У своїй структурі Рейтер має також фотоагентство ("ПА -- Рей-тер фотос"), бюро комерційної інформації ("Комтельбюро") і відділ статей і оглядів ("ПА -- Рейтер фічерс").
Агентство Рейтер у значній мірі виконує роль офіційного органу британського уряду, поширюючи по всьому світові його повідомлення, заяви міністерств. Іноземна клієнтура Рейтер нараховує біля трьох ти-сяч газет і велике число радіостанцій. Щоденно Рейтер передає 30-40 тис. слів міжнародної інформації. Річні прибутки агентства орієнтовно складають 84 млн. ам. доларів.
У 1940-1950-ті роки з розвитком телебачення виникають нові ін-формаційні агентства, які згодом увійшли до числа найбільших у світі.
У листопаді 1945 року засноване з центром у Токіо інформаційне агентство Японії -- Кіодо Цусін, яке є об'єднанням японських газет і те-лерадіомовної корпорації "Ен-Ейч-Кей". Агентство постачає інфор-мацію японською й англійською мовами, а також фото, кінофільми, радіозаписи, щоденно надає японським газетам інформацію обсягом 10-12 газетних поліс японського тексту, а зарубіжним клієнтам -- до 45 тис. слів англійською мовою.
1958 року в Нью-Йорку засноване ще одне інформаційне агентст-во США -- Юнайтед Пресс Інтернешнл (ЮПІ), яке також є ко-мерційним підприємством. Утворене шляхом об'єднання двох великих американських агентств: Юнайтед Пресс Ассошіейшн, що належало тресту "Скріппс-Говард" і хрестового "Інтернешнл Ньюс Сервіс". Кон-трольний пакет акцій залишився за компанією "Скріппс компані оф Цинциннаті". Загальна чисельність персоналу агентства ЮПІ переви-щує 10 тис. чоловік. З них біля шести тисяч працюють за межами США[13].
Поруч із звичайними телеграфними повідомленнями ЮПІ поста-чає на інформаційний ринок статті, коментарі й огляди з найрізно-манітнішої тематики, передається також багато біржової та еко-номічної інформації. Радіоінформаційна й телевізійна служби ЮПІ по-стачають споживачів спеціально адаптованими для передачі по радіо й телебаченню сюжетами, текстами й фото дня.
Число клієнтів ЮПІ досягає семи тисяч, з яких дві тисячі знаходять-ся за межами США. ЮПІ має річні прибутки біля 64 млн. ам. доларів.
До числа найбільших світових інформаційних агентств належало й Телеграфне агентство Радянського Союзу (ТАРС). Воно постало як наслідок тривалого розвитку інформаційної мережі Росії, де першими телеграфними інформаційними агентствами були: Російське телеграфне агентство (РТА), засноване в 1866 році, Міжнародне телеграфне агент-ство (МТА), засноване в 1872 році, Північне телеграфне агентство, за-сноване в 1882 році. Усі вони діяли як приватні підприємства.
У 1904 році засноване перше урядове Санкт-петербурзьке теле-графне агентство (з 1915 року -- Петроградське телеграфне агентство -- ПАТ). Із ПАТу бере свій початок Російське телеграфне агентство (РосТА, 1918), реорганізоване в 1925 році в Телеграфне агентство Ра-дянського Союзу (ТАРС), що створювалося як центральний інфор-маційний орган при Раді Міністрів СРСР. До ТАРС входили телеграфні агентства союзних республік (в Україні -- РАТАУ -- Радіо-телеграфне агентство України, утворене в 1918), а також закордонні представ-ництва чи кореспондентські пункти в 110 країнах світу.
РАТАУ було засноване як центральний інформаційний орган Ук-раїни в 1918 році на правах державного комітету за постановою Всеук-раїнського Центрального Виконавчого Комітету. З 1921 року дістало назву РАТАУ. З 1971 року влите до складу єдиної державної інфор-маційної системи СРСР-ТАРС. Головним завданням РАТАУ було зби-рання інформації про життя України для органів преси, радіо й телеба-чення своєї та зарубіжних країн, а також поширення на території Ук-раїни всесоюзної та міжнародної інформації, що надходила каналами ТАРС [13]. В усіх областях України РАТАУ має власних кореспондентів, а в Харкові, Донецьку, Одесі та Львові -- відділення.
Із розпадом СРСР в 1991 році в незалежних країнах на базі струк-тур ТАРС створено свої державні інформаційні агентства. В Росії воно дістало назву Російське інформаційне агентство (РІА), в Україні -- Дер-жавне інформаційне агентство України (ДІНАУ) "Укрінформ". ДІНАУ "Укрінформ" забезпечує формування інформаційного простору нашої країни.
1.5.Український та світовий інформаційний простір
«…Під інформаційним простором ми розуміємо, перш за все, територію розповсюдження інформації за допомогою конкретних компонентів національної системи інформації за допомогою інформації і зв'язку, діяльність якої має гарантоване правове забезпечення. До таких компонентів відносяться:
1. Матеріальні можливості розповсюдження інформації по горизонталі та вертикалі, її передачі у будь-яких напрямках.
2. Наявність регіональних та міждержавних угод, основаних на розумінні того, що жодний із процесів інформації не може розглядатися у якості феномена виключно національного характера.» Професори Анатолій Чічановський, Володимир Шкляр
У формуванні українського національного інформаційного про-стору, крім традиційних ЗМІ, сьогодні активну роль відіграють новітні електронні ЗМІ, серед яких, на думку сучасних дослідників, найваж-ливішими є такі.
