Висновок: з розрахунку виходить, що найвищий коефіцієнт професійно-кваліфікаційного рівня у працівника №2 (К1=0,779). Це пов’язано з тим, що окрім своїх прямих обов’язків, працівник ще займається винахідницькою діяльністю. У робітника №1 значення коефіцієнту професійно-кваліфікаційного рівня менший, ніж у попереднього й дорівнює 0,755. Причина - відсутність винахідницької діяльності. Найнижче значення коефіцієнту професійно-кваліфікаційного рівня у працівника №3 (К1=0,709). Пояснюється це низьким рівнем освіти - спеціальна.
Оцінка ділових якостей фахівця (L1) розраховується за формулою (5.2):
L1 = Σ аі · Оі, (5.2)
де аі - питома вага і-того показника ділових якостей робітника;
Оі, - оцінка і-тої ознаки ділових якостей працівника.
Оцінку ділових якостей фахівців варто проводити на основі ознак, представлених у таблиці 5.5 з обліком їх питомої ваги.
Таблиця 5.5 - Оцінка ділових якостей фахівця
№ з/п
Ознаки ділових якостей, і
Питома
вага
Оцінка j-го робітника
Результат
j-го робітника
1
2
3
1.
Компетентність
0,33
0,66
0,99
2.
Здібність чітко організовувати свою роботу
0,07
0,14
0,21
3.
Свідомість відповідальності за виконувану роботу
0,25
4
0,75
0,5
4.
Самостійність і ініціатива
0,42
0,56
5.
Здібність освоювати нові питання і використовувати нові методи в роботі
0,08
0,16
0,24
6.
Працездатність
0,32
7.
Здібність підтримувати контакти з іншими працівниками.
0,05
0,2
0,1
8.
Загальна оцінка, L1
20
19
18
2,82
2,93
2,38
Висновок: в результаті розрахунків, робимо висновок, що найвища оцінка ділових якостей у працівника №2 (L1=2,93). Це пов’язано з високою компетентністю (0,99), здібністю чітко організовувати свою роботу (0,21), самостійністю та ініціативністю (0,56). Найнижчий показник у працівника №3. Це пояснюється низькою свідомістю відповідальності за виконувану роботу (0,5), низькою здібністю підтримувати контакти з іншими працівниками. Але його здібністю освоювати нові питання і використовувати нові методи в роботі можуть позаздрити працівники №1 та №2 (0,32).
Кожна ознака ділових якостей має чотири рівні (ступеня) прояву й оцінюється в балах: низький - 1, середній - 2, вище за середнє - 3, високий - 4.
Коефіцієнт складності виконуваних функцій (К2) розраховується за формулою (5.3):
К2 = (Σ bі · Оі) / 4, (5.3)
де bі - питома значимість і-того показника складності виконуваних робіт;
Оі, - оцінка і-тої ознаки складності виконуваних робіт.
Для оцінки складності виконуваних функцій використовують показники, представлені в таблиці 5.6 Оцінка по кожній ознаці вироблятися по 4-х бальній шкалі.
Таблиця 5.6 - Оцінка складності виконуваних робіт
Ознаки складності виконуваних функцій, і
Характер робіт, що складають зміст роботи (технологічна складність)
0,3
0,9
1,2
Розмаїтість, комплексність робіт
0,15
0,45
Самостійність виконання
Масштаб і складність керівництва
0,6
Додаткова відповідальність
Загальна сума оцінок
16
14
3,25
3,3
2,9
Коефіцієнт складності виконуваних функцій, К2
-
0,812
0,825
0,725
Висновок: після розрахунків робимо висновок, що найвищий коефіцієнт виконуваних функцій у працівника № 2 (К2 =0,825). Це пов’язано з технологічною складністю його роботи та самостійністю виконання її. Найнижчий показник коефіцієнта складності виконуваних робіт у працівника №3 (К2 =0,725).
Це пояснюється недостатньою самостійністю при виконанні робіт (0,5) та зниженим масштабом та складністю керівництва (0,3).
Зробити оцінку результатів роботи (L2), показник якої розраховується за формулою (5.4):
L2 = Σ cі · Оі, (5.4)
де cі - питома вага і-того показника результатів роботи;
Оі, - оцінка і-тої ознаки результатів роботи.
Таблиця 5.7 - Оцінка результатів роботи
Найменування ознаки
Кількість виконуваних планових і позапланових робіт
0,29
0,58
1,16
Якість виконуваних робіт.
0,39
1,17
Дотримання термінів виконання робіт (задач)
0,96
1,28
Результат роботи, L2
8
11
10
2,71
3,61
3,29
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8