Рефераты. Іноземне інвестування






> Державний інвестиційно-кліринговий комітет;

> Палата незалежних експертів з питань інвестицій;

> Консультативна рада з питань іноземних інвестицій в Україну;

> Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів;

> Координаційна рада з питань інвестиційно-клірингового

співробітництва.

В липні 1996 р. Указом Президента було створено Національне агентство

України по реконструкції і розвитку, завданням якого є участь в формуванні

державної політики при взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями і

закладами для залучення кредитів, грантів, міжнародної гуманітарної і

технічної допомоги, іноземних інвестицій. Згідно з Положенням про

Агентство, воно має статус міністерства і повинно здійснювати контроль за

ефективністю використання коштів, що надходять з-за кордону.

Державний інвестиційно-кліринговий комітет та Координаційна рада з

питань інвестиційно-клірингового співробітництва розглядають питання,

пов'язані з залученням фінансових і інвестиційних ресурсів в рамках

інвестиційно-клірингових відносин.

Палата незалежних експертів з питань іноземних інвестицій функціонує

згідно з Положенням і є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при

Президентові України, метою якого є запобігання конфліктів між іноземними

інвесторами і органами виконавчої влади.

Консультативна рада з питань іноземних інвестицій створена при

Президентові для розробки і реалізації державної політики по залученню і

використанню іноземних інвестицій.

Рішення про надання державних гарантій при залученні іноземних кредитів

приймає валютно-кредитна Рада Кабінету Міністрів України.

Перші спільні підприємства в Україні почали створюватись в 1991 р. Цей

процес регулюється нормативними актами різної юридичної сили в яких

обумовлюється порядок реєстрації іноземних інвестицій, надання або відміна

пільг спільним підприємствам, умови розподілу та реінвестування прибутків,

їх оподаткування тощо. Загальна сума прямих іноземних інвестицій, Що

надійшли в Україну станом на 1.01.1998 р., складає близько 2,1 млрд. дол.

США. При цьому неможливо визначити, скільки коштів надійшло безпосередньо у

виробничі фонди, а скільки — на обладнання офісів та на інші потреби

підприємств та їх керівників.

На частку США і Німеччини припадає більше третини прямих інвестицій в

Україну, приблизно 10 % сукупного товарообігу України припадає на ці

держави.

Іноземні інвестиції вкладені в 5263 підприємств України, 4117 з яких —

спільні. СП володіють двома третинами загальної суми інвестицій. Основна

форма інвестицій це — рухоме і нерухоме майно (65 %),— близько 20 % —

безпосередньо — грошові внески.

Взагалі діяльність іноземних інвесторів в Україні регулюється близько

70 нормативними актами різного рівня, якими іноземному інвестору досить

важко керуватися в зв'язку з неоднозначністю положень. Крім цього, до

діючого Законодавства постійно вносяться зміни і доповнення, які часто

значно погіршують існуючі положення та умови діяльності іноземних

інвесторів. З метою усунення цих недолік доцільно було б, з одного боку,

прийняття нових законодавчих актів або змін і доповнень до вже діючих, а з

другого боку — усунення протиріч та неоднозначних положень в уже діючих

законодавчих та нормативних актах.

Найсприятливішим для іноземних інвесторів був Закон про іноземні

інвестиції, прийнятий ще в 1992 році.

В Законі передбачались такі положення:

— іноземним інвесторам надавались гарантії не погіршення їх фінансового

стану від змін законодавства протягом 10 років;

— підприємства з іноземними інвестиціями звільнялись від сплати податку

на доходи в виробничій сфері протягом 5 років, в торгівлі — протягом 3

років, в посередницькій діяльності — протягом 2 років;

— іноземні інвестиції в Україні не підлягали націоналізації;

— в разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор мав

право репатріації свого майна та доходів протягом 6 місяців;

— з іноземними інвесторами могли укладатися концесійні договори на

розробку корисних копалин строком на 99 років.

Діяльність іноземних інвесторів на території України тривалий час

регулювалась Декретом КМУ "Про режим іноземного інвестування та Законом

України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україну"

В цих законодавчих актах закріплювались майнові права іноземних інвесторів,

додатково передбачені Законом "Про іноземні інвестиції", але відмінялась

більшість пільг.

