Сп.в. = 13552,11 + 89440,0+8944,0=111936,11 грн.

Визначення накладних витрат.

На ремонтних підприємствах накладні витрати складають значно більшу частину у порівнянні з прямими. Вони складаються в основному з трьох складових частин і визначаються по формулі:

де: Сз.в. Ї загальновиробничі витрати, грн.;

Сз.г. Ї загальногосподарські витрати, грн.;

Спзв. Ї позавиробничі витрати, грн.

Визначення суму загально-виробничих витрат за формулою:

де: Зітр. Ї заробітна плата інженерно-технічного персоналу, допоміжних робітників, молодшого обслуговуючого персоналу за рік, грн. Вона визначається за допомогою табл. 5.1.

Сдм – вартість допоміжних матеріалів.

Вартість допоміжних матеріалів береться в межах 10% від вартості матеріалів прямих витрат за формулою:

Сд.м. = 0,1*См. = 0,1*8944 = 894,4 грн.

Са – річна сума амортизаційних відрахувань визначається виходячи з балансової вартості основних фондів та річних норм відрахувань, які дорівнюють:

Для будівель – 2,5…7%;

Для обладнання – 6…10%;

Для інструментів та пристосувань – 12…18%

Таблиця 4.1. Визначення фонду зарплати ІТР, допоміжних робітників, службовців та МОП

Са = Са.буд. + Са.обл. + Са.ін-т.,

Са = 0,05*13608+0,08*10886,4+0,15*1197,50 = 1730,94 грн.

Сбр – річна сума відрахувань на біжучий ремонт основних фондів. Визначається виходячи з балансової вартості основних фондів та річних норм відрахувань, які дорівнюють:

Для будівель – 3%;

Для обладнання – 4…7%;

Для інструментів та пристосувань – 2…5%

Сбр. = Сбр.буд. + Сбр.обл. + Сбр.інст.,

Сбр. = 0,03*13608+0,055*10886,4+0,035*1197,50 = 1048,91 грн.

Су.о.ф. – витрати на утримання основних фондів:

Для будівель – 0,5%;

Для обладнання – 0,5%;

Для інструментів та пристосувань 86 грн. на одного працюючого.

Су.о.ф. = Су.о.ф.буд. + Су.о.ф. обл. + Су.о.ф. інст.,

Су.о.ф. = 0,005*13608,0+0,005*10886,4+86*4 = 466,47 грн.

Св.ел – витрати на електроенергію. Повна вартість витрат на електроенергію визначається за формулою:

де: Цод Ї вартість 1 кВт, Цод=0,19 грн

Рсил Ї витрати на електроенергію для силових потреб, визначаються за формулою:

де: No Ї потужність всіх двигунів,

No=5,5 кВт на одного виробничого робітника, с. 15 [18];

Кзав Ї коефіцієнт завантаження, Кзав=0,85, с. 15 [18];

Ко.в.к. Ї коефіцієнт одноразового включення, Ко.в.к.=0,7, с. 15 [18];

Квтр Ї коефіцієнт втрат в мережі, Квтр=0,96, с. 15 [18];

Ŋк.к.д. Ї коефіцієнт корисної дії, Ŋк.к.д.=0,85, с. 15 [18];

Росв Ї витрати на освітлення, визначаються за формулою:

 Вт

де: No Ї встановлена потужність світильників, 100 Вт на 1 м2 площі, с. 15 [18];

Фр Ї річний фонд роботи світильників, Фр=700 годин, с. 15 [18];

Квідк Ї коефіцієнт відключення, Квідк=0,85, с. 15 [18];

Росв = 100*90*700*0,85/1000 = 5355,0 кВт

Св.ел = (21334,4+5355,0)*0,19 = 5072,89 грн.

Спар Ї витрати на технологічну воду, пар, повітря беруться 0,667 грн. на 1 умовне обслуговування, визначаються за формулою:

Спар = 0,667*Nум.рем = 0,667*630 = 420,28 грн.

Спбт Ї витрати на побутові потреби, беруться 14 грн на одного робітника та 6 грн на кожного іншого з персоналу в рік,

Спбт = 14*3+6*1,25 = 49,5 грн.

