Каспійський морський басейн
На Каспійському морі успішно діє (з 1962 року) морська залізнична паромна переправа Баку – Красноводськ.
Найбільший порт на Каспійському морі – Бакинський, розташований на Апширонському пів-острові. Він має глибоководну гавань, взимку не замерзає. Через цей порт здійснюється торгівля з Іраном. Другим по значенню є Астраханський порт, який водночас є і річковим портом. Через мілководдя завантаження-розвантаження суден в цьому порту часто здійснюється на рейді. Важливими портами Каспійського моря є також Красноводськ, Махочкала, Шевченко.
5. Проблеми і перспективи розвитку і розміщення морського транспорту країн СНД
Розглянемо проблеми і перспективи розвитку і розміщення морського країн СНД по черзі.
Україна
Морський транспорт займає незначне місце в структурі внутрішніх перевезень але має великий транзитний потенціал.Через морські порти відбувається експорт російської нафти до Європи, а також контейнерні перевезення. Комплекс морського транспорту складається з кораблів та морських портів. Зараз морський флот України нараховує близько 240 суден, але всі вони є морально та фізично застарілими, потребують значних капіталовкладень.Морських портів в Україні налічується 18, але прибутково з них діють не більше п'яти. Інші змушені майже щорічно ско-рочувати обсяги основних засобів виробництва. Проблеми цієї галузі:відсутність в Україні портів третього покоління не використання або погане використання в роботі останніх досягнень логістики, порти є державними підприємствами, тому до них до сих пір застосовується практика “навішування” соціальних об'єктів (дитсадок, лікарні), що звичайно збільшує видатки підприємств та зменшує їх рентабельність, скорочення обсягів контейнерних перевезень, відсутність молодого менеджментського складу.
Пропозиції щодо розв'язання проблеми
Відсутність в Україні портів третього покоління, не використання або погане використання в роботі останніх досягнень логістики. Ця проблема є суто управлінською, оскільки не потребує великих капіталовкладень, а лише перегляду традиційного способу діяльності портів. Необхідне перш за все залучення управлінського складу, який зміг би конкурентно діяти в умовах ринкової економіки.
Порти є державними підприємствами, тому до них до сих пір застосовується практика “навішування” соціальних об'єктів (дитсадок, лікарні), що звичайно збільшує видатки підприємств та зменшує їх рентабельність. Відповідно, має бути або реструктуризована структура портів, або розроблений механізм надання податкових пільг тим портам, які перебирають на себе соціальні зобов'язання держави.
Скорочення обсягів контейнерних перевезень.
Оскільки обсяги контейнерних перевезень в світі постійно зростають, цей вид транспортування вантажу є досить перспективним. Тому необхідно створити таку структуру зборів, яка б якщо не сприяла, то принаймні не заважала б розвитку цього напряму діяльності морського транспорту України.
Сучасні проблеми морського транспорту Росії
Морський флот Росії переживає нині непростий час. Це з втратою низки портів Балтійського моря (відійшли країнах Балтії), Чорного і Азовського (відійшли Україні, Грузії), Каспійського (відійшли Азербайджану, Туркменії, Казахстану).Подальший розвиток морського флоту та її бази зажадали створення нових суднобудівних заводів, виробництва устаткування , зв'язку , електроніки , автоматизації і т.п.
Основні проблеми зводяться до підвищення загального тоннажу, підвищенню одиничної грузопід’ємності деяких типів судів , спеціалізації (а ряді випадків універсалізації) флоту, підвищенню економічності силових установок, збільшення швидкостей судів, автоматизації системам управління, вдосконаленню організації вантажоперевезень.
Перспективи розвитку морського транспорта Російської Федерації
Необхідно постійно підтримувати оптимальне співвідношення між розмірами і складом флоту і числом, ємністю, обладнанням портів. При ідеальному кількісному і якісному співвідношенні флоту і портів судна мінімально необхідне час перебувати під операціями в портах і максимум часу – в корисному русі.
Через порти щорічно проходять мільйони імпортних і експортних вантажів, що впливає на зовнішню торгівлю й у кінцевому підсумку на країни. Порти є стиковsми пунктами між транспортом, де з'являються і погашаються грузопотоки.
Досвід свідчить, що портове господарство було у цілому відстає у своїй розвитку. У зв'язку з цим однією з найважливіших завдань розвитку морського транспорту є нарощування ємrості причалів, причальних глибин, вдосконалення механізації і автоматизації погрузочно – розвантажувальною техніки, розвиток портової мережі залізничного транспорту, автодоріг, конвеєрного і трубопровідного транспорту, які забезпечують найбільш раціональне взаємодія видів транспорту в транспортних вузлах, прямих вантажних операцій. Глибока спеціалізація флоту призвела до необхідності ретельної ув'язування техніки, технологій і організації работ.
Як вже зазначалося вище без розвинутої транспортної системи не можливо уявити розвинуту країну через те, що він бере участь у створенні продукції та доставці її споживачам, здійснює зв`язок між виробництвом та споживаннім, між різними галузями господарства, між крайнами та регіонами.
