У 2009 році більшість морських портів Росії збільшили вантажообіг, це пояснується важливістю деяких портів.
Судоходство в цьому басейні відрізняється виключно суровими умовами. Більшість цих морей цілий рік вкриті льдами. Тому тут часто використовуються ледоколи. При цьому льодяні умови погіршуються із Заходу на Схід, особливо важкі вони в морях Лаптевих, Східно-сибірському та Чукотському.
Завдяки теплій течії Гольфстрим з Атлантичного океану Баренцеве море в Північно-східній частині не замерзає. Його площа – 1400 тис.кв.км., середня глибина 360 метрів. Біле море взимку замерзає, має багато мілких неглибоких місць, часто зустрічаються плавучі льди. Його площа 90 тис.кв.км. і середня глибина 60 метрів.
Весь портовий комплекс відповідає сучасним вимогам, пропонованим до всіх торгових портів. Друга черга розвитку містить у собі будівництво глибоководного причалу № 5, розширення резервуарного парку і подальший розвиток портової інфраструктури. У результаті будівництва другої черги вантажообіг порту зможе зрости до 6 млн.т. на рік. Доставка нафтопродуктів з цих заводів можлива балктанкерами змішаного плавання типу "нафторудовіз". При використанні судів такого класу можливе зворотне завантаження в порту Кандалакша сухими вантажами.
Основними портами на Північному морському шляху на Схід від Білого моря є Дудінка, Ігарка, Діксон, Тіксі, Певек. Не дивлячись на важкі умови судоходства, Північний морський шлях має цілий ряд переваг перед плаванням в Південних широтах. Відстань від Ленінграду до Вдадивостоку по Північному морському шляху на п`ять тисяч миль коротша, ніж через Атлантичний, Індийський, Тихий океани. Плавання по цьому шляху здійснюється в межах територіальних вод Росії. В моря Північного Ледовитого океану впадає велика кількість судоходних річок (Обь, Лена, Єнісей та інші), що також сприяє розвитку річкового транспорту в цьому районі. Із глибинних районів Сибіру надходять кам`яний вуголь, ліс, руда та інші вантажі, що прямують в крупні промислові центри, а в Сибір завозять машини, обладнання, будівельні матеріали, промислові та продовольчі товари. В Західному секторі Арктики завдяки використанню ледокольного флоту тривалість навігації подовжена до десяти місяців.
Дальносхідний морський басейн простягається на 3700 км від Берінгова проливу крізь Берінгово, Охотське і Японське моря до Владивостоку. Для багатьох районів Дальнього Сходу, включаючи острови, морський транспорт являє собою єдину транспортну артерію. Умови судоходства в цьому басейні важкі. Це пов`язано з тим, що Берінгове та Охотське моря замерзають на 6 місяців. Замерзають в основному заливи, а вдовж узберіжжя утворюється льодовий береговий припай (до 200 миль). Японське море замерзає тільки в північно-західній частині.
Таблиця 8.Вантажооборот по видам транспорту (млрд. тонн-километрів)
1992
1995
2000
2003
2004
2005
2006
2007
2008
Транспорт - Всього
4913
3688
3638
4284
4558
4676
4801
4915
4949
автомобільний
257
156
153
173
182
194
199
206
216
трубопроводний
2146
1899
1916
2273
2413
2474
2499
2465
2464
морський
405
326
122
85
66
60
62
65
Внутрішньо водний
136
91
71
81
92
87
86
64
повітряний
1,8
1,6
2,5
2,7
3,0
2,8
2,9
3,4
3,7
Порівняно з іншими видами транспорту Росії морський займає третє місце з вантажообороту.Можно помітити динаміу спадання починаючи з 2004 року і до 2008 року.
Таблиця 9.Пасажирооборот по видам транспорту (млрд.пасажиро-кілометрів)
Транспорту,Всього
681,2
552,3
494,4
486,6
501,8
464,5
466,7
465,5
475,9
железнодорожній
253,2
192,2
167,1
157,6
164,3
172,2
177,6
174,1
175,9
0,5
0,3
0,1
0,07
0,09
0,06
117,7
71,7
54,0
71,1
83,0
85,8
93,9
111,0
122,6
Можно помітити тенденцію спадання пасажирських перевежень морським транспортом починаючи з 1995 року яка продовжується і до сьогодні. Це повязане з розвитком та зручністю повітряного транспорту.
Найбільше море в Дальньосхідному басейні – Берінгове. Середня глибина моря – 1600 м, а біля Комчатки – до 4400 м. Взимку товщина льоду в північній частині моря досягає 3-3,5 м. Глибина в Охотському морі складає всередньому 500 метрів. Крізь Берінгів пролив, ширина якого 35-86 км та глибина 42м, морські судна прямують Північним морським шляхом до портів Дальньосхідного басейну. Такими портами є Владивосток, Находка, Східний, Ваніно, Магадан, Корсаков, Холмск, Петропавловськ-Камчатський.
Зручне географічне розташування Порта сприяє економії засобів на перевезення вантажів по залізниці. У порівнянні з іншими далекосхідними портами, залізничні тарифи до Порта Владивосток нижче. У 2004 році Владивостотський порт переробив 5 331,5 тис. тонн вантажів. Це на 57,4% більше планових обсягів і на 57,6% чи на 1 947,9 т. тонн вище результатів вантажопереробки 2002 року. Пятимілліонный рубіж останній раз був досягнутий у 1998 році (5 179,4 тис. тонн), а обсяги вантажопереробки звітного року досягнуті тільки в 1975 році (5 641,3 тис. тонн). Ріст вантажопереробки на експорт склав 165,9% у порівнянні з попереднім роком, імпорту і каботажу - 138,5% і 122,9% відповідно.
З портом співробітничає 40 компаній, з яких можна виділити таких постійних партнерів, як "Гленкор", "Транс Коммодитис", "Транс Диал", "Дюферко". Правильний вибір стратегічної лінії на роботу з декількома експедиторськими компаніями дозволив удержати більшість фірм у порту й у підсумку збільшити обсяги переробки експортних вантажів. Найбільша питома вага в поставлених у порт вантажах має компанія "Андріан Холдинг" (29%) і "Ферро Трейд" (27%).
Основний напрямок вантажопотоків – з півдня на північ. При цьому обсяг каботажних перевезень дещо переважає експортні та імпортні перевезення. Малий каботаж складає приблизно 55% обсягуперевезень, які здійснюються морським транспортом СНД в басейні. Основними вантажами тут є вуголь, ліс, руда, будівельні матеріали, нафта, зерно, сіль, риба, рибопродукти, промислові та продовольчі товари. В зовнішньоторгівельних перевезеннях (в основному в Японському морі) переважають ліс, вуголь, руда, нафта, машини, контейнерні вантажі.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7