Рефераты. Виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основних виробничих фондів






Виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основних виробничих фондів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ








КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «Управління потенціалом підприємства»

на тему: «Виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства на основі аналізу використання основних виробничих фондів»


Захищена з оцінкою

_________ «__» _____________2008


Викладач:_____________

(підпис)

ЗМІСТ


Вступ

1 Теоретичні аспекти показників використання основних фондів підприємств та потенціалу підприємства

1.1 Поняття й класифікація основних фондів підприємств

1.2 Економічна ефективність і параметри оцінки потенціалу підприємства

1.3 Методи аналізу ефективності використання основних фондів

2 Аналіз використання основних фондів на ВАТ «Стахановський завод технічного вуглецю» і розробка заходів по оптимізації показників використання

2.1 Характеристика підприємства і його організаційної структури

2.2 Аналіз фінансово-економічної діяльності ВАТ «СЗТВ»

3 Розробка заходів щодо оптимізації показників використання

 основних фондів

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП


Засоби виробництва - це сукупність матеріальних цінностей, що беруть участь у процесі виготовлення продукції. Вони діляться на засоби праці (верстати, машини тощо) і предмети праці (сировина, матеріали тощо).

Засоби й предмети праці відіграють різну роль у виробничому процесі й створенні готового продукту. Засоби праці багаторазово беруть участь у виробничому процесі, вони переносять свою вартість на готовий продукт частинами, у міру зношування й відтворюються через ряд виробничих циклів: предмети праці цілком споживаються протягом одного виробничого циклу, змінюють свою натуральну форму, що утворює готову продукцію, цілком переносять на неї свою вартість. Засоби виробництва, виражені у вартісній формі, становлять виробничі фонди. Засоби праці представляють речовинний зміст основних виробничих фондів, а предмети праці - оборотні виробничі фонди.

Засоби виробництва – це машини, верстати, прилади, інструменти, будинки, спорудження, транспортні засоби, лінії зв'язку, сховища, склади й тощо. В економічній науці всі ці види ресурсів називаються основним капіталом або основними виробничими фондами.

Основні засоби за своєю соціальною сутністю є об'єктами власності й виступають у натуральному виді, як споживчі вартості, корисні речі, а також як вартість, що збереглась в їх праці.

Основні засоби - це ті ресурси підприємства, які задіяні у виробництві на роки, на десятиліття. Їхня зовнішня форма залишається незмінною на весь строк їх «життя», а вартість свою вони переносять, приєднують до виробничого продукту частинами.

В умовах ринкових відносин на перший план висуваються наступні питання відносно основних фондів, як технічний рівень, якість, надійність продукції, що цілком залежить від якісного стану техніки й ефективного її використання. Поліпшення технічних якостей засобів праці й озброєність працівників ними забезпечують основну частину росту ефективності виробничого процесу.

Тому метою даної роботи є виявлення резервів розвитку потенціалу підприємства та розробка заходів по підвищенню використання основних фондів.

 Більш повне й раціональне використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства сприяє поліпшенню всіх його техніко-економічних показників: росту продуктивності праці, підвищенню фондовіддачі, збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, економії капітальних вкладень.

Завданнями аналізу стану й ефективності використання основних виробничих фондів є: встановлення забезпеченості підприємства і його структурних підрозділів основними фондами - відповідності величини, складу й технічного рівня фондів потреби в них; з'ясування виконання плану їхнього росту, відновлення й вибуття; вивчення технічного стану основних коштів й особливо, найбільш активної їхньої частини - машин й устаткування; визначення ступеню використання основних фондів і факторів, що на нього вплинули; встановлення повноти застосування парку устаткування і його комплектності; з'ясування ефективності використання устаткування в часі й по потужності; визначення впливу використання основних фондів на обсяг виробленої продукції; виявлення резервів росту фондовіддачі, збільшення обсягу продукції й прибутку за рахунок поліпшення використання основних фондів.

Об'єктом дослідження в курсовій роботі є відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод технічного вуглецю».

 Метою діяльності підприємства є виробництво технічного вуглецю, сирих товарних гум і товарів народного споживання в Україні.

Предметом дослідження в курсовій роботі є показники використання основних фондів підприємства.

 Для досягнення мети необхідно вирішити ряд завдань:

- дослідити теоретичні аспекти функціонування та використання основних фондів підприємств;

- проаналізувати динаміку ефективності використання основних фондів підприємства;

- розробити заходи щодо оптимізації їхнього використання;

- виявити резерви росту фондовіддачі, збільшення обсягу продукції й прибутку за рахунок поліпшення використання основних фондів

1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОКАЗНИКІВ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Поняття й класифікація основних фондів підприємств


Матеріальну базу підприємства утворюють засоби праці й предмети праці, які поєднуються в засоби виробництва. Засоби праці враховуються у формі основних фондів. Основні фонди у вартісному вираженні являють собою основні засоби, що обліковуються у системі бухгалтерської звітності. При аналізі основних фондів, насамперед треба відзначити, що вони є активним елементом виробництва й при правильному їх використанні не тільки забезпечують створення товарів, але й сприяють поліпшенню умов праці працівників [7].

