Вкі, Впі, В3і, В2і, В1і – напрацювання машини відповідно, від останнього капітального, ПР, ТО №3, №2, №1;
Мк, Мп, М3, М2, М1 – нормативне напрацювання до капітального, ПР, ТО №3, №2, №1;
Потім визначають кількість ТО і Р для всіх машин даної марки:
N N N N N
Ккм = ∑Ккі; Кпм = ∑Кпі; Кзм = ∑К3і; К2м = ∑К2і; К1м = ∑К1і (2.6)
і і і і і
де N – кількість машин даної марки.
Сумарну трудомісткість ТО і Р визначають, як добуток числа відповідних видів ремонтів чи обслуговувань на трудомісткість цих видів ремонтів чи обслуговувань. Наприклад, сумарну трудомісткість КР машини певної марки можна визначити за формулою:
Тскм = Ккм * Ткм (2.7)
Тскм – сумарна трудомісткість капітального ремонту і-тої марки, люд.-год;
Ккм – кількість КР по машинам і-тої марки. При визначенні кількості ремонтів і ТО враховується тільки ціла частина отриманого числа;
За аналогічними формулами визначаються сумарні трудомісткості планових ПР і ТО.
Груповий метод розрахунку
Цим методом визначають річну кількість і трудомісткість ремонтно-обслуговуючих діянь для різної сільськогосподарської техніки по всій групі машин даної марки на основі нормативів.
Розрахункові формули для визначення кількості і трудомісткості трудомісткість ремонтно-обслуговуючих діянь для різної сільськогосподарської техніки представлені в таблиці 2.1.
Умовні позначення у формулах:
Ккм, Ктм, Кзм, К2м, К1м, Ксом – кількість, відповідно, капітальних, поточних ремонтів, ТО-3, ТО-2, ТО-1, сезонних обслуговувань по машинам даної марки;
Тскм, Тспр, Тс3м, Тс2м, Тс1м, Тссом – трудомісткість, відповідно, капітальних, ПР, ТО-3, ТО-2, ТО-1, сезонних обслуговувань, люд-год (додаток 4)
N – кількість машин;
Вр – річне планове напрацювання однієї машини, мото-годин, у.о.га, кг використаного палива, га зібраної площі, км пробігу (додаток 5);
Мп, М3, М2, М1 – нормативне напрацювання, відповідно, до ПР, ТО-3, ТО-2, ТО-1 (одиниці виміру ті ж), (додаток 6);
Qкм – коефіцієнт охоплення капітальним ремонтами (додаток 7);
gткр, gтпр, gтто – сумарна питома трудомісткість капітального, ПР, і ТО обладнання тваринницьких ферм, люд-год/1000 голів (додаток 8);
П1 – поправочний коефіцієнт до середнього річного коефіцієнту охоплення капітальним ремонтом тракторів, що враховує зональні умови експлуатації (додаток 9);
П2 – поправочний коефіцієнт, що враховує середній вік машин в парку (додаток 10);
П3 – поправочний коефіцієнт до нормативів на ТО і ремонт автомобілів, що враховує категорію дорожніх умов експлуатації (додаток 11);
П4 – поправочний коефіцієнт до нормативів на ТО і ремонт автомобілів, що враховує природнокліматичні умови експлуатації (додаток 12);
П5 – поправочний коефіцієнт до середнього річного коефіцієнту охоплення капітальним ремонтом комбайнів, що враховує зональні умови експлуатації (додаток 13);
П6 – коефіцієнт, що враховує списання сільськогосподарської техніки (додаток 14).
Нормативні значення періодичності, трудомісткості ТО і Р, коефіцієнти охоплення КР, значення поправочних коефіцієнтів дані в додатках 4…14.
Значення планового річного напрацювання машин беруться з виробничих завдань господарств або задаються викладачем.
Стохастичний метод визначення кількості технічних дій
Розглянувши вище метод планування ремонту основаних на середніх значеннях до ремонтних і міжремонтних напрацювань без врахування розсіювання їх у реальних умовах експлуатації, що призводить до помилок. Правильне планування ремонтних дій набуває особливого значення при заключенні договорів господарств, з технічними центрами, РТП та іншими ремонтними підприємствами.
Воно повинно проводитися на основі фактичних показників надійності об’єктів ремонту в конкретних господарствах при певних умовах експлуатації.
Для зменшення помилки при визначенні кількості ремонтів тракторів рекомендується виконувати розрахунки з урахуванням розсіювання планового річного напрацювання Вр машини і напрацювання (Вк, Вг) машини від останнього ремонту до початку запланованого періоду.
На основі двох розподілень напрацювання (див.мал.) можна отримати композицію законів, яка відбиває випадковий характер зміни напрацювання машини і-тої марки до ремонту.
Ця композиція має, як правило, нормальний закон розподілення з коефіцієнтом варіації V = 0,2…0,3.
Визначення кількості капітальних ремонтів.
