Рефераты. Конфліктогенність зміни власності на підприємстві






Конфліктогенність зміни власності на підприємстві

84

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ I Дослідження соціальних конфліктів в соціології

1.1. Теоретичні підходи до дослідження конфліктогенності

зміни власності на підприємстві

1.2. Підхід К.Томаса до вивчення конфліктних явищ

1.3. Особливості інверсії профспілок у пострадянський період

1.4. Формування теорії конфлікту за К.Марксом

1.5. Практичні підходи до вивчення конфліктогенності зміни

власності на підприємстві

Розділ ІI Понятійна схема конфлікту, як наслідку зміни

власності на підприємстві

2.1. Основні аспекти соціальних конфліктів на підприємстві

2.2. Класифікація конфлікту

2.3. Причини і функції конфлікту на підприємстві

2.4. Стадії протікання і структура конфлікту

ВИСНОВОК

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Додаток 1 Розвідувально-пошуковий план вивчення соціально-

психологічних причин конфліктогенності зміни власності

на підприємстві

1. Формування вибірки й опис етапів плану вивчення

конфліктогенності зміни власності на підприємстві.

2. Опис використовуваних методів і методик

3. Обробка й інтерпретація отриманих даних

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Вступ

Основою будь-якого підприємства є люди (колектив), і без них функціонування цього підприємства неможливо. Трудовий колектив - формальна (формалізована) спільність людей, об'єднаних спільною діяльністю для досягнення визначених цілей (виробництво продукції, ремонт будинків, наукові вишукування). Сукупність об'єктних умов, у яких виявляються люди в процесі спільної діяльності, визначає й обмежує способи їхньої взаємодії. Кількість потреб, що можуть бути задоволені в спілкуванні, також виявляється обмеженим сформованими обставинами. У цьому зв'язку в колективах часто виникають виробничі ситуації, у ході яких між людьми виявляються протиріччя по широкому колу питань. Самі по собі ці розбіжності і протиріччя можуть виступати як позитивний фактор руху творчої думки. Однак, стаючи гострими, вони можуть перешкоджати успішній спільній роботі і вести до конфліктів.

Соціальна неоднорідність суспільства, розходження рівнів доходу, зміна власності на підприємстві, престижу праці і т.д. нерідко приводять до конфліктів. Конфлікти є невід'ємною частиною громадського життя. Особливо багате на конфлікти сучасне життя українського суспільства. Усе це обумовлює пильну увагу до дослідження конфліктів. Широке поширення цього явища і послужило основою для даної роботи.

В умовах переходу до ринкових відносин в економіці України і сформованої в даний момент економічної і політичної ситуації відносини форм власності грають далеко не останню, і навіть, одну з основних ролей у стабілізації економічного становища в країні.

Виникла проблема роздержавлення і приватизації (переходу від державної до недержавної форми власності) більшості підприємств України, складності, що випливають зі сформованої ситуації, вимагають ретельного розгляду таких предметів, як:

- структура власності і її особливості;

- світовий досвід диференціації форм власності (націоналізація і денаціоналізація, антимонопольна політика, приватизація та інше);

- національні особливості економіки України.

Питання про можливість існування суспільства без конфліктів, чи є конфлікт проявом дисфункцій організацій, аномалією в суспільному житті чи ж це нормальна, необхідна форма соціальної взаємодії між людьми в деякій мірі висвітлює дане дослідження. Про актуальність теми свідчить той факт, що зіткнення точок зору, думок, позицій - дуже часте явище виробничого і громадського життя.

Тому, щоб виробити вірну лінію поводження в різних конфліктних ситуаціях, необхідно знати, що таке конфлікт і як люди приходять до згоди. Знання конфліктів підвищує культуру спілкування і робить життя людини не тільки більш спокійної, але і більш стійкої в психологічному відношенні.

Конфлікт на підприємстві - це усвідомлене протиріччя між членами колективу, що спілкуються, яке супроводжується спробами його вирішити на тлі емоційних відносин у рамках підприємства чи в міжорганізаційоному просторі. У психології поки не склалося загальноприйнятого розуміння сутності конфлікту. Одні автори трактують його як зіткнення, протидія, протиріччя. Інші розуміють конфлікт як вид спілкування, ситуаційну несумісність, ситуацію незнайденого виходу, тип конкурентної взаємодії. Серед сутнісних рис конфлікту виділяють: наявність протиріччя між суб'єктами, їхня протидія, негативні емоції по відношенню один до одного. Конфлікти відбуваються й у великих компаніях, і в маленьких фірмах, вони можуть привести до закриття підприємства. Тому вивчення конфліктів в організації - актуальна тема.

