Аналіз забезпеченості господарства ресурсами. Треба враховувати всі можливі ресурси, які будуть використані для здійснення виробничого плану підприємства: природні, техніку, обладнання, будівлі.

Аналізується потреба в необхідних для виробництва витратних та сировинних матеріалах. Визначаються їхні постачальники, умови постачання, кількість, ціна, обсяг необхідних запасів.

Після аналізу треба визначитися, яке саме обладнання чи техніка більш придатні для здійснення виробничого циклу підприємства та заслуговують на придбання чи оренду.

Економічне обґрунтування – планування витрат на виробництво продукції – визначення собівартості продукції.

Економічні обґрунтування виконується з метою визначення раціонального варіанту технології за одним або сукупністю економічних критеріїв (мінімум приведених затрат, максимум прибутку, термін повернення кредиту, строк окупності капіталовкладень тощо).

Виходячи із завдання на розробку, яке видано, технологічних робіт та техніко-технологічних розрахунків проекту, необхідно висвітлити такі питання:

а) варіанти механізованого процесу (технології виробництва) з основними експлуатаційними характеристиками техніки;

б) умови придбання технологічних матеріалів (насіння, добрива, отрутохімікати);

в) які виробничі приміщення необхідні та вартість їх будівництва (дані треба взяти в господарствах, де студенти проходили практику);

г) метод економічного обґрунтування технології та комплекту машин.

Розрахунок прямих експлуатаційних затрат на виробництво сільськогосподарської продукції

Вартість паливно-мастильних матеріалів

, грн./га, (1.32)

де - комплексна ціна одного кілограма палива, грн./кг.

Приймаємо  грн./кг

- витрата палива, кг/га.

Витрата палива на одиницю роботи приймається за нормами, а при їх відсутності визначається за формулою:

, кг/га,(1.33)

де - питома витрата палива, г/кВт·год. Значення  береться з довідників;

- номінальна потужність двигуна, кВт;

- коефіцієнт завантаження двигуна (для енергомістких операцій , для малоенергомістких – 0,6...0,7);

- продуктивність агрегату за годину змінного часу.

Розрахунок балансової вартості основних виробничих фондів і амортизаційних відрахувань

Відрахування на амортизацію будівель машинного двору

, грн. (1.34)

де К0 – коефіцієнт, що показує, яка частина продукції (або зарплати) припадає на даний вид продукції від загального її обсягу у загальному виробництві господарства;

КАБ – нормативні коефіцієнти відрахувань на амортизацію будівель машинного двору, %,(КАБ = 2,5...3,5%);

Сбуд – вартість будівництва, грн.

, грн.(1.35)

де Цбуд – вартість будівництва 1м3 будівель машинного двору, грн./м3. (Цбуд=450...600 грн./м3);

Vбуд – загальний об’єм, м3;

Цт – витрати на благоустрій території машинного двору, грн./м2. (Цт=80...160 грн./м2);

Sт – площа території, м2.

Відрахування на амортизацію обладнання машинного двору

, грн. (1.36)

де КАО – нормативні коефіцієнти відрахувань на амортизацію обладнання машинного двору, %. (КАО = 15…25%);

Собл – балансова вартість обладнання, грн.

Відрахування на амортизацію та капітальний ремонт МТП

, грн./га; (1.37)

де БТ – балансова вартість відповідного трактора, грн.;

Бзч – балансова вартість зчіпки, грн.;

Бм – балансова вартість сільськогосподарської машини, грн.;

атр – норма відрахувань на амортизацію відповідного трактора, %. Приймаємо 15 %;

азч – норма відрахувань на амортизацію відповідної зчіпки, %. Приймаємо 15 %;

ам – норма відрахувань на амортизацію відповідної сільськогосподарської машини, %. Приймаємо 15 %;

tтр – зональне річне завантаження трактора, год.;

tзч – зональне річне завантаження зчіпки, год.;

tм – зональне річне завантаження сільськогосподарської машини, год.;

nм – кількість машин в агрегаті.

Розрахунок амортизаційних відрахувань на основні засоби виробництва за рік зводимо до таблиці 1.17.

