Потім варто проаналізувати причини зміни постійної частини фонду оплати праці, куди входять зарплата робітників, службовців, працівників дитячих садів, клубів, санаторіїв-профілакторіїв і т.д., а також всі види доплат. Фонд зарплати цих категорій працівників залежить від середньосписочної їх чисельності й середнього заробітку за відповідний період часу. Середньорічна зарплата робітників, крім того, залежить ще від кількості відпрацьованих днів у середньому одним робітником за рік, середньої тривалості робочої зміни й середньогодинного заробітку.
Детермінована факторна система фонду заробітної плати робітників зображена на малюнку 2.5.
Мал. 2.5 - Детермінована факторна система фонду заробітної плати робітників.
Згідно малюнку 2.5, для детермінованого факторного аналізу абсолютного відхилення по фонду погодинної зарплати можуть бути використані наступні моделі:
ФЗП = КР * ГЗП (2.5)
ФЗП = КР * Д * ДЗП (2.6)
ФЗП = КР * Д * П * ЧЗП (2.7)
Де КР - Середньосписочна чисельність робітників.
ГЗП – середньорічна зарплата одного працівника праці.
Д - Кількість відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік.
П - Середня тривалість робочої зміни.
ЧЗП – Середньогодинна зарплата одного працівника праці.
Розрахунок впливу цих факторів можна зробити способом абсолютних різниць:
∆ФЗПкр= (КРф – КРпл)* ГЗПпл = (331-320) * 8662 = 95.2 тис. грн.
∆ФЗПгзп= КРф * ( ГЗПф - ГЗПпл)= 331*(8486 - 8662) = -58.2 тис. грн.
Разом: - 43 тис.грн.
У тому числі:
= КРф * (Дф - Дпл) * Ппл * ЧЗПпл = 331 * (240 - 250) * 8 * 4 = -105.9 тис. грн.
= КРф * Дф * (Пф - Ппл) * СЗПпл = 331 * 240 * (7.2 - 8) * 4 = -254.2 тис. грн.
чзп= КРф * Дф * Пф * (ЧЗПф - ЧЗПпл)= 331 * 240 * 7.2 * (5 - 4) = -571.9 тис. грн.
Разом: - 932 тис. грн.
У такий спосіб перевитрата погодинного фонду зарплати відбувся в основному за рахунок збільшення чисельності рабочих на 11 чоловік. Зниження середньорічного заробітку, а відповідно й фонду оплати праці викликано зменшенням кількості відпрацьованого часу одним робітником за рік. Фонд заробітної плати службовцем також може змінитися за рахунок чисельності управлінського персоналу й середньорічного заробітку. На даному підприємстві відбулося значне скорочення апарата керування з 75 до 69 чоловік. За рахунок цього фактору фонд зарплати зменшився на 7.56 тис. грн.
= (КРф - КРпл) * ГЗПпл = (69 - 75) * 9.52 = -7.56 тис. грн.
При зниженні посадових окладів у зв'язку з інфляцією фонд зарплати службовців зменшився на 10.35 тис.грн.:
=КРф*(ГЗПф-ГЗПпл)=69*1,26-1,41=-10,35тис. грн
Разом: -17,91 тис. грн.
Важливе значення при аналізі використання фонду зарплати має вивчення даних про середній заробіток працівників підприємства, його зміні, а також факторах, що визначають його рівень. Тому наступний аналіз повинен бути спрямований на вивчення причин зміни середньої зарплати одного працівника по категоріях і професіям, а також у цілому по підприємству. При цьому необхідно враховувати, що середньорічна зарплата залежить від кількості відпрацьованих днів робітником за рік, тривалості робочої зміни й середньогодинної зарплати:
ГЗП = Д * П * ЧЗП; (2.8)
Розрахунок впливу цих факторів на зміну рівня середньорічної зарплати по категоріях працівників здійснюється за допомогою прийому абсолютних різниць.
У таблиці 2.7 проведений аналіз рівня оплати праці.
