Як видно з табл. 2.11, в аналізованому періоді оборотні кошти підприємства збільшилися, що в цілому є позитивним явищем діяльності підприємства.

Однак постатейний аналіз структури оборотних коштів підприємства показує, що в основному їхнє збільшення відбулося за рахунок наднормативних запасів і росту дебіторської заборгованості за товари. У той же час кошти підприємства збільшилися, тому першочерговою задачею керівництва підприємства є погашення дебіторської заборгованості за товари і реалізація наднормативних запасів, що значно вплине на поліпшення показника швидкої ліквідності і підвищення платоспроможності підприємства. Хоча при цьому Дебіторська заборгованість з розрахунків зменшується, що позитивно впливає на роботу підприємства.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства – стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона зв’язана, насамперед, із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів.

Єдиного загальновизнаного підходу до рішення задачі кількісного визначення фінансової стійкості і побудові відповідних алгоритмів оцінки немає. У відношенні методів рішення цієї задачі існує два основних підходи:

для оцінки фінансового стану підприємства необхідно орієнтуватися винятково на дані про джерела фінансування, тобто на капітал. У цьому випадку оцінка фінансової стійкості підприємства виробляється тільки на підставі даних пасиву балансу;

для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно аналізувати взаємозв’язок між активом і пасивом балансу, тобто просліджувати напрямок використання засобів. Безумовно, коефіцієнти, розраховані за даними пасиву балансу, є основними в цьому блоці аналізу. Однак характеристика фінансової стійкості за допомогою таких показників навряд чи буде повною – важливо не тільки те, звідки притягнуті засоби, але і куди вони вкладені, яка структура вкладень. Другий підхід є більш повним, і з економічної точки зору більш виправданим. Тому оцінку фінансової стійкості підприємства проведемо з використанням як коефіцієнтів, розрахованих по пасиву баланса, так і коефіцієнтів, що відбивають взаємозв’язок між джерелами формування засобів підприємства і структурою вкладень. Перший крок у цьому блоці аналізу фінансового стану підприємства – оцінка оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу підприємства. Дані показники можна розділити на два блоки:

коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел засобів;

коефіцієнти покриття, що характеризують фінансову стійкість з позицій витрат, пов’язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел притягнутих засобів.

Таблиця 2.12 Оцінка відносних показників фінансової стійкості підприємства

Коефіцієнт забазпеченность власними обототними засобами (ВОЗ) характеризує наявність ВОЗ, необхідних для фінансовї незалежності підприємства. У нашому випадку відбувається ріст показника, що говорить про збільшення фінансової незалежності підприємства та зменшення ризику фінансових вкладень. Але при цьому значення нижче нормативого. Тільки на кінець 2008 року вони стало більше 0,1, а саме 0,13. Це свідчить про те, що підприємство стало платоспроможним.

Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними засобами показує яка частина виробничих запасів фінансується за рахунок ВОЗ. Значення коефіцієнта для ТОВ «Хартеп» не перевищує 0,5 у розглянутому періоді. Отже, запаси на підприємстві майже повністью фінансуються за рахунок ВОЗ.

Коефіцієнт маневрування власного капіталу. Цей показник показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, що дозволяє вільно маневрувати цими засобами, а яка капіталізована. На нашому підприємстві частка власних засобів досить маленька і складає відповідно 42 і 54 копійки на кожну гривню на початку і кінці 2006 року, зменшився цей показник у 2007 році до 31 копійки, в 2008 році він знов збільшився до 72 копійок.

Індекс постійного активу показує долю необоротних активів у власному капіталі підприємства. На нашому підприємстві значення цього показника залишається менше одиниці. Це означає, що необоторні активи сформовані більшою часткою за рахунок власного капіталу.

Коефіцієнт довгострокового залучення коштів характеризує структуру довгострокових пасивів підприємства, що складаються з власного капіталу та довгострокових зобов’язань. Зростання коефіцієнту довгострокового залучення коштів в динаміці є негативною тенденцією і означає, що з позиції довгострокової перспективи підприємство все у більшій мірі залежить від зовнішніх факторів. У нашому випадку ми не можемо розрахувати цей коефіцієнт, бо ТОВ «Хартеп» взагалі не має довгострокових зобов’язань, що говорить про незалежність підприємства від зовнішніх факторів.

Коефіцієнт зносу характеризує долю вартості основних засобів списаних на затрати майбутніх періодів у першу вартість основних засобів. Тільки на кінець 2008 року значення перевищує нормативне.

Коефіцієнт реальної вартості майна показує яку долю в активах підприємства займають засоби промисловості.

Він визначаеє рівень прмислового потенціалу підприємства, забезпеченність промисловими процесами, засобами промисловості.

В нашому випадку відбувається коливання значення коефіцієнта, що може бути зумовлене різними причинами.

Оборотні активи – сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують господарський процес і повністю використовуваних під час першого операційного циклу.

На практиці до них відносять: майнові цінності (активи) всіх видів зі строком використання менш 1-го року або 1-го операційного циклу, якщо він перевищує рік.

Ціль аналізу оборотних активів – забезпечення такої їхньої організації, яка би забезпечила ефективність їхнього використання.

Стан оборотних коштів підприємства характеризується в першу чергу їхньою наявністю на певну дату.

Наявність ВОЗ визначається наступним чином: підсумок 1-го розділу пасиву (380ф.1) – підсумок 1-го розділа активу (080ф.1). Крім цього існують й інші підходи до формування алгоритму розрахунку даного показника: ВОЗ = оборотні активи (260ф.1) – поточні зобов’язання (620ф.1).

Таблиця 2.13 Показники оборотності оборотних коштів

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з їхнім нормативом на підприємстві дає можливість установити недолік або надлишок оборотних коштів. Недолік ВОЗ пояснюється наступними причинами:

несвоєчасне фінансування приросту нормативу обігових коштів;

наявність невідособленої дебіторської заборгованості;

значний ріст цін у результаті інфляційних процесів;

недоодержання передбачених доходів;

незадовільна діяльність маркетингової служби.

Надлишок ВОЗ виникає по таким причинам:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26