З підвищенням рівня інтенсифікації в сільському господарстві з'явилася можливість робити колишню кількість продукції на меншій площі чи сільськогосподарських угідь з меншим поголів'ям тварин. Це дає більший економічний ефект.

Виділяють кілька факторів, що визначають рівень інтенсивності виробництва в господарстві: ціна продукції і ресурсів, якість ґрунту, клімат, розташування земельних ділянок. Основний зміст інтенсифікації полягає в забезпеченні росту збалансованості факторів і усунення їхнього дисбалансу.

Розвиток виробництва зерна характеризується такими показниками, як динаміка посівних площ та їх структури, підвищення врожайності зернових культур, збільшення валового збору зерна і вдосконалення структури зернового виробництва.

Проаналізуємо по роках зміну рівня інтенсивності виробництва і валового виходу продукції в наступній таблиці.

Таблиця 3.1

Показники інтенсифікації зернового виробництва.

Таким чином, виробничі затрати виросли в 2004 р. в зрівнянні з 2002 р. і становлять 201.1 %. Затрати праці зросли і відхилення становить 59.4 %. Вартість добрив зменшилась і становить в 2004 р. 163 тис. грн.., в зрівнянні з 2002 р. відхилення становить - 41 %.

Виробничі затрати на 1 га посіву значно збільшились і становлять в 2004 р. 204.3 %. Збільшились затрати праці на 1 га посіву в 2004 р. на 19 тис. люд. год. або на 61.9 %. Валовий дохід на1 га посіву збільшився і в 2004 р. становить 1486.9 грн/га, відхилення в зрівнянні з 2002 р. становить 3.3 %, а в зрівнянні з 2003 р. валовий дохід на 1 грн. посіву зменшився і відхилення становить 42.8 %. В 2002-2003 рр. виробництво зернових окупило свої затрати, чистий доход становить відповідно 591.2 і 1237.2 грн./га. Чистий дохід на 1 га посіву в 2004 р. не окупив свої затрати і становить 305.4 грн./га.

3.2 ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПЛЕКСНОЇ МЕХАНІЗАЦІЇ.

Одним з головних напрямів інтенсифікації сільського господарства є механізація та автоматизація виробництва. Застосування машин і механізмів, автоматизація виробничих процесів поряд з іншими факторами забезпечують неухильне підвищення продуктивності праці, сприяють розвитку продуктивних сил суспільства.

Механізація - це комплекс технічних, організаційних, економічних та інших заходів, що забезпечують широку зміну ручної праці машинною. Розрізняють три рівні механізації6 часткову, комплексну та автоматизацію. При комплексній механізації практично весь обсяг робіт здійснюється машинами і механізмами при виконанні управлінських дій людиною.

Щороку дедалі більший обсяг робіт виконується із застосуванням машин та механізмів. Впроваджуються комплексна механізація та автоматизація виробничих процесів, які раніше здійснювались в ручну або були механізовані частково. Цьому сприяє поява нових видів техніки, більш високопродуктивної, уніфікованої, з новими можливостями по виконанню одного чи кількох видів робіт. Крім того, така техніка використовується в кількох галузях сільського господарства, що дає змогу експлуатувати її протягом більш тривалого періоду, а отже, значно скоротити затрати праці і коштів, строки виконання робіт.

Застосування механізації не тільки зумовлює підвищення продуктивності праці, а й поліпшує умови праці зайнятих на виконанні того чи іншого виду робіт, що має важливе соціально-економічне значення. Використання машин створює кращі умови для розвитку рослин завдяки поліпшенню обробітку ґрунту та догляду за посівами, якісному збиранню врожаю, виконанню всіх технологічних операцій в оптимальні агротехнічні строки.

Скорочення чисельності сільського населення і відповідно працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, вимагає підвищення рівня забезпеченості засобами механізації та автоматизації, поліпшення їх якості, підвищення продуктивності та уніфікованості. Однак в останні роки спад промислового виробництва, різке підвищення цін на техніку, відсутність паритету цін на продукцію промисловості і сільського господарства призвели до зниження рівня технічної забезпеченості аграрного сектора економіки.

Рівень механізації окремих виробничих процесів у сільському господарстві визначають у процентах і розраховують відношенням обсягу механізованих робіт до загального обсягу відповідних робіт. Роботи, які вимірюються в різнойменних одиницях і їх не можна підсумувати в однакових фізичних одиницях, переводять у застановлений вигляд - умовні еталонні гектари.

Ступінь механізації виробничих процесів у рослинництві постійно зростає, багато видів робіт комплексно механізовані. Водночас рівень механізації окремих робіт в „Приморському” залишається невисоким. Особливо це стосується овочівництва і баштанництва.

Істотно підвищити продуктивність праці, забезпечити підвищення ефективності виробництва може впровадження системи машин. Така система повинна забезпечити механізацію всіх процесів, створити умови для впровадження потокової технології виробництва, скорочення потреб у робочій силі, полегшення праці трудівників. Вона повинна охопити всі процеси, починаючи від передпосівного обробітку ґрунту й закінчуючи транспортуванням готової продукції.

Економічна ефективність механізації та автоматизації виробництва продукції рослинництва проявляється в підвищенні врожайності сільськогосподарських культур, збільшенні валового виробництва продукції, поліпшення її якості, підвищенні продуктивності праці, зниженні собівартості продукції.

Економічну ефективність використання нової техніки різних варіантів механізації та автоматизації того чи іншого виду робіт розраховують порівнянням затрат праці і коштів при існуючому та пропонованому варіантах. Для цього визначають систему показників, що порівнює затрати праці, експлуатаційні витрати, питомі капітальні вкладення, приведені витрати, визначає строк окупності капітальних вкладень.

Ступінь зниження затрат праці розраховують за формулою:

Сn = (Зс - Зн) : Зс * 100 %, де Сn - зниження затрат праці, %; Зс ,Зн - затрати праці на виробництво одиниці продукції або виконання одиниці робіт при відповідно старому та новому варіантах системи машин чи агрегатів.

Ступінь зниження питомих капітальних вкладень дорівнює:

Ск = (Кс -Кн) : Кс * 100 %, де Ск - зниження капітальних вкладень, %; Кс ,Кн - питомі капітальні вкладення на виробництво одиниці продукції або виконання одиниці робіт при відповідно старому та новому варіантах системи машин чи агрегатів.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10