3 . Самостійне формування програми діяльн . , вибір постачаль -ників і споживачів , встановлення цін . 4 . Вільний найм працівників . 5 . Вільне залучення ресурсів , використання яких не заборонено або не обмежено законодавством . 6 . Вільне розпорядження прибутком після внесення платежів , установлених зако -ом . 7 . Ссамостійне здійснення зовнішньоекономічної діяльності .
10.Значення арбітражної практики у господарських відносинах.
Відповідно до закону України правосуддя в господарських відносинах здійснюється арбітражними судами.
Арбітражний суд - незалежний орган для вирішення спорів між юридичними особами, держвними органами. Він виконує такі функції:
1)Захист прав та законих інтересів учасників господарських відносин.
2)Сприяння зміцненю законності в сфері господарських відносин.
3)Внесення пропозицій спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.
Застосовуючи норми арбітражного та арбітражно-процесуального кодексу та інші норми господарського законодавства арбітражні суди застосовують закон до конкретних відносин, деталізуються і конкретизуються норми законодавства, вивчають практику застосування норм за конкретних обставин, аналізують причини господарських конфліктів і власну арбітражну практику. Це дає можливість не тільки вирішити конкретні спори, але і визначити тенденцію господарських відносин, проводити профілактичну роботу. В результаті такої діяльності видаються інструктивні вказівки і розяснення державних арбітражів як засобів тлумачення арбітражної практики. 11.Поняття господарських правовідносин.
Суспільні відносини, регульовані нормами права прийнято називати правовідносинами або правовими відносинами.
Господарськими є відносини між господарюючими суб’єктами (підприємствами, підприємцями) і органами управління, які складаються у процесі організації і здійснення господарської діяльності. Господарські правовідношення складаються з: суб’єкта; об’єкта; зміста правовідносин. 12. Характерні риси господарських правовідносин: 1.Вони відбивають характер і структуру суспільних виробничих відносин. 2.Носять вольовий характер. 3.Це результат застосування господарських норм.
4.Суб’єктами господарських правовідносин є юридичні особи, а не фізичні. Виняток громадяни-підприємці.
5.Змістом цих відносин є права і обов’язки учасників господарських правовідносин. 13.Види господарських правовідносин.
Господарські правовідносини класифікують за такими ознаками: За обєктом, які витікають з різних галузей народного господарства: в сільському господарстві. в капітальному будівництві. в транспорті. Тут обєктом виступають матеріальні блага, які створюються в цих сферах, а також соціальні блага. За підставами виникнення, зміни та припинення:
4. договірчі (купівлі-продажу).
5. позадоговірчі (нанесення шкоди). За субєктами:
6. між органами управління і юридичними особами.
7. між юридичними особами.
8. між обєднаннями і юридичними особами, що входять до складу обєднання.
9. внутрішньогосподарські відносини. За методо регулювання господарської діяльності:
10. на засадах координації.
11. на засадах субординації. 14. Виникнення і зміни господарських правовідносин.
Найчастіше господарські правовідносини виникають з договорів. Але вони можуть виникати і за інших підстав: з адміністративних актів, в результаті відкриття, виникнення, раціоналізації пропозиції, створення творів мистецтва, літератури.
Зміни господарських правовідносин відбуваєтьс в основному на підставі узгодженого волевиявлення субєктів правовідносин так як за гагальним правилом змінювати господарські правовідносини в односторонньому порядку заборонено.
17 . Суб”єкти підприємницької дільності . Підприємцями можуть бути : 1 . громадяни України , інших держав , не обмежені законом у правоздатнрсті або дієздатності . 2 . юр . особи всіх форм власності . Недопускається заняття підприєм -ю діяльністю : а) військовослужбовців б) службових осіб органів прокуратури , суду , держ . безпеки , внутрішніх справ , арбітр . суду , держ . нотаріату . в) органів держ . влади і управління що здійснюють конироль над підприємн . діяльн . г)особи з непогашеною судимістю за корисні злочини д )особи , яким суд заборонив займатись такою діяльн . до закінчення певного строку е) не діездатні особи . Суб”єкти мають право на любу діяльн., яка не суперечить закону України , але існують певні обмеження : 1 . заборона займатись діяльністю всім особам , крім вказаних в законодавстві 2 . стосується видів діяльності , що можуть здійснюватися з дозволу держави . 18.Ознаки юридичної особи . Юр . особами визнаються організації , що мають відокремлене майно , можуть від свого імені набувати особисті і майнові права , а також бути позивачем або відповідачем у суді , арб . суді , третейському суді . Ознаки юр . особи : 1 . організаційна єдність , що випливає із статуту або положення (товарний знак , товарна марка , печатка , бірка на одязі ) 2 . відокремленість майна ( балансова відомість , зведена балан . від) 3 . самостійна відповідальність - це право на укладання договорів під власним іменем і з власної волі , і правова відповід . по забов”язаням власним майном . 4 . можливість брати участь у судових засіданнях при захисті своїх інтересів . Юрид. Особи виникають на підставі : 1 . рішень органів держ. управління 2 . рішень власників . 3 . на підставі Конституції . Юр . особи можуть припиняти свою діяльн . шляхом ліквідації або реорганізації (злиття) .
