і упередженими. За даними “Сентрал юроніен економік рев’ю” Україна

знаходиться на 15-му місці ( з 25 ) серед країн з перехідною економікою за

ступенню привабливості. Хоча зараз можна казати про поліпшення ситуації

внаслідок недавнього обвалу української економіки і, як результат,

повернення уваги іноземних інвесторів до сусідньої, більш стабільної

України. Важко визначити в таких дослідженнях долю похибки, тим більше, що

деякі наші власні дослідники, аналізуючи стан української економіки

приходять до невтішних висновків:

|Групи факторів |Поточн| Прогноз |на 10 |

| |ий | |років |

| |стан | | |

| | | А | Б |

|1.Політико-правове середовище |2.20 |2.30 |3.40 |

|2.Економічне середовище |1.90 |1.80 |3.30 |

|3.Соціально-культурне |2.20 |2.10 |3.20 |

|середовище | | | |

|4.Ресурси та інфраструктура |2.30 |2.00 |3.30 |

|Середня оцінка |2.15 |2.05 |3.30 |

Таблиця 1. Результати аналізу і пргнозу середовища факторів України за

5-бальною шкалою [ № 3 , с.10].

Оцінки типу А прогнозують погіршення майже усіх факторів (без

урахування змін у економіко-політичному середовищі). Але навіть при

реалізації комплексу позитивно спрямованих заходів кількісні оцінки

покращення положення є незначними (оцінки Б).

Прийняття рішень про розробку і впровадження новацій, про створення СП

є функцією конкретних фірм як первинних суб’єктів ринкових відносин. По

своїй суті, інвестиційно-інноваційна діяльність носить мікроекономічний

характер [№15, с.12]. В результаті цього, державна політика при всьому її

вагомому впливі має вторинні риси.

Стан економічної системи визначається слідуючими параметрами:

1) об’єм, склад та структура попиту;

2) об’єм, склад та структура ресурсів, що використовуються;

3) система способів трансформації ресурсів у предмети, вже готові до

споживання.

Для забезпечення найефективнішого використання інвестицій в

інноваційних процесах слід намагатися досягти максимальної ефективності при

проходженні кожного параметру. Основним недоліком нашого інноваційного

процесу була відсутність орієнтації на споживича. При створенні СП іноземні

партнери можуть допомогти усунути цей недолік. В західній практиці стало

звичним потреби споживачів ставити на перше місце. В результаті цього

висувається цілий ряд факторів, тенденції яких треба відслідковувати для

стабільного зростання фірми:

|№ п/п|Детермінанти попиту |Тенденція зміни |

| | |попиту |

|I |Внутрішні | |

|1 |Відповідність галузевим стандартам |пряма |

|2 |Відповідність тенденціям моди |пряма |

|3 |Висока якість нової продукції |пряма |

|4 |Забезпечення гарантійного і сервісного |пряма |

| |обслуговування нової продукції | |

|5 |Величина витрат на наукові дослідження |пряма |

|6 |Технічний рівень підприємства-виготівника |пряма |

| |нової продукції | |

|7 |Швидкість освоєння |пряма |

|8 |Транснаціональний рівень галузі |пряма |

|9 |Ціна |зворотна |

|10 |Авторитет покупця |пряма |

|11 |Сегмент ринку |специфічна |

|12 |Комунікація |пряма |

|13 |Витрати на рекламу |пряма |

|14 |Рівень професійної підготовки кадрів |пряма |

|II |Зовнішні | |

|1 |Стан економіки |пряма |

|2 |Політична обстановка |специфічна |

|3 |Правова база |пряма |

|4 |Екологічна обстановка |зворотна |

|5 |Технічний прогрес |пряма |

|6 |Співвідношення на ринку старої і нової |специфічна |

| |продукції | |

|7 |Підвищення ефективності роботи споживача |пряма |

|8 |Дієвість реклами |пряма |

|9 |Прибутки споживачів |пряма |

|10 |Наявність замінників |зворотна |

|11 |Невизначеність |зворотна |

Таблиця 2. Аналіз впливу факторів зовнішнього та внутрішнього

середовища на споживацький попит [ №24 , с.231].

2.2.Вибір інвестиційно-інноваційної стратегії діяльності спільних

підприємств.

