуатації заданого типу локомотива не перевищують встановлених допустимих. Тобто така конструкція ВБК здатна забезпечувати безпеку руху поїздів з установленими швидкостями.

РЕЗУЛЬТАТИ РАСЧЕТА

РЕЗУЛЬТАТИ РАСЧЕТА

4.2.2 Визначення напружень на основній площадці земляного полотна

Напруження, що виникають на основній площадці земляного полотна, на глибині hБ > 15см від нижньої постелі шпал, визначаються за формулою

, (4.31)

де:  – напруження на основній площадці земляного полотна від впливу розрахункової шпали, тобто шпала, над якою знаходиться розрахункове навантаження

 – теж саме, від тиску (впливу) сусідньої розрахункової шпали, що знаходиться поперед неї

Величина напруження  визначається за допомогою зведення формул

, (4.32)

де: b – ширина шпали, см;

hб – глибина, на якій визначається величина напруження, h>15 cm;

 – напруження на поверхні баласту під нижньою постіллю розрахункової шпали

Величина напружень   визначається за таким зведенням формул

, (4.33)

де: β1 – кут між вертикаллю і прямою, що з‘єднує початок полосового навантаження (епюра напружень) з точкою А, в якій визначають напруження

β2 – кут між вертикаллю і прямою, що з‘єднує кінець полосового навантаження з точкою А;

Кути β2 і β1 обчислюється в радіанній мірі;

j – номер навантаження, величина якого дорівнює середньому значенню, тобто Pj=Pcep

Для обчислень найбільшої величини напруження на основній площадці земляного полотна треба по черзі ставити кожну вісь (навантаження) в розрахунковий перетин (над точкою А) по вісі розрахункової шпали, припускаючи при цьому, що навантаження від колеса, яке знаходиться над точкою А, буде найбільшим, тобто дорівнюватиме розрахунковому. В цьому випадку необхідно кожного разу при новому положенні розрахункового навантаження обчислювати напруження під нижньою постіллю сусідніх шпал з розрахунковою і самої розрахункової шпали.

При кожному навантаженні визначається сумарне напруження за формулою (4.31) і порівнюється з попередньо отриманим. Максимальна величина напруження на основній площадці є розрахунковим значенням. Як правило, напруження на основній площадці земляного полотна визначають тільки від тимчасового навантаження, з урахуванням типів і кількості вагонів кожного типу, що обертаються.

Напруження, що виникають на основній площадці земляного полотна,не повинні перевищувати допустимих, які встановлені на рівні 0,08 МПа (0,8 кг/см2). Всі розрахунки напружень на основній площадці за даною методикою виконані на ЕОМ. Для напружень, що виникають при походженні ЧС-4, побудовано графік залежності їх від швидкості.. Як видно з розрахунків, напруження, що виникають, не перевищують допустимих значень. Це означає, що земляне полотно здатне витримувати навантаження, що виникають при проходженні локомотивів з заданими швидкостями руху.

4.3 Розрахунки безстикової колії на стійкість

4.3.1 Метод К.Н. Міщенка

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17