20.Обмеження у здiйсненнi пiдпр дiяльностi Iснують обмеж 2 рiвнiв. 1р -забороняеться займатися дiяльнiстю всiм особам указаним в законодавствi: дiяльнiсть пов’язана з обiгом наркотичних засобiв, психотропних речовин, виготовленням та реалiзацiею вiйськовоi зброi та боеприпасiв до неi, вибухових речовин, видобуванням бурштину. 2 р- здiйснюеться зi спецiальнлго дозволу держави ( лiцензii):пошук та експлуатацiя родовищ корисних копалин; виготовлення та реалiзацiя медикаментiв та хiмiчних речовин ; виготовлення пива та вина , тютюнових виробiв; медична, ветеринарна, юридична практика; виготовлення ц п , грошових знакiв та знакiв поштовоi оплати; аудиторська, страхова дiяльнiсть; обробка поштовоi кореспонденцii ; використання радiочастот ; виготовлення печаток i штампiв тощо. Лiцензii видаються Каб Мiном Укр або уповноваженим ним органом у строк не бiльше 30 днiв з дня одержаання заяви. Вiдмова у видачi лiцензii видаеться у той же строк у письмовiй формi. Спори про вiдмову видати дозвiл ( лiцензiю) розглядае суд або арбiтражний суд.
21. Принципи підприємницької діяльності Підприємництво здійснюється на основі таких принципів: вільний вибір видів діяльності; залучення на добровільних засадах до здійснення підприємницької діяльності майна та коштів юридичних осіб ігромадян; самостійне формування програми діяльності та вибірпостачальників і споживачів вироблюваної продукції, встановленняцін відповідно до законодавства; вільний найм працівників; залучення і використання матеріально-технічних, фінансових,трудових, природних та інших видів ресурсів, використання яких незаборонено або не обмежено законодавством; вільне розпорядження прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством; самостійне здійснення підприємцем - юридичною особою зовнішньоекономічної діяльності, використання будь-яким підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
22)Держава і підприємці. Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права і створює рівні можливості для доступу до матеріально- технічних,фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів.
У разі поставок підприємцем товарів, виконання робіт,надання послуг для задоволення державних потреб держава сприяє забезпеченню його матеріально-технічними та іншими ресурсами.( У передбачених законом випадках підприємець або громадянин,який працює у підприємця по найму, може бути залучений довиконання в робочий час державних обов'язків. Орган, що приймає таке рішення, відшкодовує підприємцю відповідні збитки. Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист права власності підприємця. Вилучення державою у підприємця його основних і оборотних фондів та іншого використовуваного ним майна не допускається, завинятком випадків, передбачених законодавчими актами України. Збитки, завдані підприємцю внаслідок порушення громадянами,юридичними особами і державними органами його майнових прав, що охороняються законом, відшкодовуються підприємцю відповідно до чинного законодавства. З метою створення сприятливих організаційних та економічнихумов для розвитку підприємництва держава:надає земельні ділянки, передає підприємцю державне майно(виробничі та нежилі приміщення, невикористовуване устаткування), необхідні для здійснення підприємницької діяльності; сприяє підготовці і перепідготовці кадрів; здійснює первісне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передачею їх у кредит підприємцям; стимулює за допомогою економічних важелів (цільових субсидій,податкових пільг тощо) модернізацію технології, інноваційнудіяльність, освоєння нових видів продукції та послуг; надає підприємцям цільові кредити; подає підприємцям інші види допомоги. Держава законодавчо забезпечує свободу конкуренції міжпідприємцями, захищає споживачів від проявів несумлінноїконкуренції та монополізму в будь-яких сферах підприємницькоїдіяльності. Втручання державних органів у господарську діяльністьпідприємців не допускається, якщо вона не зачіпає передбаченихзаконодавством України прав державних органів поздійсненню контролю за діяльністю підприємців. Не допускається прийняття державними органами актів, яківизначають привілейоване становище суб'єктів підприємницькоїдіяльності однієї з форм власності щодо суб'єктів підприємницькоїдіяльності інших форм власності.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
