шляхом залучення боргових фінансових інструментів і інструментів власності
(капіталу): чим більший доход ці інструменти будуть приносити інвесторові,
тим довше він буде тримати їх у своєму портфелі.
Закордонний досвід свідчить, що інвестиційний портфель приносить його
власнику приблизно 10 % доходу. Наприклад, середній номінальний доход
Міжнародної фінансової корпорації від інвестиційного портфеля, терміном від
шести місяців до одного року склав 9,5 % .
Іноземні інституційні інвестори представлені на українському ринку
міжнародними фінансово-кредитними інституціями, фондами, агенціями та
банками.
Особливості надходження від цих інвестицій — це обумовлення
обов'язковими для української сторони вимогами. Як правило, інвестиції
надаються лише як частка до потрібних для інвестиційного проекту.
Найвпливовіший міжнародний інституційний інвестор — це Світовий банк,
створений в 1944 році з метою сприяння соціально-економічного розвитку
різних країн світу (членами СБ є близько 160 країн).
Проектний портфель України у Світовому банку налічує близько 30
проектів на загальну суму понад 3,5 млрд. дол. США, що повинні бути
реалізованими в 1996-1998 рр. В 1997 р. реалізується сім кредитних угод,
найважливіші з яких:
. проект розвитку підприємств 300 млн. дол. США;
. проект реструктуризації вугільної промисловості 300 млн. дол.
США;
. проект реструктуризації сільського господарства 300 млн. дол.
. експериментальний проект вугледобувної галузі — 15,8 млн. дол.
Крім того, в 1997 р. Світовий банк спільно з Укрексімбанком
започаткував проект розвитку експорту приватними підприємствами України.
Розмір кредитів за рахунок цієї кредитної лінії може бути від 100 тис. дол.
США до 5 млн. дол. США з терміном до 5 років та з забезпеченням застави не
менше ніж 130 %.
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), створений в 1990 р.,
об'єднує 59 країн-акціонерів. Мета банку — сприяння розвитку держав
Центральної та Східної Європи, проведення в них ринкових реформ.
На початку 1998 р. банк має високий кредитний рейтинг, спроможний
залучати кредитні ресурси на міжнародних ринках капіталів на вигідних
умовах, в тому числі і для українських постачальників. ЄБРР в Україні
реалізує проекти як для державних підприємств, так і з приватним сектором
економіки; зокрема реалізує кредитну лінію для розвитку малого та
середнього бізнесу обсягом близько 150 млн. дол. США. Умови кредитування
малого та середнього бізнесу такі:
— розмір кредиту від 50 тис. до 2,5 млн. дол. США з терміном дії до 5
років;
— забезпечення кредиту заставою не менше 125 %;
— загальна вартість проекту повинна складати від 75 тис. до 4 млн. дол.
США, при цьому власний внесок позичальника передбачається не менше ЗО %
вартості проекту, а чисельність працюючих повинна не перевищувати 500 осіб.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) заснований в Люксембурзі в 1959
році десятьма країнами — членами Європейської спільності. Банк видає
пільгові кредити на строк 30—40 років в основному на розвиток транспорту,
енергетики, зв'язку, телекомунікацій.
В окремих країнах банк фінансує будівництво, реконструкцію і
модернізацію підприємств. ЄІБ є одним із головних співзасновників
Європейського банку реконструкції та розвитку.
Сьогодні в Україні діють декілька міжнародних фондів, які здійснюють
інвестиційну і кредитну підтримку підприємництва в Україні. Основні з них:
Фонд підтримки підприємництва в нових незалежних державах створений в
1994 році урядом США з початковим капіталом 150 млн. дол. США. Фонд, в
основному інвестує малий та середній бізнес шляхом створення спільних
підприємств або купівлі акцій господарюючих товариств. Фонд реалізував в
Україні 12 проектів переважно в галузі агро бізнесу, промисловості
будівельних матеріалів та виробництві металів. Фонд також надає кредити
підприємцям від 10 до 100 тис. дол. США, терміном від 2 місяців до 2-х
років.
Фонд "Україна" заснований в 1992 році в м. Бостоні (США) з статутним
капіталом 22,5 млн. дол. США. До початку 1998 р. Фонд реалізував 26
інвестиційних проектів на суму 8 млн. дол. США на засадах партнерства.
Німецько-український фонд створений в 1996 р. урядом Німеччини з
статутним фондом 10 млн. марок для сприяння розвитку малого підприємництва
в межах програми трансформ. Фонд може надавати кредити трьох видів:
мікрокредити до 15 тис. євро терміном до 1 року; для малого бізнесу — від
15 до 50 тис. євро терміном до 2-х років; кредити для спільних підприємств
розміром до 500 тис. євро і терміном також до 2-х років.
