2.4 - отруйні і легкозаймисті гази;
4.1 - легкозаймисті тверді речовини;
4.2 - самозаймисті речовини;
5.1 - окисляючі речовини;
5.2 - органічні пероксиди;
6.1 - отруйні речовини;
6.2 - інфекційні речовини;
7 - радіоактивні матеріали;
8 - їдкі і корозійні речовини;
9.2 - їдкі і корозійні речовини за певних умов.
· Не допускається сумісне перевезення небезпечного вантажу підкласу 9.1 (бітуми нафтові рідкі) з вантажами, що відносяться до наступним класам і підкласам:
1 - вибухові матеріали;
2.2 - отруйні гази;
2.3 –легкозаймисті горючі гази;
2.4 - отруйні і легкозаймистігази;
3.1 - ЛВЖ з температурою спалаху в закритому тиглі нижче мінус 18°С;
5 - радіоактивні матеріали.
· Не допускається сумісне перевезення нафтопродуктів 3-го класу з вантажами загального призначення.
· У разі виникнення інциденту або аварії при перевезенні нафтопродуктів первинна ліквідація їх наслідків до прибуття аварійної бригади перевізника і спеціальних служб повинна здійснюватися водієм.
· За порушення правил безпечного перевезення нафтопродуктів перевізник несе відповідальність відповідно до діючого законодавством України.
2. Визначення найкоротших відстаней
За вихідними даними розміщення відправників та отримувачів будую граф транспортної мережі користуючись картою міста Дніпропетровськ.
Матрицю найкоротших відстаней розраховую за допомогою проблемно-орієнтованої програми TORA. На відміну від запропонованої програми MERCS, програма TORA має більш зрозумілий інтерфейс, опрацьовує дані виражені десятковими дробами та має велику кількість додаткових можливостей, які допомагають закріпити постачальників за споживачами, розрахувати критичні шляхи виконання робіт, розрахувати задачі лінійного програмування та відобразити дані не тільки в кінцевому вигляді, а й по ітераціям, що дозволяє перевіряти правильність машинної роботи.
Не використовуючи ЕОМ розрахунок мінімальних відстаней найбільш доцільно виконувати за допомогою метода потенціалів. Нижче на прикладі декількох ітерацій показано, як це робиться.
A4->A1
VA4=0
VB4=VA4+lA4,B4=4,2
V3=VA4+lA4,3=5,2
VB2=VA4+lB2,A4=4,23
B4=4,2
V3=VB4+lB4,3=4,2+5,2=9,4
VB2=VB4+lB4,B2=4,2+0,03=4,23
B2=4,23
V1=VB2+l1,B2=4,23+8,23=12,46
A4->3-найкоротший;
V3=5,2
V1=V3+l1,3=5,2+7,02=12,22
V4=V3+l1,4=5,2+1,42=6,63
A4->3->4
V4=6,63
VB6=V4+l4,B6=6,63+4,81=11,44
VB3=V4+l4,B3=6,63+10,14=16,77
V2=V4+l2,4=6,63+4,03=10,66
A4->3->4->2->A1-найкоротший шлях
lA4,A1=0+5,2+1,43+4,03+4=14,66 (км.)
A4->A3
VB6=11,44
На основі вихідних даних (об’єм перевезень) та розрахованих мінімальних відстаней проводжу закріплення поставщиків за споживачами.
Розрахунок проводжу за допомогою програми Tora методом Фогеля.
3. Призначення маршрутів руху автомобілів
На основі оптимального плану перевезень складаю маршрути перевезень методом таблиць-зв’язків.
Табл. 1
Ділянка
Об’єм вантажу,т
А1В1
48/0
В1A2
А1B2
49/0
В2A4
А1B3
141/58/8/4/0
B3А1
83/0
A2B4
82/48/0
B3A3
8/4/0
A2B5
120/0
B3A4
50/0
A3B6
38/8/4/0
B4A4
A3B7
198/0
B5A2
A4B8
54/4/0
B6A4
A4B9
64/30/0
B7A3
A4B10
101/52/4/0
B8А1
B9A2
34/0
B9A3
30/0
B10А1
1) Маятникові маршрути
1.1) А1B3 B3 А1=83т.(1)
1.2) A2B5 B5 A2=120т. (2)
1.3) A3B7 B7A3=198т. (3)
2) Кільцеві маршрути
2.1) А1B3 B3A4 A4B8 B8А1=100т. (4)
2.2) A2B4 B4A4 A4B9 B9A2=68т. (5)
2.3) A3B6 B6A4 A4B9 B9A3=60т. (6)
2.4) А1B2 В2A4 A4B10 B10А1=98т. (7)
2.5) A2B4 B4A4 A4B10 B10А1 А1В1 В1A2=144т. (8)
2.6) А1B3 B3A3 A3B6 B6A4 A4B10 B10А1=12т. (9)
2.7) А1B3 B3A3 A3B6 B6A4 A4B8 B8А1=12т. (10)
Розвізні маршрути складаю методом основаним на комбінаторному аналізі [1,с.84].
Складання оптимальних планів полягає в повному переборі та оцінці всіх можливих варіантів. Проте в цьому випадку та в умовах розгалужених транспортних мереж трудомісткість роботи росте експоненціально. Тому має місце певна специфіка.
Специфіка методу полягає в полягає в застосуванні двох видів операцій: відбір підмножин та операцій впорядкування у відповідності із точно визначеними правилами. Даний метод також використовується в логістиці при визначенні місцеположення складських приміщень і носить назву «метод пробної точки». Для цього визначаємо чергу заїзду автомобілів до пунктів призначення. Для цього використовуємо метод сум. Маршрути, наведені в таблиці 2, складені із розрахунку максимально використання вантажопідйомності. Симетричні матриці для маршрутів наведені в таблицях 3-5.
Табл. 2
№1
№2
№3
Пункт
Обсяг завезення, т
Обсяг завезення,т
В1
2,36
В4
1,23
В5
1,73
В2
0,65
В6
0,55
В10
2,85
В3
2,2
В8
2,52
В7
0,69
В9
1,46
Всього
16,24т
Всього,т
5,9
5,76
4,58
Табл. 3
Маршрут №1
А5
8,43
22,07
25,12
20,39
24,68
21,08
11,96
16,8
25,92
9,12
76,01
66,15
89,47
72,12
67,39
Страницы: 1, 2, 3, 4