Метою даної роботи є розгляд конфліктогенності зміни власності на підприємстві як соціально-психологічного процесу, що характеризується визначеними стадіями протікання і виконує специфічні функції у відношенні між людьми у зв'язку зі зміною власності на підприємстві.

Виходячи з поставленої мети, визначені наступні задачі:

v Ознайомитися з закордонним і вітчизняним досвідом вивчення конфліктів і узагальнити результати вивчення спеціальної літератури у виді короткого аналітичного огляду;

v Визначити понятійний апарат розглянутого феномена;

v Провести дослідницьку частину роботи з метою виявлення соціально-психологічних причин конфліктності людей в умовах організації;

v Одержати і представити результати практичної частини;

Об'єкт - конфлікт, як один зі станів відносин людей.

Предмет - процеси виникнення, протікання і вирішення

конфліктів на підприємстві, у зв'язку зі зміною власності.

Гіпотеза роботи: існує взаємозв'язок між розумінням переваги стратегії суперництва в конфлікті і конфліктністю випробуваного.

Робота складається з введення, 2 розділів, висновку, списку літератури і додатків.

Перший розділ присвячений закордонному і вітчизняному досвіду вивчення конфлікту. У цьому розділі представлений короткий аналітичний огляд закордонних теорій і досліджень, присвячених конфліктам. У закордонній практиці виділяють два етапи в історії вивчення конфлікту, підставою для цього служить ступінь виділення конфлікту з ряду інших проблем розглянутих соціальною психологією. У сучасних дослідженнях виділяється 3 етапи, такий розподіл обумовлений сформованістю методологічної і теоретичної бази вивчення конфлікту.

У другому розділі зроблена спроба теоретичного аналізу розглянутого феномена. Проводиться дослідження понятійної схеми конфлікту: сутність, класифікація, структура, функції, інформація в конфлікті, його динаміка.

Також висвітлюються і практичні підходи до досліджуваного явища: історичний (ретроспективний), експериментальне конструювання конфлікту, особистісні опитувальники і тести.

У додатках наводяться результати соціологічного дослідження причин конфлікту трудового колективу у товаристві з обмеженою відповідальністю «СПЕКТР» (реалізація канцелярських товарів та обладнання), спрямованого на вивчення соціально-психологічних причин конфліктності особистості в організації у зв'язку зі зміною власності.

Метою практичної частини було вивчення соціально-психологічних причин конфліктності персоналу підприємства. Для цього використані три методики: діагностика стратегій поводження в конфлікті К. Томаса, діагностика самооцінки й оцінки іншими конфліктами особистості, соціограма.

Отримані результати були піддані статистичному аналізу, що дозволяє говорити про їхню вірогідність. У результаті проведеного дослідження висунута гіпотеза підтвердилася.

Розділ I. Дослідження соціальних конфліктів в

соціології

1.1. Теоретичні підходи до дослідження конфліктогенності

зміни власності на підприємстві

Нетрадиційність приватизації в Україні зв'язана з тотальним роздержавленням надзвичайно деформованої структури народного господарства, величезної кількості підприємств із низьким рівнем рентабельності, а то і збиткових, значною питомою вагою в народному господарстві підприємств агропромислового комплексу, відсутністю у гнітючої більшості населення засобів для придбання підприємств.

У процесі всенародного обговорення проекту Основного закону України надходили зауваження і пропозиції щодо того, щоб, поряд із приватною і суспільною формою власності виділити колективну.

З переходом української економіки до ринкових відносин виникло багато нових видів економічних організацій, а вітчизняні учені виділяють наступні типи підприємств за ознаками «власність» і «керування». На «підприємницьких підприємствах», де функції «власника» і «менеджера» збігаються, конфліктними факторами стають: інтерес керівника-власника до свого особистого збагачення, а також «команди» своїх помічників, за рахунок експлуатації праці персоналу; низька внутрішньофірмова ефективність роботи; висока вартість помилкових управлінських рішень, що в сукупності приводить до зниження конкурентноздатності підприємства на зовнішньому ринку. На «групових» і «капіталістичних» підприємствах, де основні пакети акцій знаходяться в руках відповідно декількох власників, один із яких директор, чи групи зовнішніх власників, а директор і робочий персонал є найманими робітниками, оперативне керування виробництвом здійснює внутрішній менеджмент.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.