З метою економії часу, зусиль і відповідно грошей варто подбати про те, щоб складські приміщення, місця розвантаження, приймання товару були розташовані якнайближче друг до друга й недалеко від виробничих приміщень. Щоб уникнути скупчення транспорту на території підприємства або у воріт складу, для економії витрат праці на вантажно-розвантажувальних роботах складіть графік поставок, погоджений з усіма постачальниками. Передбачите при цьому, щоб основна сировина поставлялася в строго певні дні, а інші види матеріалів – у міру необхідності. Такі міри дозволять, крім того, не відривати робітників основного виробництва для розвантаження зненацька прибулого транспорту.
Документальне оформлення поставок. Для правильного виконання операцій, пов'язаних з поставками товарів, необхідно уважно працювати з документами, їх що відображають.
Копія замовлень повинна бути спрямована в підрозділ-споживач для перевірки на відповідність повідомленням про поставку фактично, що надійшов товару. При перевірці використовують опис товару. Повідомлення про відвантаження направляє постачальник після підготовки продукції до відправлення. У цьому документу вказується номер замовлення й час поставки. Супровідний лист обов'язково супроводжує поставлену партію товару й підтверджує, що ці товари призначені для певної фірми.
Документ постачальника застосовується, коли постачальник користується транспортом іншої фірми. У цьому документі вказуються: «назва й адреса відправника;
- опис продукції;
- кількість місць;
- маса (вага) продукції;
- особливості транспортування;
- назва постачальника.
Підтвердження одержання поставки використовують для інформування підрозділів-споживачів про фактичну доставку товарів і для контролю в бухгалтерії відповідності повідомлення про відвантаження товару й копій замовлення й рахунку. У книзі реєстрації товарів вказуються: номер супровідного листа, дата поставки, відправник, спосіб транспортування й дається короткий опис товарів.
Якість товарів, що поставляються, повинне задовольняти пропонованим вимогам. Відсутність належного контролю якості закупівель може привести до наступних витрат:
- додаткові видатки, пов'язані з поверненням бракованих і недоброякісних товарів;
- зупинка виробництва у випадку, наприклад, коли вся партія продукції виявилася недоброякісної й підлягає поверненню;
- судові позови;
- втрата довіри споживачів продукції фірми через поставки недоброякісних матеріалів (деталей, виробів).
Виділяють три групи функцій логістичного керування:
1. планування й координація діяльності учасників міхурника процесу,
2. регулювання ходу робіт з виконання отриманих замовлень,
3. контроль за рухом матеріальних потоків.
У ході реалізації функції планування й координації складаються плани й графіки руху матеріальних потоків, здійснюється вв'язування локальних планів підрозділів, розробляються мети керування й формуються критерії оцінки їхнього досягнення, координується робота всіх підрозділів підприємства по виконанню намічених планів і графіків.
У процесі регулювання здійснюється спостереження за рухом матеріальних потоків, при виникненні відхилень від планів і графіків приймаються заходи для їхнього усунення, виробляється вв'язування дій всіх підрозділів, відповідальних за рух матеріальних потоків, розробляються заходи щодо ліквідації виникаючих порушень.
При реалізації функції контролю здійснюється оцінка рівня забезпеченості виробництва матеріалами й ефективності їхнього використання, аналізуються витрати, пов'язані з рухом товарів, організується вироблення рішень по підвищенню ефективності міхурник керування.
Керування матеріальними потоками на підприємствах реалізується на основі формування й забезпечення функціонування спеціальних організаційних структур.
У роботі з реалізації функцій логістики на підприємстві беруть участь багато підрозділів підприємства.
· Служба маркетингу здійснює дослідження ринку й формує інформацію про товари, що користуються попитом на ринку.
· Служба матеріально-технічного постачання здійснює закупівлі матеріальних ресурсів і забезпечує доведення їх до споживачів усередині підприємства.
· Планово-економічна служба підприємства формує плани виробництва продукції.
· Виробничі підрозділи здійснюють функції виготовлення продукції.
· Транспортна служба підприємства організує переміщення вантажів на підприємстві, усередині підприємства й при доставці споживачам.
· Складське господарство забезпечує зберігання й видачу у виробництво матеріальних ресурсів.
· Служба збуту й фінансовий відділ організують реалізацію продукції зовнішнім споживачам.
Координацію роботи всіх зазначених вище підрозділів здійснює лінійно-організаційна управлінська структури двох типів.
У цій структурі керуючий рухом товарів безпосередньо керує реалізацією всіх функцій логістичної системи, у тому числі роботою із закупівлі й придбання матеріалів, а також контролює рух матеріальних потоків у виробництві.