Таблиця 1.17

Розрахунок амортизації основних засобів на рік

Відрахування на поточний ремонт і технічне обслуговування МТП

, грн./га (1.38)

де БТ – балансова вартість відповідного трактора, грн.;

Бзч – балансова вартість зчіпки, грн.;

Бм – балансова вартість сільськогосподарської машини, грн.;

РТ – сумарна норма відрахувань на поточний ремонт і ТО трактора, %

Рзч – сумарна норма відрахувань на поточний ремонт і ТО зчіпки, %

Рм – сумарна норма відрахувань на поточний ремонт і ТО сільськогосподарської машини, %

tтр – зональне річне завантаження трактора, год.;

tзч – зональне річне завантаження зчіпки, год.;

tм – зональне річне завантаження сільськогосподарської машини, год.;

nм – кількість машин в агрегаті.

Розподіляючи витрати С9, С10, С11, С12 пропорційно обсягам виробництва окремих видів продукції.

Розрахунок загальновиробничих та загальногосподарських витрат

Розрахунок загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати включають затрати на спецодяг, витратні матеріали для забезпечення роботоздатності оргтехніки, телефонного зв’язку, санітарного стану побутових приміщень та інші непередбачені додаткові затрати на загальногосподарські потреби.

, грн. (1.39)

де КЗВ – нормативний коефіцієнт відрахувань на загальновиробничі витрати, %. Приймаємо КЗВ=1,5%;

СПЕ – прямі експлуатаційні витрати;

, (1.40)

Розрахунок загальногосподарських витрат

Зарплата керівникам господарства, бухгалтерам, освітлення вулиць та інші:

, грн. (1.41)

де Кзг – нормативний коефіцієнт відрахувань на загальногосподарські витрати, %. (Кзг=0,5...3,5%). Приймаємо Кзг=2%.

Розрахунок виробничої собівартості

Собівартість всього обсягу продукції

Виробнича собівартість всього обсягу продукції:

, грн. (1.42)

де А – поточні прямі приведені витрати на весь обсяг продукції, грн.;

Б – разові непрямі витрати на весь обсяг продукції, грн.;

 n – обсяг продукції, т.

Поточні і разові витрати

Поточні і разові витрати визначаємо як,

, (1.43)

де N – урожайність культури, т/га

, (1.44)

де К0 – коефіцієнт, що показує, яка частка продукції (або зарплати) приходить на даний вид продукції від загального її обсягу у загальному виробництві господарства;

S – площа вирощування певної культури, га.

Зі збільшенням обсягу виробництва виробнича собівартість одиниці продукції знижується за гіперболічною залежністю (рис. 1.4) (навіть при дотриманні незмінного технологічного процесу і пов'язаних з ним одноразовими і поточними витратами). Проте таке зниження собівартості відбувається тільки у визначених межах збільшення обсягу виробництва. При необхідності збільшення обсягу виробництва буде потрібно додаткове введення визначеної кількості одиниць технологічного обладнання. При порівнянні економічності технологічних варіантів у якості кращого приймається той варіант, який при заданому обсязі виробництва має найменшу собівартість. Розглянутий метод добре використовується при випуску однорідної продукції.

Доцільність варіанта технології можна визначити за допомогою коефіцієнта економічної ефективності капітальних вкладень:

, (1.45)

де С1, С2 – собівартість річного випуску продукції по першому і другому варіантах;

К1, К2 – капітальні вкладення, пов’язані із здійсненням першого і другого варіантів технологічного процесу, грн.;

ЕН – нормативний коефіцієнт економічної ефективності. ЕН=0,15 грн. в рік на 1 грн. капітальних вкладень;

Позначення:

С15 – виробнича собівартість всього обсягу виробництва продукції, тис. грн.;

С15ПР – виробнича собівартість одиниці продукції, грн./т;

П – обсяг виробництва, т.

Всі складові собівартості та розрахунок виробничої собівартості середньої послуги зводимо до таблиці 1.18.

Таблиця 1.18

Розрахунок виробничої собівартості місячного об’єму послуг

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18