У аналізованому періоді фактична чисельність тих, що працюють знизилася на 53 людини. Трохи змінилася структура тих, що працюють – зменшилася частка робочих і фахівців на 0,74% і 0,27% відповідно, в той же час збільшилася чисельність керівників (0,55%) і службовців (0,46%).

Відносне відхилення чисельності що працюють розраховується по формулі:

,

де Чрщ би, Чрщ ф – відповідно чисельність тих, що працюють за планом і фактично;

Кв – коефіцієнт виконання плану виробництва:

 = ,

де  - виробництво продукції по факту (згідно з початковими даними табл. 3.3);

 - виробництво продукції за планом (згідно з початковими даними табл. 3.3).

Тоді  DЧ917 – 970 ´ 0,927 = 17 чол.

Аналогічно можна розрахувати відносне відхилення чисельності робочих:

DЧ828 – 883 ´ 0,927 = 10 чол.

Таким чином, отримане відносне відхилення свідчить про фактичне відносне збільшення чисельності що працюють за рахунок зниження продуктивності праці.

Спостерігалося скорочення чисельності робочих і фахівців при незначній зміні кількості керівників і службовців.

Аналіз руху робочих кадрів

Рух робочої сили на підприємстві, пов'язаний з прийомом і звільненням працівників, є важливим об'єктом аналізу, оскільки рівень стабільності кадрів – один з чинників, що роблять вплив на продуктивність праці і ефективність виробництва.

Аналіз руху робочих кадрів виконується шляхом розрахунку наступних коефіцієнтів:

1)      Коефіцієнт загального обороту, що розраховується як відношення числа прийнятих і звільнених працівників за аналізований період до среднесписочной чисельності працівників.

2)      Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому – відношення числа прийнятих до среднесписочной чисельності працівників.

3)      Коефіцієнт обороту робочої сили по звільненню – відношення числа звільнених до среднесписочной чисельності працівників.

4)      Коефіцієнт необхідного обороту, рівний відношенню числа звільнених по неминучих і незалежних від підприємства причинах до среднесписочной чисельності працівників.

5)      Коефіцієнт текучості – відношення чисельності тих, що звільнилися за власним бажанням, за прогули і інші порушення трудової дисципліни до среднесписочной чисельності працівників.

Даний аналіз здійснимий у формі таблиці 3.4

Таблиця 3.4

Аналіз руху робочої сили

Коефіцієнт загального обороту робочої сили збільшився на 0,85% в порівнянні з плановим і на 2,45% в порівнянні з попереднім роком, на що слід звернути увагу, оскільки збільшення коефіцієнта загального обороту робочої сили може бути наслідком погіршення умов праці.

У звітному році спостерігалося збільшення коефіцієнта необхідного обороту в порівнянні з попереднім роком. Разом з цим позитивною тенденцією є зменшення коефіцієнта текучості на 0,39% в порівнянні з попереднім роком, це могло відбутися за рахунок поліпшення трудової дисципліни і зменшення кількості звільнень за власним бажанням.

В цілях зниження коефіцієнта обороту робочої сили по звільненню необхідно звернути увагу на організацію праці в цеху, на умови праці і оплати працівників.

Аналіз продуктивності праці

При аналізі продуктивності праці зіставляються темпи зростання продуктивності праці одного робочого і що працює. При цьому перші повинні випереджати другі, оскільки повинна мати місце позитивна тенденція збільшення питомої ваги робочих.

Продуктивність праці що одного працює розраховується по формулі:

де      У – випуск продукції у фізичних одиницях;

Чрщ – чисельність тих, що працюють, чіл;

Ур – питома вага робочих в загальній чисельності тих, що працюють;

Др – кількість робочих днів, відпрацьованих одним робочим за аналізований період;

 – середня тривалість зміни, ч;

Пчас р – годинне вироблення одного робочого.

Аналіз впливу чинників на виконання плану по продуктивності праці виконаний в таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Аналіз впливу чинників на виконання плану по продуктивності праці

(*) - середньогодинна вироблення одного робочого визначається з формули:

Пчас р =

Вплив чинників на виконання плану по продуктивності визначається по наступних формулах:

Пчас р би

Пчас р би

Пчас р би

DПчас р

Балансова перевірка:,

де      i – чинники, що впливають на продуктивність праці.

Зменшення частки фактичної частки робочих у складі тих, що працюють проти плану супроводжується зниженням середньорічного вироблення на того, що одного працює, в результаті впливу цього чинника середньорічне вироблення знизилося на 11,3 т/чол.

Зниження виконання плану по середньорічному виробленню на одного робочого обумовлене зменшенням в порівнянні з планом середнього числа днів, відпрацьованих одним робочим за рік. Вплив цього чинника на середньорічне вироблення склав -22,1 т/чол. Збільшення середньої тривалості робочої зміни в порівнянні з плановою зробило позитивний вплив на зміну середньорічного вироблення (+60,8 т/чол.). В цілому зміна екстенсивних чинників (кількість відпрацьованих днів і тривалість робочої зміни) привела до збільшення середньорічного вироблення що одного працює на 38,7т/чел. (60,8 – 22,1).

Найбільший вплив (-45,1 т/чол.) на середньорічне вироблення одного робочого надав зменшення среднечасовой вироблення з 0,66 до 0,63 т/(чол.час).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9