Та сама мета може бути досягнута різними методами і способами. У

зв'язку з цим виникає природне запитання: як визначена мета може бути

практично реалізована і який спосіб її досягнення є найкращим. Намагаючися

дати на нього відповідь, підприємець розробляє кілька різних варіантів

стратегії і вибирає з-поміж них найбільш ефективний і придатний для

власного бізнесу.

Зазначимо, що під стратегією прийнято розуміти комплексну програму дій

(заходів), яка забезпечує здійснення місії (генеральної мети) фірми і

досягнення її множинних цілей. При цьому стратегія завжди є багато-

об'єктною. Зокрема, об'єктами стратегії можуть бути продукція, капітал,

максимізація прибутку, поведінка на ринку, конкурентоспроможність,

технологія та інші елементи ринкової системи господарювання [ №36, с. 53 ].

Стратегію від інших планів і програм відрізняють:

• комплексний характер;

• практична спрямованість;

• орієнтація на використання переваг фірми.

Процес стратегічного планування (далекоглядного передбачення) є досить

складним і трудомістким, але він забезпечує успіх підприємницької

діяльності, оскільки:

- привчає підприємця до чесного й активного ведення справ у власному

бізнесі;

- значно підвищує шанси підприємця не лише вижити, а й ефективно діяти

в конкретному середовищі;

- допомагає підприємцю чітко усвідомлювати місію своєї організації та

вірогідних конкурентів.

Загальна процедура формування підприємницької стратегіїї подана на

малюнку.

Діагностика стратегії фірми передбачає аналітичну оцінку її внутрішніх

можливостей щодо задоволення потреб ринку і досягнутого ступеня їх

використання. Дієздатність стратегії має визначатись за допомогою

відповідних критеріїв і умов. Основними з них є такі:

- наскільки стратегія фірми характеризується цілісністю; за яких

умов кожна з її складових може “працювати” на загальну стратегію;

- наскільки стратегія фірми “вписується” в навколишнє зовнішнє ринкове

середовище (відповідає принципу сумісності з ним) з огляду на його швидкі

зміни;

- наскільки збалансовані між собою стратегічні цілі і матеріально-

фінансові ресурси фірми;

- наскільки стратегія фірми враховує потенційну можливість комерційного

ризику і передбачає конкретні заходи для його мінімізації або повної"

нейтралізації;

- наскільки стратегія фірми відбиває обгрунтований горизонт ділового

планування і терміни реалізації; які містить у собі довго- та

короткострокові цілі;

- наскільки стратегія фірми спирається на дії її лінійних та

функціональних структур, їхні перспективні орієнтири і цінності.

Аналіз діючої стратегії фірми може засвідчити, що фірма:

а) перебуває у більш-менш повній відповідності з сучасною

інвестиційною, виробничою і комерційно-фінансовою політикою підприємництва;

б) відповідає сучасним вимогам ринку частково і потребує коригування

стратегічних альтернатив;

в) потребує докорінного перегляду своєї діяльності.

Внаслідок перегляду результатів діяльності фірми і виявлення

невідповідності між запланованими результатами та фактичними даними, може

висуватися пропозиція щодо перегляду діючоі стратегії фірми.

Залежно від того, на якій стадії життєвого циклу перебуває фірма у

даний час, її керівництво може вибрати одну з наведених нижче базових

стратегій :

- стратегію виживання - вона є, по суті, захисною стратегією і

використовується за кризового стану економічної діяльності підприємства;

- стратегію стабілізації - стратегію діяльності підприємства з

урахуванням нестабільності (коливання) обсягу продажу своєї продукції і

отримуваної величини доходів;

Стратегію зростання (наступальну) – стратегію стабільного зростання

обсягів продажу, прибутку капіталу, зайняття вигідних положень (ніш) на

ринку (таб. 3).

| Базова | | |

|стратегія |Показники вибору |Можливі стратегічні |

| |альтернатив |альтернативи |

|1.Стратегія | 1.1.Собівартість продукції|1.1.Зміна стратегії |

|виживання | |маркетингу |

|(захисна) |1.2.Мінімальний рівень |1.2.Зміна товарної |

| |рентабельності |політики |

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8