Сопал Ї витрати на опалення, беруться 4 грн. на 1м3 об’єму будівель,

Сопал = 4*756 = 3024,0 грн.

Срац Ї витрати на раціоналізацію беруться 50 грн. на кожного працюючого на підприємстві,

Срац=50 * 4 = 200 грн;

Сох.пр Ї витрати на охорону праці беруться 30 грн на кожного працюючого на підприємстві,

Сох.пр = 30*4,25 = 127,5 грн.;

Сп.т Ї витрати поштово-телеграфні беруться 100 грн. на кожного ІТР та службовця в рік,

Сп.т = 100 грн.;

Сінші – інші витрати беруться 3% від усіх попередніх витрат,

Сінші = 269,82 грн.

Тоді

Сзв. = 5072,89+420,28+49,5+3024,0+200+127,5+100,0+269,8 = 9263,99 грн.

Визначення загальновиробничих витрат «Сз.г.»

Загальновиробничі витрати включають:

–                    витрати на утримання адміністративно – господарчого персоналу;

–                    витрати на утримання інших організацій;

–                    витрати на утримання транспорту;

–                    витрати на утримання будівель та споруд адміністративно-господарського характеру;

–                    витрати на утримання лабораторій, пожежної охорони та інші витрати пов'язані з управлінням, організацією та обслуговуванням господарства.

Загальновиробничі витрати приймають в розмірі 300–500% від основної зарплати робітників за формулою:

Сз.г. = 5*Ззаг.вир. роб. = 5*13552,11 = 67760,55 грн.

Визначення позавиробничих витрат «Спзв.»

Позавиробничі витрати включають витрати на наукову-випробувальну роботу, технічну пропаганду, підготовку кадрів. Позавиробничі витрати приймаються в межах 30–50% від зарплати виробничих робітників за формулою:

Спзв. = 0,5*Ззаг.вир. ро. = 0,5*13552,55 = 6776,06 грн.

Сн.в. = 9263,99 + 67760,54 + 6776,05 = 83800,58 грн.

 = (111936,1 + 83800,58) / 1095 = 626,8 грн/од.

Визначення повної собівартості всіх робіт по технічному обслуговуванню:

Спов = Сп.з.+ Сн.в. = 11193,1 + 8380,58 = 122480,9 грн.

Визначення собівартості одиниці умовного обслуговування по відпускних цінах:

4.4 Визначання економічної ефективності організації поста ТО маршрутних транспортних засобів на базі філії «Темп-Авто»

Визначення прибутку поста ТО маршрутних транспортних засобів на базі філії «Темп-Авто».

Прибуток – це різниця між вартістю товарної продукції та її собівартістю.

Пр = Св.п. – Спов,

Пр = 162208,2 – 122480,9 = 39728 грн.

Визначення рівня рентабельності поста по технічному обслуговуванню з реалізованої продукції

Це відсоткове відношення прибутку до собівартості товару

Визначення рівня рентабельності поста по технічному обслуговуванню по виробничих фондах

Це процентне відношення прибутку до вкладених основних та виробничих фондів

Визначення продуктивності праці

де: Рзаг = 3 – загальна кількість працюючих, чол.

Визначення коефіцієнта використання виробничих площ

Визначення коефіцієнта фондовіддачі

Кф – випуск продукції в грн. на 1 грн. капіталовкладень.

Визначення коефіцієнта загальноекономічної ефективності.

Визначення строку окупності поста ТО маршрутних транспортних засобів філії «Темп-Авто».

Основні техніко-економічні показники представлено в табл. 4.2

Таблиця 4.2. Основні техніко-економічні показники поста ТО маршрутних транспортних засобів

Висновки

В процесі виконання дипломного проекту ми прийшли до висновків:

1.                 В організаційно-розрахунковій частині проекту ми на основі кількісного складу маршрутних транспортних засобів, що планується централізовано обслуговувати на базі філії «Темп-Авто», а також враховуючи виробничо-технічну базу та наявність виробничих площ на підприємстві провели розрахунок виробничої програми та визначили трудоємкість робіт по ТО. В результаті розрахунків ми одержали значення трудомісткості робіт по централізованому ТО маршрутних транспортних засобів 10627,05 люд.-год, для чого необхідно організувати на базі філії «Темп-Авто» один пост ТО суміщений з проведенням діагностичних робіт. Тут же намічено план заходів та приведено перелік технологічного обладнання для вказаного поста.