Він вплива на розвиток господарства і розвиток господарства впливає на нього. На нього припадає значна частина основних виробничих фондів та промислово-виробничого персоналу. У світі в системі транспорту працює понад 100 млн чоловік. Безпосередньо з транспортом пов`язані зовнішня та внутрішня торгівля.
За часів СРСР транспортна система була настільки розвинута, що вважалась однією з найвдосконаліших у світі. Так, в 1988 році перевезення вантажів іноземних фрахтователей збільшилися до 43,9 мільйонів тон, а всього флотом Міністерства морсього флоту в закордонних плаваннях було перевезено 182,6 мільйонів тон. В цей період радянські судна, зайняті в міжнародному сполученні СРСР і здійснюючи перевезення вантажів іноземних фрахтователей, відвідують щорічно більш ніж 1400 портів 120 іноземних країн. В цей же час вітчизняні порти приймають судна 50 країн світу.
Але після розпаду СРСР єдина транспортна система країна зазнала розколу, що призвело до розриву економічних відносин в сфері транспорту. Деякі порти “нових” країн цілком залежать від транспортних сполучень інших “нових” країн (наприклад, Калінінград зовсім відірваний від загальної частини Російської Федерації).
Як зазначалось вище, всі галузі господарства впливають на стан транспортної системи країни. Тому загальне погіршення економічних станів країн СНД також відіграє не останню роль в погіршенні транспортної системи. Через те, що країни втратили стосунки з іноземними країнами, а морський транспорт в основному використовується для перевезень товарів для зовнішньої торгівлі, морський транспорт зазнав найбільших ушкоджень, порівняно з іншими видами транспорту.
Отже все це та такі негативні фактори, як:
· Високий рівень зношення основних фондів, особливо це стосується суден, тому що вони найбільш піддатні впливу корозії через постійний контакт з водою;
· Велика заборгованність по платежах за послуги з перевезення вантажів, з чого випливає наступний фактор нестабільності в цьому секторі;
· Низька конкурентоздатність на ринку міжнародних транспортних послуг;
· Зниження попиту на послуги вантажного транспорту, пов`язане з скороченням та спадом промислового виробництва;
· Велика кількість пільгових пасажирів;
· Неефективна інвечтиційна діяльність.
Зараз країни СНД, нарешті зрозумівши важливість транспортної системи, починають регулювати ситуацію в цій галузі на урядовому рівні. Так в Україні в 2000 році було вжито таких заходів:
· Внесення змін до Кодексу торгівельного мореходства відповідно до вимог ринкових змін;
· Розробка такого механізму приватизації та реструктуризації підприємств морського транспорту, який відповідає вимогам ринкових змін;
· Підтримка інституціональних та цінових реформ.
Країни СНД, що мають вихід до моря, мають досить вигідне географічне положення, і морський транспорт цих країн, не дивлячись на економічну кризу в країнах, все ж таки приносять прибуток. Тому потрібно вжити всі можливі заходи для розвитку цієї галузі.
Список використаних джерел
Книги:
1. Баєв.С.М. Морской транспорт СССР-Москва,1994
2.География стран ближнего зарубежья : Белоруссия, Украина, Молдавия, Грузия, Армения, Азербайджан, Казахстан, Киргизия, Узбекистан, Таджикистан, Туркмения : [Учеб. пособие для сред. шк.]. - СПб. : Свет, 1997. - 158,[2] с.
3.Жуков Е.А. Транспортный комплекс в структуре народного господарства – Москва, 1990
4.Заставний Ф Географія України – Львів, 1994
5.Казанский Н.Н. Экономическая география транспорта – Москва, 1991
6.Качан Є. Розміщення продуктивних сил України – Київ, 1997
7.Ковалевский В. розмещение продуктивных сил – Киев, 1998
8.Краев В.И., Пантин А.А. Экономика морского транспорта – Москва, 1990
9.Масляк П. Географія – Київ, 1998
10.Хахлюк А. “Україна – транзитна держава” // Економіка України № 1, 2001.
11.Шаблій О.І. Соціальна та економічна географія світу та України. – К., 1996.
Періодика
1.Бизнес – 2001 №6, февраль, стр. 34-35
2.Економіка України – 2000 №1, ст 24
3.Мир экономики и международные отношения – 1999 № 11, стр. 72-82, 1999 №12, стр. 80-83, 1998 №9, стр.136-140.
4.Статистичний щорічник за 2008 рік.
6.Россия в цыфрах за 2009 год.
5.Щипцов О. Світовий океаг – арена плідного співробітництва. Щодо Концепції і основних напрямків морської політики України.
Інформація із мережі Internet :
1.www.ceebd.co.uk,
2.www.nesp.ru,
3.www.seaport.spb.ru,
4.www.port.donim.com,
5.www.vitino.com,
6. www.vladicomport.ru,
7. www.port.odessa.ua.
8.http:www.ukrstat.gov.ua // офіційний інтернет-сайт Державного комітету статистики України.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