Більшість державних гарантій збереглася в діючому Законодавстві,

зокрема, державні гарантії відносно:

— примусових вилучень, а також незаконних дій державних органів та їх

посадових осіб;

— компенсації втрат та відшкодування збитків іноземним інвесторам;

— повернення своїх інвестицій в разі припинення інвестиційної

діяльності;

— переказу частки прибутку за кордон після сплати податків;

Ці гарантії закріплені в статті 8 Закону України "Про режим іноземного

інвестування", вони захищають права власності іноземного інвестора на

протязі 10 років з моменту змін в Законодавстві.

Новою редакцією статті 7 Закону "Про оподаткування прибутку

підприємств" встановлюється податок на прибуток підприємств з іноземними

інвестиціями на загальних засадах.

Закон «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку

підприємств"» визначає постійне представництво нерезидента в Україні та

порядок оподаткування його прибутку. Згідно із статтею 13 цього Закону,

всі доходи нерезидентів джерелом походження з України: від головної

діяльності, портфельних інвестицій в цінні папери, в тому числі від

корпоративних прав оподатковуються за ставкою ЗО %.

Доходи від головної (господарської) діяльності в разі репатріації

додатково підлягають оподаткуванню в розмірі 15 %.

Суми доходів нерезидентів, отриманих у вигляді страхових внесків,

страхових платежів або страхових премій від перестрахування ризиків, а

також ризиків резидентів за межами України, оподатковуються за ставкою 15 %

у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді

відсотків або доходу (дисконту) на державні цінні папери, продані

(розміщені) нерезидентами за межами території України через уповноважених

агентів-нерезидентів, або відсотків, сплачених нерезидентам за отримані

Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які

відображаються у державному бюджеті України чи кошторисі Національного

банку України.

Що стосується надання пільг іноземним інвесторам та іншим суб'єктам

господарювання, то, згідно з чинним законодавством — це прерогатива

Верховної Ради. КМУ має повноваження на встановлення номенклатури товарів

критичного імпорту, ввезення яких на митну територію України звільняється

від ПДВ.

З 1 липня 1997 р. Верховна Рада України внесенням змін до Законів "Про

оподаткування прибутку підприємств" та "Про режим іноземного інвестування"

скасувала пільговий режим оподаткування діяльності підприємств з іноземними

інвестиціями.

Законом "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалося

звільнення від податку на прибуток підприємств, які зареєстровані до 1

січня 1995 р., і мають іноземну інвестицію на території України не менше

100 тис. дол. США. Таких підприємств в Україні приблизно 30 % (11 тис.) і

скасування пільг щодо них має принести бюджетові України в 1997 році 615

млн. грн.

Законом "Про режим іноземного інвестування" підприємства з іноземними

інвестиціями звільнялися від обкладання ввізним митом на майно, що

ввозилося як внесок у статутний фонд. В 1996 році сума коштів внаслідок дії

цієї пільги склала 1 млрд. 190 млн. грн.

На мою думку, скасування пільг щодо іноземних інвесторів погіршить

інвестиційний клімат в Україні, тим паче що для більшості спільних

підприємств пільгове оподаткування закінчується в поточному (1997) році. У

виробничій сфері пільги по податках на прибуток повинні бути збережені.

Прибуток СП повинен оподатковуватись, але за дещо меншими податковими

ставками.

Всі необхідні позитивні зміни для іноземних інвесторів повинні знайти

відображення у проекті Закону «Про внесення змін до Закону України "Про

режим іноземного інвестування"», що розглядається Верховною Радою в 1998 р.

Законодавча база портфельного інвестування шляхом продажу іноземним

інвесторам державних та корпоративних цінних паперів більш-менш

відрегульована.

Фінансові (портфельні) інвестиції можуть надходити в Україну шляхом:

придбання іноземним інвестором державних (муніципальних) цінних паперів;

акцій, облігацій, деривативів акціонерних товариств та підприємств; часток

(паїв) підприємств, що приватизуються, за міжнародним конкурсом або шляхом

реалізації на аукціоні застави.

Продаж пакетів акцій здійснюється згідно з Положенням про порядок

проведення на позабіржовій торговельній системі аукціонів з продажу за

грошові кошти пакетів акцій, що належать державі, відкритих акціонерних

товариств.

Продаж пакетів акцій здійснюється під час торгових сесій асоціації

"Позабіржова фондова торговельна система (ПФТС)", що згідно з Законом "Про

підприємства в Україні" є об'єднанням юридичних осіб, які займаються

підприємницькою діяльністю в галузі торгівлі цінними паперами. Іноземний

інвестор згідно з діючим законодавством має право на придбання пакетів

таких акцій.

Таким чином, іноземний інвестор формує свій інвестиційний портфель

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.