Фонд "Відродження" створено в 1990 р. за підтримкою відомого фінансиста
Джорджа Сороса. Фонд започаткував з 1.01.1998 р. Програму мікрокредитування
та підтримки розвитку кредитних спілок в Україні. Взагалі фонд
"Відродження" фінансує інтелектуальні інвестиції і до цього часу вже
запровадив в Україні мікрокредитів та грантів на суму близько 5,5 млн дол.
США.
Ще однією організаційною формою залучення іноземних інвестицій можна
вважати міжнародні агенції експортного кредиту. В Україні діє кілька таких
агенцій. Як приклад можна навести: Агентство США з міжнародного розвитку,
яке має за мету створити можливості для зростання малого бізнесу в Україні
за рахунок створення мережі "бізнес-інкубаторів", тобто освітньо-
тренінгових закладів. Агентство також надає кредитну підтримку
інвестиційним проектам на конкурентній основі для високотехнічних
виробництв до 60 тис. дол. США, а також мікрокредити до 5 тис. дол. США.
Агентства експортного кредиту функціонують в рамках Угоди 1971—1978
рр., яку підписало 20 країн, щодо обмеження конкуренції на кредитних
ринках. Угодою встановлюються мінімальні процентні ставки за кредитами на
строк понад двох років. Всі країни-позичальники поділені на три категорії:
перша — найбагатші; третя — найбідніші. Цікаво, що в 1982 р. Радянський
Союз був віднесений до першої категорії, а нещодавно Україна — до третьої.
Для більшості країн строки повернення кредитів складають 8,5 років, а для
країн третьої категорії — 10 років.
На сучасному етапі розвитку ринкових відносин в Україні іноземні банки
кредитують в основному імпортні операції клієнтів і виробничу діяльність
деяких підприємств з іноземними інвестиціями.
Разом з тим інвестиційна діяльність іноземних банків набагато ширша.
Умовно ці послуги і операції можна поділити на кілька груп: 1) операції
на ринку торговельних зобов'язань; 2) операції з цінними паперами власності
та їх похідними, участь в приватизаційному процесі; 3) проектне
фінансування та операції з малоліквідними інвестиціями; 4) інвестиційні
консалтингові послуги.
1. Операції на ринку боргових зобов'язань — це обслуговування кредитних
та облігаційних позик та похідних від них інструментів (деривативів).
Іноземні банки спроможні в Україні здійснювати як власне, так і сіндиційне
кредитування корпорацій, обслуговувати форвардні та ф'ючерсні контракти,
варанти.
2. Основним інструментом емісії цінних паперів за кордон на сьогодні є
єврооблігації, що випускаються в іноземній для емітента валюті і
розміщуються серед іноземних інвесторів. Єврооблігація — довгострокове
боргове зобов'язання в одній із євровалют, випускається великими банками
або емісійними синдикатами. На відміну від звичайних облігацій, що
випускають нерезиденти, єврооблігації розміщуються, як правило на ринках
кількох країн.
Участь в приватизаційному процесі включає аналіз існуючого стану
підприємства, пропозиції щодо його реструктуризації, підготовку плану
приватизації, продаж пакетів акцій підприємств на зовнішньому ринку.
Операції з цінними паперами власності зумовлюють в першу чергу їх
андерайтинг, першу емісію на відкритий ринок, приватне розміщення, їх
конвертацію в боргові зобов'язання і, навпаки, конвертацію акцій в позички.
3. Вільні економічні зони як ефективний засіб залучення іноземних
інвестицій.
Залучення іноземних інвестицій та створення СЕЗ повинно бути
підпорядковано інтересам держави, і здійснюватися згідно загальнодержавних
економічних програм (приватизації, структурної перебудови народного
господарства, реформи національної грошової системи). Вплив тут взаємний, і
від єдності, і оптимальності заходів, закладених в кожній із них, залежить
кінцевий результат загальногосподарських перетворень.
Компонентом загальної програми повинна бути детальна розробка й
обґрунтування основних каналів, форм і сфер заохочення іноземних
інвестицій. Для цього формуються списки галузей народного господарства,
пріоритетних з погляду державних інтересів, які вимагають дозволу при
вкладенні в них іноземного капіталу, а також заборонених для нього
вкладення.
Ідея створення СЕЗ на території України виникла як ініціатива органів
місцевого самоврядування і зацікавлених господарських організацій, а не як
цілеспрямована стратегія з боку центральних органів влади. Це дає підставу
для оптимістичних прогнозів можливого сценарію зонування в країні, так як
він базується на інтересах тих структур, які не тільки своєчасно оцінили
перспективність механізму спеціальних зон, але й будуть надалі здійснювати
все необхідне для їх створення.
Існує ціла система невідповідностей економічного механізму господарства
України світовому ринку, яка слугує перешкодою активного використання
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
