Інтернет уявляє собою альтернативні методи публіцистики під час кризису або в разі відновлення цензури. Інтернет надає можливість нового фінансування через розповсюдження новин, публікацій та реклам. Електронний світ інтернету повний інформації та дезінформації, але делетант, який проникає в цю сітку, має змогу приймати дезінформацію за інформацію. Та серед цих людей багато і журналістів, які користуються матеріалом інтернету для створення своїх матеріалів (зокрема це друковані ЗМІ). Інтернет увійшов до нас зовсім новою системою пошуку інформації, але тільки досвідчена людина, яка користується інтернетом, знає з яких сайтів інформація є достовірною. На своєму досвіді я в цьому переконалася, працюючи у газеті «Петровские новости». Готуючи номер до випуску щонеділі, користувались інтернетом. Спочатку мали змогу видати дезінформацію за інформацію, але пізніше, з набуттям досвіду роботи в інтернеті, ми користувалися матеріалом лише деяких сайтів. Коли користуючись інтернетом велику кількість годин, помічаєш, що мінімум двічі в день інформація на головній сторінці того чи іншого сайту, постійно змінюється. Тому, найбільша кількість дезінформації - в Інтернеті (Жовта пресса за тиждень - спеціальний інформаційно-аналітичний продукт ЗМІ (СМИ.ru), який складається на основі моніторингу центральної преси. Виходить щотижня, по п'ятницях.
СМИ.ru 14:34 07.10.05 [15]
Желтая пресса, 30 сентября - 7 октября
«…Пугачева - злостная неплательщица. - Хоркина родила от мужа Глаголевой. - Вибратор сотряс программисту мозг. - Мешок сделал фермера скопцом. - Рома Билык тайно женился. - Львы спугнули педофилов. - Арбенину прооперировали. - Болит ухо? На стерилизацию! - У Преснякова в туалете женщина. - Саруханова застукали с любовницей. - Нюхать тухлятину будет искусственный нос. - Никотин будут добавлять в пиво. - Человек-электростанция. - Африканские пчелы сорвали похороны. - Приведение чуть не изнасиловали. - Политика в стиле "ню"…»
СМИ.ru 13:28 30.09.05 [15]
Желтая пресса, 23 - 30 сентября
«…Беременная Земфира пристрастилась к алкоголю. - Доктор Гарифуллин сделал Пугачеву девочкой. - Правой рукой Моисеева стал литовец. - Билан обманул семью Айзеншписа. - Гурцкая стесняется целоваться с мужем. - Вячеславу Добрынину спасли руку. - Булыкин развращает Сычева. - Леонтьев не признает сына. - Марадона ловко использует свой "инструмент". - Ален Делон на грани суицида. - Собаку обвинили в проституции. - Половые гиганты предпочитают самогон на батарейках…»).
В ході дослідницької роботи, були зафіксовані випадки дезінформації в ЗМІ, в тому числі Internet. Кожний журналіст повинен знати адреси сайтів, інформацією яких можна користуватися, наприклад:
А)novosti.ru
Б)сайт Донецкого городского голови О.Лук'янченка
В)сайтами каналів українського телебачення (ICTV, Інтер, СТБ, 1+1 та інші)
Г)Узел NewsLink ( http://www.newslink.org/serv.html) содержит полезный список соединений к сетевым источникам новостей. Он состоит из списка источников новостей о бизнесе ( http://www.newslink.org/biz.html) и World Wide Web Virtual Library for Journalism (электронная библиотека журнализма) - http://www.cais.com/makulow/vlj.html - оба из которых упоминаются в этом справочнике.
Д) http://www.cnn.com/
Заголовки и текст некоторых статей CNN существуют на WWW. Те, у кого есть мощные компьютеры, высокоскоростные модемы и полные счета Интернета, могут просматривать трансляции CNN на Интернете.
Е) www.gazeta.ru
Электронная газета Российских политических новостей. Анализ и критика новостных сообщений.
1.5.2.Завдання прес-центрів зводяться, головним чином, до такого:
1) інформувати органи масової інформації про події в своїй уста-нові, використовуючи для цього найрізноманітніші канали (прес-кон-ференції, прес-релізи, власні виступи в ЗМІ, організація виступів у ЗМІ керівників установи та ін.);
2) збирати зовнішню інформацію про свою установу, інформува-ти своє керівництво про висвітлення в ЗМІ роботи установи;
3) готувати для керівництва офіційні виступи з приводу поруше-них у ЗМІ питань щодо роботи установи.
В особливо великих установах прес-центри входять до складу відділів паблік рилейшнз (зв'язків з громадськістю).
Під час роботи сесій, нарад, конференцій, з'їздів чи інших тимча-сових масових акцій в їхній мережі створюються прес-бюро - ре-дакційний апарат чи група дпя обслуговування преси.
Прес-бюро називається також тимчасовий чи постійний відділ інформаційного агентства чи редакції великої газети на значному будівництві, великому підприємстві, який подає інформацію, ілюстра-тивні матеріали, статті для свого чи інших видань[26;89].
