0С.

При підігріві повітря вологовміст повітря залишається постійним, тому на перетині лінії постійного вологовмісту  та температури  знаходиться гонка В/ , яка відповідач параметрам рециркуляційного повітря.

Для підтримання необхідного хімічного складу повітря санітарними нормами встановлено, що подача зовнішнього повітря в вагон на одну людину складає: м3/год. В розрахунках приймаємо  м3/год.

Кількість зовнішнього повітря, яке надходить у вагон, кг/год:

,         (5.5)

де  − кількість повітря на одну людину, м3/год;

 − кількість людей у вагоні, чол.

− густина зовнішнього повітря, кг/м3:

,   (5.6)

де  − атмосферний гиск, Па (Па);

 − газова стала повітря, Дж/кг∙ К (Дж/кг∙ К);

 − абсолютна температура зовнішнього повітря, К (К).

 кг/м3,

 кг/год.

Кількість рециркуляційного повітря, яке надходить у вагон, кг/год:

, (5.7)

 кг/год.

Параметри повітря, що відповідають камері змішування відображаються точкою С, яка знаходиться на лінії В/З.

Відрізки прямої лінії будуть дорівнювати, мм

,         (5.8)

,        (5.9)

 мм,

 мм.

На шляху від повітроохолоджувача до робочої зони вагона повітря підігрівається. Температура повітря на виході з повітроохолоджувача визначається за формулою, 0С:

,        (5.10)

де  − підігрів від стінок повітропроводу та гальмування (=1,0…2,50С).

0С.

При підігріві повітря вологовміст повітря залишається постійним, тому на першій лінії постійного вологовмісту  та температури знаходиться точка П, яка відповідає параметрам повітря на виході з повітроохолоджувача. Робоча холодопродуктивність холодильної машини установки кондиціювання повітря, Вт:

,  (5.11)

де  − ентальпія повітря в камері змішування, кДж/кг;

 − ентальпія повітря на виході з повітроохолоджувача, кДж/кг.

 Вт.

Умовно вважають, що повітря в міжтрубному просторі повітроохолоджувача має відносну вологість % і температуру близьку до температури стінки труби.

Температура кипіння рідкого холодоагенту у повітроохолоджувачі приймається на 7…10 0С нижче температури точки И, яка відповідає точці роси повітря при постійному вологовмісті  на виході з повітроохолоджувача:

,     (5.12)

0С.

6. ПОБУДОВА В LG P - I ДІАГРАМИ ЦИКЛУ ХОЛОДИЛЬНОЇ МАШИНИ ТА ЙОГО РОЗРАХУНОК

Для побудови холодильного циклу визначаємо температурний режим циклу.

По температурі зовнішнього повітря , визначаємо температуру конденсації холодоагенту  у повітряному конденсаторі. Температура конденсації  вище температури зовнішнього повітря , на 8...12 0С.

,      (6.1)

0С.

За значеннями температури конденсації  і температури кипіння  по lg p-i діаграмі визначаємо тиск конденсації , тиск кипіння .

За знайденим значенням тиску конденсації і тиску кипіння холодоагенту робимо перевірку на кількість ступеней стиску холодоагенту в холодильній машині.

При  переходять до двоступінчастого стиску.

Температура всмоктування пари холодоагенту в компресор  на 15...30 0С вище, температури кипіння  холодоагенту у випарнику.

,    (6.2)

0С.

Температура переохолодження рідкого холодоагенту перед дроселюванням  на 3...6 0С нижче температури конденсації .

,        (6.3)

0С.

Рисунок 6.1 − Цикл холодильної машини в lgp - i діаграмі. Лінія (4−1) − ізотермічний і ізобарний процес кипіння холодоагенту у випарнику; лінія (1−1/) − ізобарний перегрів пари холодоагенту на всмоктуванні в компресор; лінія (1/−2) − адіабатний процес стиску холодоагенту в компресорі; лінія (2−2/) − ізобарний процес охолодження перегрітої пари до сухої насиченої пари в конденсаторі; лінія (2/−3) − ізотермічний і ізобарний процеси конденсації холодоагенту в конденсаторі; лінія (3−3/) − ізобарний процес переохолодження рідкого холодоагенту перед дроселюванням; лінія (3/−4) − ізоентальпний процес дроселювання рідкого холодоагенту.

Дані з lgp - i діаграми заносимо в таблицю 6.1:

Таблиця 6.1 − Параметри холодоагенту у характерних точках циклу

Розрахунок параметрів циклу холодильної машини приведемо у вигляді таблиці 6.2:

Таблиця 6.2 − Розрахунок циклу холодильної машини

7. ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'ЄМНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ПОРШНЕВОГО КОМПРЕСОРА

Продуктивність компресора залежить від коефіцієнта подачі , який визначає об'ємні втрати дійсного компресора.

Коефіцієнт подачі компресора визначається добутком робочих коефіцієнтів:

,   (7.1)

де − об'ємний коефіцієнт;

− коефіцієнт дроселювання;

− коефіцієнт підігріву;

− коефіцієнт щільності.

Об'ємний коефіцієнт визначається за формулою:

,      (7.2)

де С − відносна величина шкідливого простору компресора, С= 0,04...0,06; m − показник політропи (для хладонових компресорів, m = 1).

Коефіцієнт дроселювання визначається за формулою:

,          (7.3)

де − депресії (зміни тиску) при всмоктуванні в компресор, =0,04 МПа;

− депресії на нагнітанні компресора =0,08 МПа.

Коефіцієнт підігріву визначається за формулою:

,       (7.4)

де  − температури кипіння та конденсації холодоагенту, К;

,0С      (7.5)

,0С      (7.6)

 К

 К

Коефіцієнт щільності визначається з умови =0,96...0,98. = 0,97

За формулою (7.1):

8. РОЗРАХУНОК ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ПОРШНЕВОГО КОМПРЕСОРА (ДІАМЕТРА ЦИЛІНДРА ТА ХОДУ ПОРШНЯ)

Дійсна продуктивність компресора визначається за формулою, м3/год:

,         (8.1)

де − масовий видаток холодоагенту, кг/год;

− питомий об'єм пари холодоагенту при всмоктуванні в компресор, м3/кг.

 м3/кг

Дійсна продуктивність компресора із врахуванням коефіцієнта подачі, м3/год:

(8.2)

де − коефіцієнт подачі компресора;

− діаметр циліндра, м;

− хід поршня, м;

− кількість циліндрів компресора (Z=2;4);

− частота обертання вала компресора, об/хв. (n= 1000...1500 об/хв).

Діаметр циліндра компресора визначаємо за формулою, м:

,     (8.3)

де − відношення ходу поршня до діаметра, (= 0,7...0,9).

 м,

 м.

За знайденими значеннями діаметра циліндра  та ходу поршня  визначаємо дійсну продуктивність компресора за формулою, м3/год:

,  (8.4)

 м3/год.

9. ВИЗНАЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КОЕФІЦІЄНТІВ ТА ПОТУЖНОСТІ, ЩО СПОЖИВАЄТЬСЯ КОМПРЕСОРОМ

Енергетичні коефіцієнти компресора дозволяють визначити енергетичні втрати дійсного компресора.

Індикаторна потужність компресора, Вт:

,        (9.1)

де − теоретична потужність компресора,Вт;

Страницы: 1, 2, 3, 4