1. формування й розвиток системи логістики – проектування й здійснення на практиці (побудова) системи логістики на підприємстві, періодичний перегляд існуючої системи й реорганізація її в міру зміни зовнішніх і внутрішніх умов;
2. розвиток стратегії логістики відповідно до ринкової політики фірми в області продажів, інвестицій, кадрів і т.д.;
3. системне адміністрування – працівники відділу здійснюють керівництво всіма міхурниками процесами, що протікають на підприємстві, і координують діяльність підрозділів підприємств, які беруть участь у реалізації міхурників процесів.
У структурі відділу логістики виділені ланки (бюро, групи), відповідальні за ті або інші функції керування: складання прогнозів і планів, регулювання й контроль, проектування й розвиток системи логістики, оперативне керування й координація й ін.
Матеріальним потоком (МП) називають фізичне переміщення матеріальних ресурсів, що розуміється як процес їхнього руху на шляху від виготовлювача до споживача й усередині підприємства – споживача цих ресурсів.
З матеріальних ресурсів ТОВ «Мелікс» виділяють групу за назвою «матеріали». Її ділять на дві підгрупи:
1) основні матеріали – матеріали, з яких у процесі їхньої виробничої обробки утвориться речовинна основа виготовлення продукції;
2) допоміжні матеріали – матеріали, які в речовинній частині готової продукції відсутні, вони входять лише в її грошову оцінку, оскільки витрачаються у виробництві.
Існує кілька умов, при яких матеріальні ресурси перетворюються в матеріальний потік:
— конкретність найменування матеріальних ресурсів;
— чіткість визначення обсягу ресурсів;
— вказівка, яка організація є постачальником матеріальних ресурсів і відповідальна за їхнє відвантаження покупцеві;
— визначення, у якому місці зберігаються матеріальні ресурси, які передаються й підлягають переміщенню;
— вказівка, яка організація є одержувачем матеріальних ресурсів;
— знання місця, на яке повинні бути доставлені передані ресурси їхньому одержувачеві;
— установлення строку переміщення ресурсів від місця зберігання в постачальника до місця зберігання в одержувача.
Для раціональної організації руху матеріальних ресурсів недостатньо номенклатурного аспекту, необхідно доповнити його асортиментним, що розкриває склад кожного номенклатурного угруповання по позиціях у специфікованому виді. Специфікацією матеріальних ресурсів називають детальний опис їхньої технічної характеристики. Така характеристика різна в різних класів, підкласів, груп, підгруп і видів продукції. Матеріальні потоки можуть бути специфіковані повною мірою й частково.
Залежно від показників, що характеризують асортименти, обсяг, масу, площу, габарити матеріального потоку, підбирається його пакувальне, тарне й транспортне забезпечення.
З обліком своїх виробничих і транспортних можливостей продавець матеріальних ресурсів і покупець погоджують строк їхньої доставки одержувачеві, у потрібне йому місце.
Матеріальні потоки дуже різноманітні. Важливо враховувати наступні їхні розходження:
· по номенклатурі: у них можуть бути матеріальні ресурси однієї номенклатури (класу, групи, і т.д.) і декількох номенклатурних угруповань;
· залежно від натурально-речовинного складу матеріальні потоки діляться на одноасортиментні й багатоасортиментні – при двох і більшому числі різних позицій матеріальних ресурсів;
· по ступені готовності: серед матеріальних потоків виділяють проектовані, плановані, формовані, створені (сформовані), що розформовуються, розформовані або ліквідовані;
· по місцю в процесі обігу: матеріальні потоки ділять на відвантаження, що очікують, що очікують розвантаження, розвантажені, прийняті на склад;
· по ознаці безперервності: матеріальні потоки бувають безперервні й дискретні;
· по частоті прибуття або відправлення: потоки ділять на термінові, тривалі, вартові, щоденні, добові, щомісячні й т.д. Для великих безперервних виробництв характерні щоденні або добові потоки, дрібних – щомісячні й більше рідкі;
· по тривалості перебування матеріальних ресурсів у потоках: МП ділять на короткострокові (не більше доби) і довгострокові (двотижневі, місячні);
· по розходженнях маси або обсягу: матеріальні потоки ділять на великі, середні й дрібні (масовими вважають потоки, переміщення яких здійснюється великою групою транспортних засобів; великі перевезення дрібніше масових і рідше; до дрібного відносять потоки, що вимагають сполучення з іншими – попутними матеріальними потоками);
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