З таблиці 2.7 видно, що зменшення середньорічної зарплати викликано в основному зниженням середньогодинной зарплати, що у свою чергу залежить від рівня кваліфікації працівників і інтенсивності їхньої праці, переглядом норм виробітку й розцінок, зміною розрядів робіт і тарифних ставок, різними доплатами й преміями. У процесі аналізу необхідно вивчити виконання плану заходів щодо зниження трудомісткості продукції, своєчасного перегляду норм вироблень і розцінок, правильність оплати по тарифах, правильність нарахування доплат за стаж роботи, понаднормові годинники, час простою з вини підприємства й ін.
У процесі аналізу варто також установити відповідність між темпами росту середньої заробітної плати й продуктивністю праці. Як ми вже відзначали, для розширеного відтворення, одержання необхідного прибутку й рентабельності потрібно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати.
Таблиця 2.8 - Аналіз рівня оплати праці
Категорія працівників
Кількість відпрацьованих днів одним працівником
Середня тривалість робочої зміни, ч
Середньогодинная зарплата, грн.
Середньорічна зарплата, грн.
Відхилення від планової середньорічної зарплати працівника, грн.
план
факт
усього
У тому числі за рахунок зміни
кількості відпрацьованих днів
тривалості змін
середньогодинної зарплати
Робітники - відрядники
250
240
8
7,2
1,59
1,38
3180
2649,6
-530,4
-427
-245,6
+922,6
Робітники - повременщики
1,27
1,11
2540
2131,2
-408,8
-360
-207,5
+392,3
І т.д.
Зміна середнього заробітку працюючих за той або інший відрізок часу (рік, місяць, день, година) характеризується його індексом Iсз, що визначається відношенням середньої зарплати за звітний період (СЗ1) до середньої зарплати в базисному періоді (ЗС0).
Наведені дані показують, що на аналізованому підприємстві темпи росту продуктивності праці випереджають темпи росту оплати праці. На малюнку 2.6 показана динаміка показників та праці й заробітній платі.
Мал. 2.6 - Динаміка показників по праці й заробітній платі
Облік відпрацьованого часу здійснюється в табелі, що відкривається щомісяця на працюючих кожного підрозділи. Для ведення обліку робочого часу кожному працівникові привласнюється табельний номер, що вказується у всіх документах по обліку праці і його оплаті.
Табель являє собою іменний список працівників і ведеться окремо по категоріях у порядку табельних номерів або за абеткою. Табель складається до початку розрахункового періоду на підставі табеля за попередній місяць. У плині місяця запису в табелі провадяться на підставі документів по обліку особового складу: наказів про прийом, звільнення, переклад.
Норми робочого часу для різних категорій працівників установлені ст.50 і 51 Кзот. Нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства й організації при складанні колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу.
Законодавчо скорочена тривалість робочого дня встановлена:
Ø для працівників у віці від 15 до 16 років - 24 години на тиждень;
Ø для працівників у віці від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень;
Ø для працівників, зайнятих на роботі зі шкідливими умовами праці - не більше 36 годин на тиждень.
Згідно ст.53 Кзот напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочується на 1 годину як при 5-ти денний, так і при 6-ти денному робочому тижню.
При роботі в нічний час установлена тривалість робочої зміни скорочується на 1 годину. Нічним уважається час із 10 годин вечора до 6-ти годин ранку - с.54 Кзот.
За згодою між працівником і власником може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Проводячи аналіз використання робочого часу представлений у таблиці 2.9, видно, що згідно балансу робочого часу було відпрацьовано на 18870 чіл.-днів менше ніж заплановано. Втрати робочого часу були за рахунок хвороб (120 чіл.-днів), а також целодневных простоїв і збільшення кількості відпусток. При запланованих 250 робочих днів у році кожний робітник відробив усього 240 днів. Крім цього тривалість робочого дня також була неефективно використана й склала всього 7.2 години, при запланованих 8 годинниках. При цьому було недопрацьовано за звітний рік 350064 чіл.-години.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20