Міністерство транспорту та зв’язку України
Державний економіко-технологічний університет транспорту
Кафедра «Вагони»
ВАГОН ПАСАЖИРСЬКИЙ ЖОРСТКИЙ
Курсова робота з дисципліни “Енергохолодильні системи вагонів
та їх технічне обслуговування ”
Пояснювальна записка
ЕХСП − 03613.00.00.00.ПЗ
Керівник:
В.М. Іщенко
“ ” 2009р
Розробив: студент
В.В. Войтенко
Група 4 − В
2009
ЗМІСТ
Вступ
1 Визначення площі теплопередаючих поверхонь огородження кузова вагону
2 Розрахунок зведеного коефіцієнта теплопередачі огородження кузова вагону
3 Теплотехнічний розрахунок вагону та визначення холодопродуктивності холодильної машини
4 Опис прийнятої схеми холодильної машини та системи охолодження
5 Побудова в I−d діаграмі процесів обробки повітря в системі охолодження
6 Побудова в lg p−i діаграмі циклу холодильної машини та його розрахунок
7 Визначення об’ємних коефіцієнтів поршневого компресора
8 Розрахунок основних параметрів поршневого компресора (діаметра циліндра та ходу поршня)
9 Визначення енергетичних коефіцієнтів та потужності, що споживається компресором
10 Розрахунок трубопроводів
11 Індивідуальне завдання (розрахунок і конструювання конденсатора)
12 Основні вимоги охорони праці та техніки безпеки при експлуатації холодильної установки
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Санітарно − гігієнічні вимоги передбачають створення у вагоні комфортних умов для пасажира, оберігаючих його від дії недостатку кисню, надмірної жари або холоду.
Одна з умов комфорту - це поєднання в найсприятливіших межах температури, вологості і швидкості переміщення повітря в зоні знаходження людини. Забезпечення цих умов у вагоні ускладнюється низькою теплостійкістю кузова, малим об'ємом приміщення, що приходиться на одного пасажира, а також швидкою зміною кліматичних зон і погодних умов протягом доби. Донести повітря у вагоні до потрібної кондиції допомагає установка кондиціонування повітря, що складається з систем опалювання, охолоджування і вентиляції.
Під терміном «кондиціонування повітря» розуміється така його обробка, в результаті якої повітря насищається киснем, міняє свою вологість, нагрівається або охолоджується до температури, найсприятливішої для людини.
Основою установки кондиціонування повітря є холодильна машина. Сучасний рівень техніки отримання штучного холоду дозволяє робити такі пристрої практично повністю автоматизованими, компактними і надійними. Це зводить до мінімуму об'єм робіт при технічному огляді і ремонті пасажирського вагону, максимально збільшивши при цьому час роботи устаткування між плановими видами технічного обслуговування.
Додатковий комфорт для пасажирів створює охолоджувач питної води, а також наявність у вагонах − ресторанах шаф − холодильників.
В даній курсовій роботі розрахована парова компресійна, одноступеневого стиснення холодильна машина з одноступеневим стисненням, яка працює на холодоагенті R134а.
1. ВИЗНАЧЕННЯ ПЛОЩІ ТЕПЛОПЕРЕДАВАЛЬНИХ ПОВЕРХОНЬ ОГОРОЖІ КУЗОВА ВАГОНА
Площа теплопередавальних поверхонь огорожі кузова вагона визначається згідно з геометричними розмірами та плануванням вагона.
Рисунок 1.1 − Поперечний переріз вагона
Кут , що обмежує дугу даху, визначається конструктивними параметрами за формулою:
, (1.1)
де − зовнішня ширина вагона, м;
− радіус даху у середній частині, м;
− радіус даху у бічних стін, м.
.
Площа теплопередавальних поверхонь підлоги пасажирського вагона визначається, не враховуючи площу підлоги тамбурів (дивись рисунок 1.2).
, (1.2)
де − довжина кузова вагона, не враховуючи довжину тамбурів, м.
м2,
Рисунок 1.2 − Планування пасажирського вагона
Площа теплопередавальних поверхонь бічних стін пасажирського вагона знаходиться за формулою:
, (1.3)
де − площа теплопередавальних поверхонь кожної бічної стінки вагона без врахування площі вікон, м.
Площа теплопередавальної поверхні бічної стінки вагона без врахування площі вікон знаходиться за формулою:
; (1.4)
, (1.5)
де − сумарна площа вікон бічної стінки вагона, м2.
Сумарна площа вікон бічної стіни вагона знаходиться за формулою:
, (1.6)
де − ширина вікна, м;
− висота вікна, м;
− кількість однакових вікон бічної стіни вагона.
м2.
Площа теплопередавальних поверхонь даху знаходиться за формулою:
(1.7)
Площа теплопередавальних поверхонь торцевих стін знаходиться за формулою:
(1.8)
Сумарна площа теплопередавальних поверхонь огорожі кузова вагона:
(1.9)
2. РОЗРАХУНОК ЗВЕДЕНОГО КОЕФІЦІЄНТА ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ ОГОРОДЖЕНЯ КУЗОВА ВАГОНА
Основним показником теплотехнічної якості кузова вагона є коефіцієнт теплопередачі.
Коефіцієнт теплопередачі багатошарової плоскої стінки, Вт/м2∙К:
, (2.1)
де − коефіцієнт тепловіддачі від зовнішнього повітря до зовнішньої поверхні стінки, Вт/м2∙К; − товщина іго шару стінки, м;
− коефіцієнт теплопровідності іго шару стінки, Вт/м2∙К;
− коефіцієнт теплопровідності від внутрішньої поверхні стінки до повітря в середині приміщення вагона, Вт/м2∙К;
Коефіцієнт тепловіддачі від зовнішнього повітря до зовнішньої поверхні сішки вагона знаходиться за формулою, Вт/м2∙К:
, (2.2)
де − швидкість поїзда, м/с;
− довжина кузова вагона, м.
, Вт/м2∙К
Коефіцієнт тепловіддачі від внутрішньої поверхні стінки до повітря в середині приміщення вагона в курсовій роботі приймаємо Вт/м2∙К.
Розрахунок теплопровідності
Рисунок 2.1 − Переріз підлоги
Таблиця 2.1 − Матеріали шару підлоги і його характеристика
№ позиції
Матеріал
Товщина ,мКоефіцієнт теплопровідності , Вт/м2∙К
1
лінолеум
0,003
0,19
2
деревоволокниста плита
0,0195
0,055
3
пінополістирол
0,075
0,04
4
сталевий лист
0,005
58,0
Вт/м2∙К.
Рисунок 2.2− Переріз бічної стіни
Таблиця 2.2 − Матеріали шару бокової стіни і його характеристика
0,002
мастика
0,0011
0,23
0,035
фанера
0,009
0,35
5
склопластик
0,0048
0,4
Вт/м2∙К
Рисунок 2.3 − Переріз даху
Таблиця 2.3 − Матеріали шару бокової стіни і його характеристика
0,0015
Рисунок 2.4 − Переріз торцевих стін
Таблиця 2.4 − Матеріали шару торцевих стін і його характеристика
0,0017
Страницы: 1, 2, 3, 4