Основні засоби - це такі товарно-матеріальні цінності, які протягом тривалого періоду часу зберігають свою матеріально-натуральну форму, зношуються поступово й переносять свою вартість на готову продукцію або послуги вроздріб. Сутність основних фондів можна охарактеризувати в такий спосіб: вони речовинне втілені в коштах праці; їхня вартість вроздріб переносяться на продукцію; вони зберігають натуральну форму тривалий час у міру зношування; відшкодовуються на основі амортизаційних відрахувань після закінчення терміну служби.

Любий процес виробництва є процес перетворення предметів праці, здійснюваний живою працею за допомогою коштів праці. Сукупність коштів праці утворить основні виробничі фонди, які застосовуються в декількох виробничих циклах, поступово зношуються й переносять свою вартість на продукт вроздріб протягом усього терміну служби, не змінюючи при цьому своєї натуральної форми. Основні виробничі фонди складаються з машин й устаткування, передатних устроїв, транспортних засобів, будинків, споруджень і так далі.

Однак в основні виробничі фонди включаються не всі засоби праці, а лише ті з них, які являють собою продукти суспільної праці, мають вартість. Але й не всяка річ, що має вартість і є за своєю натуральною формою засобом виробництва, входить до складу основних виробничих фондів. Приміром, машини або верстати, які лежать на складі як готова продукція чекаючи реалізації, входять не в основні фонди, а у фонди обігу.

Отже, виробничі основні фонди беруть участь у матеріальному виробництві й у міру зношування переносять частинами свою вартість на вартість готової продукції, виробленої з їх допомогою.

Поряд з ними в народному господарстві функціонують й основні невиробничі фонди - об'єкти тривалого невиробничого використання, що зберігають свою натуральну форму й поступово втрачають вартість. До них ставляться фонди житлово-комунального господарства, організацій культури, науки, охорони здоров'я тощо. Основні невиробничі фонди не беруть участь у створенні споживацьких вартостей.

Отже, основні фонди - це матеріальні цінності, використовувані в господарській діяльності платника податків протягом періоду, що перевищує 12 місяців з дати введення їх в експлуатацію, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зношуванням.

До складу основних коштів зараховуються предмети вартістю понад 1000 грн. за ціною придбання (виготовлення) і терміну служби більше одного року [9].

По використанню основні фонди підрозділяються на: діючі, не діючі (що перебувають на консервації), запасні (призначені для заміни).

По функціональному призначенню, залежно від характеру участі основних фондів у процесі виробництва розрізняють:

- виробничі основні фонди (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню) - будинки, спорудження, машини, устаткування;

- невиробничі основні фонди (вони безпосередньо не беруть участь у процесі виробництва й призначені для задоволення культурно-побутових, комунальних потреб трудящих).

 По оперативному призначенню основні фонди діляться на:

- промислові;

- будівельні;

- сільськогосподарські;

- транспортні;

- зв'язку.

 По ознаці приналежності основні фонди підрозділяються на: власні й орендовані.

Основні фонди в залежності від амортизації підрозділяються на наступні групи:

Перша група - будинки, споруди, їхні структурні компоненти, передатні пристрої, житлові будинки і їхні частини (квартири й місця загального користування);

Будинки - це архітектурно - будівельні об'єкти, призначені для створення необхідних умов праці. До цієї групи ставляться: житлові будинки, виробничі корпуси цехів, депо, гаражі, складські приміщення, виробничі лабораторії й так далі. До складу цих об'єктів включаються також системи опалення, внутрішня мережа каналізації й водопроводу, освітлювальні арматури й електропроводка, внутрішні телефонні й сигналізаційні мережі, вентиляційні устрої, підйомники.

Споруди - це інженерно-будівельні об'єкти, призначені для здійснення процесу виробництва й не пов'язані зі зміною предметів праці. До них ставляться: стовбури шахт, нафтові свердловини, греблі, естакади, водопідйомні станції й колодязі, резервуари, мости, автомобільні дороги, залізничні колії внутрішньозаводського, внутрішньогосподарського транспорту.

Передатні пристрої - устрої, за допомогою яких провадиться передача електричної, теплової або механічної енергії, а також передача рідких і газоподібних речовин від одного об'єкта до іншого. До цих устроїв ставляться: нафтопроводи й газопроводи, водорозподільні мережі, електромережі, тепломережі, газові мережі, лінії зв'язку.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.