Рефераты. Проектування дільничної станції






З розрахунку висоти гірки відомо, що відстань від ВГ до першої розділової стрілки становить 3,37 м., при цьому гальмова позиція, розміщена між стиками рейок, займає 20,26 м [1, 3].

Тоді, на ділянку швидкісного спуска відводиться 24 м, а ділянка стрілочної зони (із плану) має довжину 96,03 м, і ділянка сортувальних колій - 50 м.

Сумарна необхідна потужність гальмових позицій спускної частини гірки визначається з формул:



де Ку – коефіцієнт збільшення необхідної потужності гальмових позицій спускної частини гірки, приймаємо Ку = 1,2.



Використовуючи результати попередніх розрахунків одержимо:

Визначимо кількість сповільнювачів КНП-5 потужністю 1,2 мэн. в кожний для зупинки дуже гарного бігуна наприкінці першої гальмової позиції:


,


приймаємо 1.

Сумарна наявна потужність гальмових засобів ГМП із 1 гальмовою позицією повинна забезпечувати вхід дуже гарного бігуна на другу позицію, скочування, зупинку 4-хвісьового вагона, тому на 1-ої гальмовій позиції досить установити один сповільнювач КНП-5 потужністю 1,2 мэн.в.

4. Проектування станції


4.1 Вибір місця будівництва станції


Відповідно до заданих координат по карті масштабу 1:5000 або 1:2500 розташовуються підприємства зі станції примикання.

Розмір площадок приймається, км:

— ЦОФ та Бази                               0,5 х 0,5

— НПЗ                                             1 х 1

— Буд.індустрія                                                  1 х 1

— ЛПП                                                                0,5 х 0,5

Виходячи з умов місцевості обираємо площадку для будівництва дільничної станції й виконуємо трасування залізничних колій від станції примикання УЗ до дільничної станції й до підприємств.

Граничний ухил при трасуванні під’їздних колій що з’єднують підприємства зі станцією залежить від маси поїздів, серії локомотивів що звертаються на цих ділянках, опору руху и може бути вирахуваний за наступною формулою:



де Fкр - розрахункове значення сили тяги локомотива, кгс або кН (див. Додаток 22);

Q – розрахункова маса локомотива, т;

w’ - основний питомий опір руху локомотива, кгс/т;

при русі на ланковій колії:


,

тут V- розрахункова швидкість локомотива в режимі руху на розрахунковому підйомі без перегріву двигунів, км/годину.

P – маса поїзда брутто,т

w” - основний питомий опір руху вантажних вагонів, кгс/т.

при русі на ланковій колії



тут q0 - маса, що приходиться на вісь колісної пари, (q0 > 6 т).

Граничний ухил профілю колій 250/00.

На підставі порівняння 3 - 4 варіантів трасування вибирається найбільш прийнятний варіант розташування площадки, що і рекомендується для будівництва станції. Обраний оптимальний варіант розташування дільничної станції переноситься на кальку й виконується по двох поздовжніх профілях під'їзних колій до підприємств і до станції примикання, які даються в додатку до розрахунково-пояснювальної записки проекту нової станції.

Вибір місця будівництва проводиться в наступній послідовності:

- визначення напрямку проектованої лінії й складання схематичного поздовжнього профілю. Після визначення по вихідних координатах місцезнаходження підприємства й вибору декількох можливих площадок під станцію примикання будуються повітряні лінії, що з'єднують станцію примикання з проектованою станцією й дільничною станцією з підприємствами. Для обходу контурних і висотних перешкод по кожній повітряній лінії вибирають фіксовані точки, у результаті чого може виникнути кілька варіантів траси. Оцінюються повітряно-ламані лінії, вибирається оптимальний варіант і складаються поздовжні профілю в масштабі карти по головній і під'їзній коліях згідно обраним варіантом.

Побудова схематичного профілю виконується в наступній послідовності: на кальку переносять повітряно-ламану лінію, на яку за допомогою горизонталей виносять оцінки; розраховують план «кривих і прямих»; на кальці вписують кругові криві й переносять на них відмітки; роблять разграфку профілю й у масштабі карти виносять на профіль відстані, напроти яких проставляють чорні відмітки; спроектувати проектну лінію, визначити робочі оцінки й обчислити обсяги грабарств.

Розрахунок елементів кругових кривих виконують по обмірюваному куті повороту  й обраному розділу кривої:



Розрахунок головних точок кривих і прямих ділянок траси виконують по формулах:


ВУi ПК...

_ВУi ПК... +_ Li н

Тн. Дi .

+НК i ПК... - ВУi н ПК...

ДО i . Тi

КК i ПК... НКi ПК...

l1 = ПК х НК1 Кi .

l2 = ПК х НК i+1 - ПК i х НК i ККi ПК...


у даних формулах  - прямі ділянки траси; - відстань між вершинами кутів повороту (ВУ).

Оцінку й вибір оптимального варіанта для пророблення виконують на основі таблиці 13.

Таблиця 13.

Основні показники порівняння варіантів

№ п/п

Найменування

Варіанти

1

2

3

1.

Сума подоланих висот, м туди назад




2.

Керівний ухил, 0/00




3.

Довжина елементів з керівним ухилом




4.

Довжина площадок




5.

Довжина кривих  і прямих  ,км




6.

Відсотки кривих  ,%




7.

Число кривих на 1 км кривих




8.

Максимальних радіус кривої, м




9.

Відсотки кривих з мінімальним радіусом




10.

Середній радіус кривих




11.

Кількість штучних споруджень




12.

Кількість грабарств, м3




13.

Кількість перетинань із існуючими дорогами




4.2 Проектування парків і горловини та розміщення основних пристроїв на станціях


Конструювання горловини і парків станції є найбільш трудомісткою частиною проекту. Тут враховуюємо наступні чинники:

·                    горловина має бути компактною і забезпечувати максимум паралельних пересувань при прийомі і відправленні поїздів, маневровій роботі;

·                    кількість стрілочних переводів, що укладаються на головних шляхах, має бути мінімальною;

·                    у кожній горловині сортувального парку проектуються витяжна колія і вихід на перегін зі всіх або частини колій;

·                    довжина витяжних колій повинна вміщати состави, що переробляються (з боку сортувальної гірки вона дорівнює довжині прийомо-відправних колій, з боку вантажного двору - половині довжини колій);

·                    з витяжних колій повинна забезпечуватися можливість виїзду маневрових локомотивів на всі колії станції;

·                    з території локомотивного господарства необхідно передбачати не менше двох виходів на станційні колії;

·                    у центральній горловині станцій подовжнього і напівподовжнього типів на двоколійних лініях слід передбачати укладання головного шляху в обхід локомотивного господарства, а також укладати колію в обхід локомотивного тупика у вихідній горловині зміщеного парку;

·                    для відчеплення несправних вагонів і переробки транзитних поїздів у вхідній горловині зміщеного парку слід проектувати витяжну колію завдовжки близько 300-350 м (1/3 довжини колій).

Згідно з «Руководством по проектированию железнодорожных станций» розташовуэмо основні пристрої на станції наступним чином:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.