2.                 Враховуючи досить велику частку розбірно-збірних робіт при виконанні процесів ТО, ми на основі аналізу конструкцій різьбозгвинчуючого обладнання та існуючих методик його розрахунку ми провели розрахунок планетарної передачі гайковерта, який може бути використаний при виконанні операцій по ТО і ремонту на станціях технічного обслуговування.

3.                 В технологічній частині проекту нами розроблено документацію на процес технічного обслуговування рульового керування, оскільки даний вузол є відповідальним за безпеку руху.

4.                 Доцільність організації поста ТО суміщеного з проведенням діагностичних робітна базі філії «Темп-Авто» обґрунтована проведеними економічними розрахунками.

Література

1.                 Шумик С.В. и др. Техническая эксплуатация автотранспортних средств: Курсовое и дипломное проектирование: Учебное пособие /С.В. Шумик, М.М. Болбас, Е.Н. Петухов: под ред. С.В. Шумика. – МН.: Выш. шк., 1988. – 206 с.

2.                 Савич Е.Л. Техническое обслуживание и ремонт легковых автомобилей: Учеб. пособие /Е.Л. Савич, М.М. Болбас, В.К. Ярошевич; Под общ. ред. Е.Л. Савича. – Мн.: Выш. шк., 2001. – 479 с.

3.                 Марчук М.М. Технічна експлуатація автомобілів: Навчальний посібник, – Рівне 1999. – 194 с.

4.                 Канарчук В.Є. та ін. Основи технічного обслуговування і ремонту автомобілів. У 3-х кн. Кн. 2. Організація, планування й управління: Підручник/В.Є. Канарчук, О.А. Лудченко, А.Д. Чигринець. – К.: Вища шк. 1994. -383 с.

5.                 Техническая эксплуатация автомобилей /под ред. E.С. Кузнецова. – М.: Транспорт, 1991. – 413 с.

6.                 Ткачук В.Ф. Механізований інструмент. – Рівне: НУВГП. 2005.-279 с.

7.                 Малиновский А.Н. Планетарные передачи. – М.: Высшая школа. 1968.-130 с.

8.                 Е.Я. Красковский, Ю.А. Дружинин, Е.М. Филатова Расчет и конструирование механизмов приборов и вычислительных систем 2-е изд. М.: Высш. шк., 1991.-408 с.

9.                 Единая система конструкторской документации: Справочное пособие /С.С. Борушек, А.А. Волков, М.М. Ефимова и др. М.: Издательство стандартов, 1989. – 352 с.

10.            Зеленков Г.И., Колясинский Б.С. Проектирование предприятий по ремонту дорожно-строительных машин. – М.: Высшая школа, 1971. – 240 с.,

11.            Бабусенко С.М. Проектирование ремонтных предприятий. – М.: Колос, 1981. – 285 с.

12.            Водолазов Н.К. Курсовое и дипломное проектирование по механизации сельского хозяйства. – М.: Агропромиздат, 1991. – 335 с.,

13.            Воловик Е.Л. Справочник по восстановлению деталей. – М.: Колос, 1981. – 351 с.,

14.            Гуревич Д.Ф., Зуев А.А. Эксплуатация оборудования ремонтных мастерских. Л., «Колос» (Ленингр. отделение), 1975, – 367 с.

15.            Справочник инструментальщика. /И.А. Ординарцев, Г.В. Филиппов, А.Н. Шевченко и др. – Л.: Машиностроение, 1987. – 846 с.,

16.            Справочник техника-конструктора. Изд. 3-е, перераб. и доп. Самохвалов Я.А., Левицкий М.Я., Григораш В.Д. Киев, «Техніка», 1978. 592 с.

17.            Сухарев Э.А. Теория капитального ремонта машин. – Ровно: РГТУ, 2001, – 195 с.

18.            ОНТП–01–91. Общесоюзные нормы технологического проектирования предприятий автомобильного транспорта. – М. Гипроавтотранс, 1991. -187 с.

19.            Табель технологического оборудования автотранспортных предприятий, – К.: Минавтотранс УССР, 1984. -179 с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19