Потім варто проаналізувати причини зміни постійної частини фонду оплати праці, куди входять зарплата робітників, службовців, працівників дитячих садів, клубів, санаторіїв-профілакторіїв і т.д., а також всі види доплат. Фонд зарплати цих категорій працівників залежить від середньосписочної їх чисельності й середнього заробітку за відповідний період часу. Середньорічна зарплата робітників, крім того, залежить ще від кількості відпрацьованих днів у середньому одним робітником за рік, середньої тривалості робочої зміни й середньогодинного заробітку.

Детермінована факторна система фонду заробітної плати робітників зображена на малюнку 2.5.

Мал. 2.5 - Детермінована факторна система фонду заробітної плати робітників.

Згідно малюнку 2.5, для детермінованого факторного аналізу абсолютного відхилення по фонду погодинної зарплати можуть бути використані наступні моделі:

ФЗП = КР * ГЗП (2.5)

ФЗП = КР * Д * ДЗП (2.6)

ФЗП = КР * Д * П * ЧЗП (2.7)

Де КР - Середньосписочна чисельність робітників.

ГЗП – середньорічна зарплата одного працівника праці.

Д - Кількість відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік.

П - Середня тривалість робочої зміни.

ЧЗП – Середньогодинна зарплата одного працівника праці.

Розрахунок впливу цих факторів можна зробити способом абсолютних різниць:

∆ФЗПкр= (КРф – КРпл)* ГЗПпл = (331-320) * 8662 = 95.2 тис. грн.

∆ФЗПгзп= КРф * ( ГЗПф - ГЗПпл)= 331*(8486 - 8662) = -58.2 тис. грн.

Разом: - 43 тис.грн.

У тому числі:

= КРф * (Дф - Дпл) * Ппл * ЧЗПпл = 331 * (240 - 250) * 8 * 4 = -105.9 тис. грн.

= КРф * Дф * (Пф - Ппл) * СЗПпл = 331 * 240 * (7.2 - 8) * 4 = -254.2 тис. грн.

чзп= КРф * Дф * Пф * (ЧЗПф - ЧЗПпл)= 331 * 240 * 7.2 * (5 - 4) = -571.9 тис. грн.

Разом: - 932 тис. грн.

У такий спосіб перевитрата погодинного фонду зарплати відбувся в основному за рахунок збільшення чисельності рабочих на 11 чоловік. Зниження середньорічного заробітку, а відповідно й фонду оплати праці викликано зменшенням кількості відпрацьованого часу одним робітником за рік. Фонд заробітної плати службовцем також може змінитися за рахунок чисельності управлінського персоналу й середньорічного заробітку. На даному підприємстві відбулося значне скорочення апарата керування з 75 до 69 чоловік. За рахунок цього фактору фонд зарплати зменшився на 7.56 тис. грн.

= (КРф - КРпл) * ГЗПпл = (69 - 75) * 9.52 = -7.56 тис. грн.

При зниженні посадових окладів у зв'язку з інфляцією фонд зарплати службовців зменшився на 10.35 тис.грн.:

=КРф*(ГЗПф-ГЗПпл)=69*1,26-1,41=-10,35тис. грн

Разом: -17,91 тис. грн.

Важливе значення при аналізі використання фонду зарплати має вивчення даних про середній заробіток працівників підприємства, його зміні, а також факторах, що визначають його рівень. Тому наступний аналіз повинен бути спрямований на вивчення причин зміни середньої зарплати одного працівника по категоріях і професіям, а також у цілому по підприємству. При цьому необхідно враховувати, що середньорічна зарплата залежить від кількості відпрацьованих днів робітником за рік, тривалості робочої зміни й середньогодинної зарплати:

ГЗП = Д * П * ЧЗП; (2.8)

Розрахунок впливу цих факторів на зміну рівня середньорічної зарплати по категоріях працівників здійснюється за допомогою прийому абсолютних різниць.

У таблиці 2.7 проведений аналіз рівня оплати праці.

З таблиці 2.7 видно, що зменшення середньорічної зарплати викликано в основному зниженням середньогодинной зарплати, що у свою чергу залежить від рівня кваліфікації працівників і інтенсивності їхньої праці, переглядом норм виробітку й розцінок, зміною розрядів робіт і тарифних ставок, різними доплатами й преміями. У процесі аналізу необхідно вивчити виконання плану заходів щодо зниження трудомісткості продукції, своєчасного перегляду норм вироблень і розцінок, правильність оплати по тарифах, правильність нарахування доплат за стаж роботи, понаднормові годинники, час простою з вини підприємства й ін.

У процесі аналізу варто також установити відповідність між темпами росту середньої заробітної плати й продуктивністю праці. Як ми вже відзначали, для розширеного відтворення, одержання необхідного прибутку й рентабельності потрібно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати.

Таблиця 2.8 - Аналіз рівня оплати праці

Зміна середнього заробітку працюючих за той або інший відрізок часу (рік, місяць, день, година) характеризується його індексом Iсз, що визначається відношенням середньої зарплати за звітний період (СЗ1) до середньої зарплати в базисному періоді (ЗС0).

Наведені дані показують, що на аналізованому підприємстві темпи росту продуктивності праці випереджають темпи росту оплати праці. На малюнку 2.6 показана динаміка показників та праці й заробітній платі.

Мал. 2.6 - Динаміка показників по праці й заробітній платі

2.4 Аналіз обліку робочого часу

Облік відпрацьованого часу здійснюється в табелі, що відкривається щомісяця на працюючих кожного підрозділи. Для ведення обліку робочого часу кожному працівникові привласнюється табельний номер, що вказується у всіх документах по обліку праці і його оплаті.

Табель являє собою іменний список працівників і ведеться окремо по категоріях у порядку табельних номерів або за абеткою. Табель складається до початку розрахункового періоду на підставі табеля за попередній місяць. У плині місяця запису в табелі провадяться на підставі документів по обліку особового складу: наказів про прийом, звільнення, переклад.

Норми робочого часу для різних категорій працівників установлені ст.50 і 51 Кзот. Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства й організації при складанні колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу.

Законодавчо скорочена тривалість робочого дня встановлена:

Ø   для працівників у віці від 15 до 16 років - 24 години на тиждень;

Ø   для працівників у віці від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень;

Ø   для працівників, зайнятих на роботі зі шкідливими умовами праці - не більше 36 годин на тиждень.

Згідно ст.53 Кзот напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочується на 1 годину як при 5-ти денний, так і при 6-ти денному робочому тижню.

При роботі в нічний час установлена тривалість робочої зміни скорочується на 1 годину. Нічним уважається час із 10 годин вечора до 6-ти годин ранку - с.54 Кзот.

За згодою між працівником і власником може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Проводячи аналіз використання робочого часу представлений у таблиці 2.9, видно, що згідно балансу робочого часу було відпрацьовано на 18870 чіл.-днів менше ніж заплановано. Втрати робочого часу були за рахунок хвороб (120 чіл.-днів), а також целодневных простоїв і збільшення кількості відпусток. При запланованих 250 робочих днів у році кожний робітник відробив усього 240 днів. Крім цього тривалість робочого дня також була неефективно використана й склала всього 7.2 години, при запланованих 8 годинниках. При цьому було недопрацьовано за звітний рік 350064 чіл.-години.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20