Кількість капітальних ремонтів Ккм тракторів розраховують за формулою:
Ккм = N Ркі П1 П2 (2.41)
де N – кількість тракторів і-тої марки в господарстві, шт.;
Ркі – ймовірність потреби в капітальному ремонті тракторів і-тої марки.
Ймовірність потреби в КР тракторів і-тої марки визначають за формулою:
Ркі = 1 – Fо(Х) (2.42)
де Fо – центрована інтегральна функція розподілення;
Х – аргумент інтегральної функції розподілення, яка визначає ймовірність потреби в КР тракторів і-тої марки.
Аргумент Х інтегральної функції розподілення розраховують по формулі:
Х = [Мк – (Вк + Вр)] [(Vк Вк)2 + (Vр Вр)2]-0,5 (2.43)
де Вк – середнє напрацювання тракторів і-ої марки від останнього ремонту до початку планового періоду, у м.ет.га;
Vк – коефіцієнт варіації розроблення напрацювання трактора і-ої марки від останнього капітального ремонту;
Vр – коефіцієнт варіації розподілення планового річного напрацювання.
При відсутності відомостей про середній ресурс машин можна використати відомості про нормативне напрацювання тракторів до капітального ремонту (табл. 2.2.).
Після визначення аргументу Х знаходять значення інтегральної функції F0 по таблиці.
Якщо отриманні значення аргументу не співпадають з табличними, інтегральну функцію знаходять з використанням лінійної інтерполяції.
Якщо отримане значення Х знаходять між табличними значеннями Х1 і Х2, то інтегральна функція визначається за формулою:
у = у1 + (х – х1)(у2 – у1)/(х2 – х1), (2.44)
де у1і у2 – найближчі значення функцій.
Визначення кількості поточних ремонтів.
Кількість поточних ремонтів Qn розраховують за формулою:
Qn = N · PР · П1 · П2, (2.45)
де Рп – ймовірність потреби в поточному ремонті тракторів і-ої марки.
Ймовірність потреби в поточному ремонті тракторів і-ої марки визначають за формулою:
Рп = 1 – Fо(Хп) (2.46)
де Хп – аргумент інтегральної функції нормального розподілення, який визначає ймовірність потреби в ПР тракторів і-тої марки.
Аргумент Хп інтегральної функції розподілення визначають формулою:
Хп = [Вп – (Вфп + Вп)][(Vфп Вфп)2 + (Vр Вр)2]0,5 (2.47)
де Вп – нормативне напрацювання до ПР тракторів і-тої марки, у м.ет.га;
Вфп – середнє напрацювання тракторів і-тої марки від останнього поточного ремонту до початку планового періоду, у м.ет.га;
Vфп – коефіцієнт варіації розподілення напрацювання тракторів і-тої марки від останнього ПР.
Якщо аргумент має від’ємне значення, центрова функція визначається із залежності:
Fо(-Х) = 1 - Fо(Х) (2.48)
В цьому випадку ймовірність потреби в ПР можна визначити із залежності: Рп = Fо(Хп)
Значення інтегральної функції знаходять в таблиці 2.3.
Приклад.
Визначити планову кількість капітальних і поточних тракторів ЮМЗ-6Л/М у фірмовому тех. центрі ремонту тракторів ЮМЗ.
Вихідні дані.
Кількість тракторів N =100шт. Вр =1100 у м.ет.га., Vфк=Vфт = 0,3.
Середній строк експлуатації складає 5 років.
Рішення.
Визначення кількості капітальних ремонтів розраховують за формулою. аргумент інтегральної функції розподілення:
Хк = [3360 – (1600+1100)]·[(0,3·1600)2 + (0,3·1100)2]-0,5 = 1,13.
В знаходять значення інтегральної функції для Хк = 1,13. F0(Хп) = 0,871.
Визначають ймовірність потреби тракторів в капітальному ремонті:
Рк = 1- 0,871 = 0,129.
Кількість капітальних ремонтів тракторів:
Кк = 100 · 0,129 · 1,07 ·1,25 = 17,25
Приймаємо Кк = 17
Визначення аргумент інтегральної функції за формулою:
Хп = [1120 – (530+1100)]·[(0,3·530)2 + (0,3·1100)2]-0,5 = -1,39.
З таблиці 2.3 знаходимо F0(1,39) = 0,918.
Рт = F0(Хт) = 0,918.
Кількість поточних ремонтів складає:
Кр = 100 ·0,918 · 1,07 = 98,226
Таблиця 2.2
Нормативне напрацювання тракторів до капітального ремонту, у м.ет.га.
Марка трактора
Напрацювання до ремонту
Капітального
Поточного
1
2
3
К-700, К-701
12960
4320
Т-150, Т-150К
9510
3170
Т-4М, Т-4А
9120
3040
Т-100М
8640
2880
ДТ-75М
6720
2240
ДТ-75, ДТ-74
6240
2080
ЮМЗ-6Л/М
3360
1120
МТЗ-80, МТЗ-82
4020
1340
Т-40А
960
Т-25
1920
640
Т-16М
1440
480
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18