− індикаторний ККД.

   (9.2)

де − коефіцієнт підігріву;  − емпіричний коефіцієнт ( = 0,0025);

− температура кипіння рідкого холодоагенту у випарнику.

,

 Вт.

Ефективна потужність компресора:

,        (9.3)

де − механічний ККД (=0,90…0,93).

Вт.

Ефективний ККД компресора:

,      (9.4)

Потужність на валу двигуна компресора, Вт.

,        (9.5)

де − загальний ККД передачі дорівнює 0,96...0,99.

Вт.

10. РОЗРАХУНОК ТРУБОПРОВОДІВ

Трубопроводи для холодильних машин підбирають по внутрішньому діаметру.

Діаметр всмоктувального трубопроводу компресора визначається за формулою, м:

,        (10.1)

де − об'ємний видаток пари холодоагенту при всмоктуванні в к компресор, м3/с;

 − швидкість руху пари холодоагенту у всмоктувальному трубопроводі (= 12м/ с).

,        (10.2)

де − масовий видаток холодоагенту, кг/год;

− питомий об'єм пари холодоагенту при всмоктуванні в компресор, м3/кг;

 м3/с,

м.

Діаметр нагнітальною трубопроводу компресора визначається за формулою, м:

,      (10.3)

де − об'ємний видаток пари холодоагенту при нагнітанні компресора, м3/с;

 − швидкість руху пари холодоагенту при нагнітанні компресора, (= 5м/ с).

,       (10.4)

де − масовий видаток холодоагенту, кг/год;

− питомий об'єм пари холодоагенту при нагнітанні з компресора, м 3/кг;

 м/с,

м.

11. РОЗРАХУНОК КОНДЕНСАТОРА

Мета розрахунку конденсатора - визначення площі теплопередавальної поверхні та витрат охолоджуючого повітря.

Площу теалопередавальної поверхні конденсатора визначаємо з рівняння теплопередачі.

,      (11.1)

де − теплове навантаження на конденсатор, Вт;

− коефіцієнт теплопередачі, Вт/м2∙К;

− площа теплопередавальної поверхні конденсатора, м2;

− середня логарифмічна різниця температур.

,         (10.2)

Коефіцієнт теплопередачі для конденсаторів з повітряним охолодженням складає 30…45 Вт/м2∙К.

Рисунок 11.1− Графік температурного режиму роботи конденсатора: − температура конденсації, 0С; − температура повітря на вході в конденсатор (дорівнює температурі зовнішнього повітря), 0С; − температура повітря на виході з конденсатора, 0С. (>на 3...4 oС).

,     (10.3)

,   (10.4)

,  (10.5)

0С,

0С,

0С,

м2.

Вт

Витрати повітря через конденсатор,м3/с:

,     (10.6)

де − теплоємність повітря, Дж/кг∙К (= 1003 Дж/кг∙К);

 − щільність повітря, кг/м3;

− нагрів повітря у конденсаторі 0С.

,  (10.7)

0С

, (10.8)

де − тиск атмосферного повітря, = 1∙105 Па;

− газова стала повітря,  = 287 Дж/кг∙К

− середня різниця температур повітря на вході та виході з конденсатора, К.

, (10.9)

,  (10.10)

, (10.11)

 К,

 К,

К,

 кг/м3,

м3/с.

12. ОСНОВНІ ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ХОЛОДИЛЬНИХ УСТАНОВОК

В процесі обслуговування, виконання ремонту і при випробуваннях холодильної установки пасажирських вагонів доводиться мати справу з агрегатами і апаратами, які мають частини, що рухаються, і працюють під великим тиском і високою електричною напругою.

Крім того доводиться працювати на залізничних коліях в умовах транспорту, що рухається.

В цих умовах всі працівники зобов'язані знати і дотримувати правила техніки безпеки.

На залізничному транспорті основним документом, організуючим безпечну роботу, є Правила технічної експлуатації (ПТЕ), Інструкція по сигналізації на залізницях, правила і інструкції по техніці безпеки при виконанні окремих робіт.

Окрім правил техніки безпеки, всі працюючі повинні добре знати будову і умови експлуатації того обладнання, з яким їм доводиться працювати, а так само уміти надавати першу допомогу при нещасних випадках.

Особам, не знайомим з обладнанням і інструкціями по його експлуатації, забороняється проводити будь-які перемикання на панелях, вмонтовувати і демонтувати обладнання.

До обслуговування холодильного обладнання допускаються особи, які досягли 18 років, спеціально навчені правилам техніки безпеки і знаючі інструкцію по обслуговуванню даної холодильної установки.

При виконанні робіт слід користуватися тільки справним, передбаченим для даного типу обладнання інструментом. Не можна виконувати будь-які ремонтні роботи на компресорі, що знаходиться під напругою. При операціях, пов'язаних з небезпекою ураження електричним струмом, застосовують захисні засоби (гумові килимки, інструмент з ізольованими ручками), а на пристроях, звідки може бути подаватися напруга, вішають таблички.

Розбирати компресори, апарати і трубопроводи дозволяється тільки в захисних окулярах і полі зниження тиску фреону до атмосферного. При огляді внутрішніх порожнин компресора використовують переносні лампи на напругу не більше 36 В і акумуляторні ліхтарі. Користуватися для освітлення відкритим полум'ям забороняється.

Заправку або поповнення системи холодильної установки холодоагентом проводять так, щоб фреон подавався на сторону низького тиску. Відгвинчувати колпачкову гайку на штуцері вентиля балона дозволяється тільки в захисних окулярах.

Зберігати балони, у тому числі і порожні тільки у встановлених місцях.

Не дозволяється експлуатувати холодильну установку за відсутності пломб на манометрах, а так само по закінченню термінів огляду їх освідотства.

Манометри перевіряють і калібрують не рідше одного разу на рік.

Не дозволяється проводити ремонт і підтягати болти на працюючому обладнанні і на трубопроводах, що знаходяться під тиском.

Обморожену через попадання рідкого фреону ділянку шкірного покриву треба розтирати ватяною кулькою до почервоніння, шкіри після чого протерти і накласти пов'язку з бинта.

При утворенні пухирів шкіру розтирати не можна. Якщо фреон потрапив в очі, потрібно промити їх струменем води кімнатної температури під невеликим тиском і закапати в очі стерильне вазелінове масло.

Палити при обслуговуванні холодильного устаткування забороняється.

ВИСНОВОК

В курсовій роботі виконані необхідні розрахунки та графічна частина по розробці холодильної системи вагона.

Холодильна машина парова компресійна, одноступеневого стиснення, працює на холодоагенті R134а, система охолодження безпосередня.

Таблиця − Розрахункові параметри курсової роботи

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1 Демьянков Н.В. Холодильние машины и установки. − М.: Транспорт, 1976.

2 Фаерштейн Ю.О. Китаев В.Н. Кондиционирование воздуха в пассажирских вагонах. − М.: Транспорт, 1984.

3 Осадчук Г.И., Фарафонов Е.С. Холодильное оборудование вагонов и кондиционирование воздуха. − М.: Транспорт, 1974.

4 Заворыкин М.А., Черкез В.М. Кондиционирование воздуха в пассажирских вагонах. − М.: Транспорт, 1977.

5 Фарафонов Е.С. Ким Н. Ремонт компрессоров пассажирских вагонов. − М.: Транспорт, 1 973. - 127 с.

6. Енергохолодильні системи вагонів та їх ТО: Метод. вказ. для студ. вищ. навч. закл. залізн. трансп. /В.М. Іщенко. − К.:КУЕТТ, 2005. − 45 с.: іл.

Страницы: 1, 2, 3, 4