Таким чином, на основі даних з таблиці можна зробити висновок, що за показниками технічного рівня - продукція ВАТ «Юність» поступається одному виробнику - фабриці «Сибір», а інші два конкурента знаходяться на останніх місцях, тому що величина показника технічного рівня нижча як за ВАТ «Юність», так і за фабриці із Сибіру, а отже визначимо привабливість ринку виготовлення спецодягу (табл.2.20), а також оцінимо відносні переваги в конкуренції (табл.2.21).
Таблиця 2.20 Визначення привабливості ринку
Критерій оцінки
Питома вага
Якісна оцінка
Оцінка в балах
Підсумкова оцінка
1. Ріст ринку
40
До 2006 р. спостерігалося звуження ринку, але в 1 кварталі 2007 р. зафіксований ріст і спостерігається вже на протязі 2008р.
50
20
2. Складність вступних бар'єрів
Високий для підприємств, що займаються як виготовленням тканин, так і швейних виробів. Низький для виробників спецодягу, бо на ринку великий об'єм споживачів з будівельної промисловості, що є найбільшими споживачами цієї продукції
60
12
3. Влада клієнтів
30
Висока
9
4. Можливість диференціації цін
10
80
8
Разом
100
-
49
Для визначення відносного положення кожного з виробників на розглянутому ринку приймемо найбільшу оцінку (оцінка Сибіру) за 1, а оцінки інших виробників перерахуємо щодо оцінки спецодягу із Сибіру: ВАТ «Юність»- 0,907(1 : 1,1024), «УШФ» - 0,809 (0,8928 : 1,1024), «ДОК» - 0,783 (0,8632 : 1,1024).
Таблиця 2.21 Визначення відносних переваг у конкуренції ВАТ «Юність»
Показник конкурентоспроможності
Від. вага
ВАТ
«Юність»
Сибір
УШФ
ДОК
Q
Загальна оцінка
1. споживчі
1
0,4
1,26
0,504
1,087
0,435
0,993
0,3972
2. сталість якості
0,2
0,8
0,16
0,46
0,092
0,65
0,13
3. технічні
0,1
1,15
0,115
0,868
0,0868
0,934
0,09
4. економічні
0,3
1,078
0,323
0,93
0,279
0,82
0,246
1,1024
0,8928
0,8632
Отже, з розглянутих виробників продукції швейних фабрик із Сибіру найбільш конкурентоздатна в рамках розглянутої стратегічної групи підприємств, яка займає найбільшу частку ринку. Продукція ВАТ «Юність» знаходиться на другому місці, на третьому - «УШФ» і на четвертому - «ДОК». Конкурентна політика ВАТ «Юність» повинна бути спрямована, у першу чергу, на позиції виробника «Сибір».
2.3 Комплексна оцінка міжнародної конкурентоспроможності ВАТ «Юність» та його потенціалу
На сьогодні відсутня загальноприйнята методика визначення та оцінки конкурентоспроможності організації, про те у світі існує декілька підходів до визначення цієї оцінки, один з яких є графічно-математична методика.
При побудові цієї моделі виділяються структурні елементи, такі як: категорія конкурентоздатності фірми і конкурентоздатності товару. Як основні критерії конкурентоздатності підприємства можна в узагальненому виді запропонувати оцінну категорію - «цінність підприємства як господарюючого суб'єкта».
На цьому етапі першою ланкою є аналіз конкурентоздатність виробу, аналіз якого проводився вище в п.2.2, де продукція ВАТ «Юність» знаходиться на другому місці, а на першому - продукція фабрики із Сибіру.
Другим етапом в комплексній оцінці конкурентоспроможності є оцінка внутрішнього поточного стану, що впливає на зовнішньоекономічну діяльність, який визначимо за допомогою опитування персоналу фабрики на основі анкети, в опитуванні якого брали участь 77 чоловік. Метою анкетування є присвоєння оцінки складовим ланкам управлінських функцій і на основі отриманих даних ми узагальнили результати та розмістили їх в таблицю 2.22.
Таблиця 2.22 Оцінки міжнародної конкурентоздатності підприємства ВАТ «Юність
Критерій
Максимум
Оцінка
2
3
1. Планування
1.1. Установка цілей і стратегічних задач
4
1.2. Збір і аналіз інформації про клієнтів і ринок
1.3. Деталізація бізнесу-процесу
1.4. Збір і аналіз інформації про конкурентів і еталонні компанії
1.5. Планування ресурсів
2. Організація
15
2.1. Формування організаційної структури
2.2. Розподіл повноважень і встановлення зон відповідальності
2.3. Умови для створення організації, що самонавчається
2.4. Виконання основного процесу
2.5. Ефективність процесу створення нових цінностей для клієнтів
3. Мотивація
3.1. Лідерство і корпоративна культура
3.2. Умови для навчання і професійного розвитку персоналу
3.3. Рівень потреб працівників
3.4. Залучення працівників у процес удосконалювання
3.5. Задоволення працівників результатами своєї діяльності
4. Контроль
4.1. Система контролю якості на кожнім етапі бізнесу-процесу
4.2. Критерії оцінки отриманих результатів
4.3. Вимір ступеня задоволеності споживачів
4.4. Раціональне використання ресурсів
4.5. Відповідність отриманих результатів установленим цілям
5. Координація
5.1. З'єднання і координація перших чотирьох функцій
5.2. Установлення внутрішніх взаємозв'язків організації
5.3. Система дозволу конфліктів
5.4. Поточний аналіз відхилень: перегляд і коректування планів
5.5. Інформаційний менеджмент
Загальна оцінка менеджменту
56
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21