1. Кабельне телебачення, що забезпечується підключенням те-левізорів певного району (регіону) до якогось передавального центру за допомогою дротового зв'язку. Кабельне телебачення розраховане в ос-новному на поширення розважальних програм, але може мати й суспільно-політичні за характером передачі.
2. Відеомагнітофони -- апарати, призначені для записування та відтворення аудіовізуальних програм та інших журналістських ма-теріалів. Інформація для них поширюється на касетах і має переважно культурно-розважальний характер, що не виключає поширення через цей спосіб ЗМІ всіх інших типів інформації. Різке зростання продажу відеомагнітофонів у світі розпочалося у 1983 році. У нас -- у 1990-х ро-ках. Відеомагнітофони широко використовуються для реклами.
3. Телеконференції (телемости, телепереклички тощо) -- встанов-лення зв'язку за допомогою супутникової техніки між двома точками землі незалежно від відстані та регіону з метою спілкування між група-ми людей, участі їх в обговоренні важливих суспільних проблем тощо.
Сьогодні мало не в кожній інформаційній програмі можна спос-терігати використання прийому телемосту. Про нього може йти мова тоді, коли використовується пряме включення кореспондента, що веде репортаж або дає свій коментар з місця події для свого телевізійного ка-налу. Таке явище стало звичним і пересічним у нашому інформаційно-му просторі [30;78]. І мало хто сьогодні вже замислюється над тим, що в дано-му випадку справді маємо справу з колосальним пришвидшенням над-ходження інформації від її джерела до споживачів, що й дозволяє гово-рити про революційний вплив даного новітнього виду ЗМІ на інфор-маційний простір у цілому.
Останнім часом термін "телеконференція" вживається й в іншому значенні. Так називають спосіб колективного спілкування в системі Інтернет. У цьому сенсі телеконференція -- це своєрідні "дошки об'яв", де кожен суб'єкт інформаційних відносин може прочитати потрібну йо-му інформацію, або розмістити для зацікавлених осіб своє повідомлен-ня. У світі на сьогодні існує кілька тисяч телеконференцій, присвячених найрізноманітнішим питанням, починаючи від політики і закінчуючи клубами за інтересами. Для того, щоб стати учасником певної телекон-ференції, необхідно її передплатити. Після цього на адресу користувача будуть автоматично надходити матеріали конференції і він сам дістане право голосу на ній.
4. Електронна пошта (e-mail) -- спосіб передачі кореспонденції між двома віддаленими точками негайно за допомогою міжнародної си-стеми комп'ютерного зв'язку. Надає можливість зберігати повідомлен-ня в пам'яті комп'ютера, аж поки адресат не ознайомиться з текстом і не віддасть команду на знищення його. Даний спосіб передавання інформації вигідний не тільки швидкістю надходження повідомлень, але й тим, що не потребує хронологічної синхронізації учасників ко-мунікативного процесу. Адресат може бути відсутнім у момент прийо-му повідомлення. Це дуже зручно за умов, коли суб'єкти кореспонду-ють через великі відставні, розташовані у віддалених годинникових по-ясах, і розклад дня в них різний. За допомогою електронної пошти мож-на здійснювати майже негайну пересилку великих за обсягом повідо-млень, її широко використовують для спілкування з своїми базовими редакціями кореспонденти, що знаходяться в інших містах і країнах.
5. Електронні банки даних -- це великі комп'ютери, у яких нагромаджують і зберігають найрізноманітнішу інформацію, що доступна для підключених до них через систему ЕОМ абонентів. Банки політич-них (економічних, фахових тощо) даних утворюються внаслідок розміщення певного типу інформації в пам'яті комп'ютера, де вона зберігається і поширюється за запитами осіб чи організацій.
6. Лазерна преса -- виготовлення газети чи журналу (чи іншої друкованої інформації) за допомогою лазерних принтерів. Має дуже високу швидкість роботи і друкує тексти з швидкістю фотокопіюваль-ного пристрою. Оскільки прискорення виготовлення друкованої жур-налістики за допомогою лазерного принтера значно скоротило час ру-ху інформації від джерела до споживача, це теж істотно вплинуло на стан інформаційного простору в напрямку його активізації, більш по-вного задоволення інформаційних потреб населення.
7. Відеогазети. У цьому випадку газета виготовляється, але не віддруковується, а лишається в комп'ютері і стає доступною підключе-ним до нього абонентам, які зчитують її з екрана, а потрібні статті мо-жуть самі віддрукувати на принтері. Усе більше поширюється практика розміщення електронного варіанту газети чи журналу в системі Інтернет. Це дає можливість мільйонам користувачів переглянути (часто ще до виходу друкованого варіанту) свіжий номер "The Guardian" чи "New York Times", "Daily Telegraph" чи "Der Spiegel". Окрім того, що відео-газети максимально підвищують оперативність поширення інформації, вони виконують ще й активну рекламну функцію, пропагують свої дру-ковані видання через їх електронні версії. Унаслідок цього тиражі дру-кованої продукції не скорочуються, а зростають.
Має свій електронний варіант на сторінці Харківського націо-нального університету ім. В.Н. Каразіна і газета "Харківський універси-тет", що сприяє зростанню авторитету (в тому числі й міжнародного) нашого навчального закладу.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14