Як бачимо, структура сучасних ЗМІ складна й розгалужена, дає великі можливості для пошуку адекватної до своїх здібностей та на-хилів сфери діяльності кожному журналістові, забезпечує його саморе-алізацію.
1.6.Робота з джерелами інформації
В першу чергу журналіст повинен знати:
- яка організація займається питаннями, що цікавлять журналіста для отримання тієї чи іншої інформації, як вона організована, хто є ключовими фігурами (керівниками), хто може дати інформацію, яка водповідатиме дійсності. Коли матеріал з'являється в полосі чи ефірі, необхідно перевірити його достовірність - зробити посилання на джерело.. В деяких випадках, інформація дається без вказівки на її походження, що часто зустрічається в передвиборчій боротьбі, чи це робиться для забезпечення конфедиційності джерела. Кращий варіант, коли інформатори не заперечують проти обнародування їх імен. Дуже часто журналіста попереджають: «Це не для друку». Що робити в таких випадках? Кореспондент умовляє співрозмовника залишити в матеріалі інформацію, яку інтерв'юєр не бажає залишати. Якщо співрозмовник не піддається умовам - слід поступати згідно з законом.
Інколи плітки стають привидом для журналістського розслідування і наприкінці припиняють бути такими.
З анонімними джерелами слід бути уважним:
- не користуватися ними;
- або ретельно перевіряти.
Одно з самих розповсюджених правил для збору інформації для журналістів - представники органів влади. Близько 80% журналістів звертаються в органи виконуючої влади. Деякі служби виконавчої влади постіно співпрацюють зі ЗМІ.
Існує декілька правил та способів перевірки інформації:
-коли матеріал готовий, необхідно передзвонити джерелу та, опираючись на текст, переперевірити цифри, факти, дані, імена тощо, та вголос прочитати все, а потім переспросити: «Чи правильно я все виклав?»;
-по можливості слід спів поставити отримані дані з існуючими відео-аудіо записами, текстовими документами;
-опросити допоміжних свідків;
-показати текст експертам;
-зачитати матеріал досвідченим спеціалістам в редакції;
-дати прочитати текст редакціонному юриту.
Усі ці дії позбудуть журналіста від можливих неприємностей. С.Г.Корконосенко «Основы творческой деятельности журналиста» С-Петербург., 2000р., с. 86 Та така інформація дійде до аудиторії цілком достовірною.
1.7. Способи отримання інформації
Журналіст, що сбирає інформацію, зіштовхується з трьома проблемами: вибору самого надійного способу, фіксування отриманих даних, забезпечення техніки безпеки в роботі.
Зазвичай мас-медіа використовують 3 самих розповсюджених метода отримання інформації: інтерв'ю, спостереження, вивчення документів. Однак, самі надійні - інтерв'ю та спостереження. «Искусство разговаривать и получать информацию».М.,1993, с.283-292
1.7.1. Соціологічні способи отримання інформації
Журналіст керується наступним алгоритмом дій:
- спочатку ознайомлюється з інформацією;
- сопоставляє список імен та організацій, які слід навідати;
- в цей список включає людей, що керуються різними точками зору, які цікавлять журналіста;
- діють за методом «открітого забрала» (В.Аграновький), який забезпечує право «супротивника» на захист та народжує відчуття справедливості; Аграновский В.А. «Кто ищет…»М.,1988, с.464
- намагаються висвободитися від гіду, яким постачають журналіста;
- ведуть розмови з джерелами інформації;
- наносять «визит вежливости» начальству;
- запасаються необхідною кількістю документів чи копій, стосовно тих чи інших питань чи подій. Лазутина Г.В. «Технология и методика журналистского творчества».М.,1988, с.51
1.8.Кому належить інформаційний простір в Україні?
Професор Володимир Здоровега вважає, що «національний інформаційний простір - це юридично визначена територія держави, яка є сувереном щодо поширення на цій території сукупності текстової, звукової, аудіовізуальної та ілюстративної інформації через канали ЗМІ».
Професор Борис Потятиник запропонував свою дефініцію: «Національний інформаційний простір - це сфера реального, тобто позначеного фактично здобутою аудиторією, впливом національних ЗМІ».
Радіо журналістка Майя Нагорняк висловила своє розуміння так: «Інформаційний простір - це сукупність, система усіх друкованих и аудіовізуальних ЗМІ, їхня законодавчо підкріплена, юридично та економічно врегульована діяльність, спрямована на утвердження миру, спокою, стабільності у життєдіяльності кожного громадянина зокрема країни, світу в цілому».
Відомий публіцист, лауреат Всеукраїнської премії ім. І.Огієнка Віталій Карпенко зазначає, що інформаційний простір - поняття не космічне, не географічне, це поняття - соціально-політичне і містить як територіальний, так і космічний фактори, а надто - людський, оскільки суспільна інформація призначається для людини, людина - її споживач, і без людини як живого носія, творця культури інформація втрачає свій сенс[2;236].
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
