При виборі політики ціноутворення можна запропонувати наступні підходи:
1. Встановлення цін з урахуванням попиту споживачів, так звану “плаваючу ціну”, яка дозволить регулювати попит на ту чи іншу страву.
2. Дотримуючись стратегії ціноутворення, необхідно визначити напрямки, за рахунок яких можна скоротити витрати на виробництво продукції і тим самим знизити ціну на товар при умові високої якості продукції.
3. Забезпечення мінімальної рентабельності. Встановлення ціни на конкретний момент часу буде залежати від фази життєвого циклу продукції та обраної стратегії. Як відомо, найбільший попит на найвищу ціну має продукція, яка є новою в даний момент часу і на даному ринку. Це підкреслює необхідність розробки та впровадження нових видів продукції, розширення асортименту страв.
Якщо підприємство поставить собі за мету захватити більшу долю ринку, то ціну необхідно знижувати. Це забезпечить швидке збільшення об’єму продажу. Якщо ж ціль підприємства - отримання прибутку за короткий строк, то застосовуються високі ціни при умові, що стан ринку і якість продукції та послуг дозволяє їх реалізовувати навіть за такими цінами.
Найбільш перспективною ціновою стратегією для їдальні є зниження ціни на продукцію та послуги.
Останній етап - це розробка рекламних заходів.
Досліджуване підприємство не має достатньої реклами. Але для того, щоб забезпечити конкурентоспроможність, необхідно підняти на високий рівень дієвість рекламних засобів: - підвищити рекламу до сучасних вимог; - розширити кількість каналів розповсюдження реклами; - розробити програму по впровадженню в дію внутрішньої реклами; - максимально наблизити рекламу до споживачів.
1.3. Етапи планування асортименту продукції
Планування асортименту продукції - це безперервний процес оновлення, удосконалення структури асортименту і приведення споживчих властивостей і характеристик продукції у відповідність до вимог покупців. Якщо дослідження маркетингу дозволяють отримати необхідну інформацію про особливості ринку, потреби і переваги покупців, то планування асортименту продукції перетворює цю інформацію з урахуванням вимог сегменту виробничих потужностей, технології, що застосовується на підприємстві, наявних матеріально- технічних, трудових та фінансових ресурсів, плануємих витрат та прибутку в необхідну для споживачів продукцію. Цей процес повинен здійснюватись безперервно на протязі всього періоду господарчої діяльності підприємства.
З проблем маркетингу існують такі етапи процесу планування асортименту продукції:
1. Визначення існуючих і потенційних потреб покупців.
2. Оцінка конкурентоспроможності продукції підприємства. Аналіз структури асортименту продукції підприємства і конкурентів.
3. Визначення того, які послуги та продукцію необхідно додати до асортименту продукції та послуг, або виключити з нього з причини недостатньої рентабельності, зниження конкурентоспроможності.
4. Розробка пропозицій про засвоєння нових технологій, удосконалення випускаємої продукції за рахунок використання нової сировини, про застосування нових видів послуг
5. Вивчення можливостей виробництва нових та удосконалених страв, включаючи питання ціни, собівартості та рентабельності.
6. Проведення пробних продаж.
7. Розробка спеціальних рекомендацій для виробників продукції щодо її якості, оформлення, додержання технології приготування.
8. Підготовка рекомендацій щодо збуту продукції, включаючи час і графік виходу на ринок удосконаленого виробу, масштаби початкової фази реалізації продукції, програми проведення рекламних та інших заходів по стимулюванню збуту.
9. Оцінка досягнутих результатів.
Планування асортименту продукції повинно постійно враховувати інформацію про стан життєвих циклів продукції та послуг, які пропонує підприємство. Це необхідно для складання об’єктивної оцінки відносно конкурентоспроможності асортиментної політики не тільки в теперішньому періоді, а і на подальшу перспективу.
Оцінка асортименту продукції з точки зору стану життєвого циклу товару передбачає проведення аналізу по слідуючим напрямкам: - визначення стадій життєвих циклів різноманітних виробів, що входять до торгового асортименту підприємства; - виділення переліку страв та товарів, які знаходяться на стадії спаду та прийняття рішень відносно їх подальшої модернізації або зняття з виробництва; - визначення потенціалу продукції, яка знаходиться на стадії росту і зрілості для забезпечення необхідних об’ємів продаж і отримання встановлених сум та норм прибутку; - визначення переліку нової продукції і строків включення їх в асортимент продукції для підтримки його відповідності вимогам споживачів.
Діяльність, що направлена на удосконалення структури асортименту продукції, повинна здійснюватись постійно. Різноманітні складові цієї роботи - дослідження ринку, попиту споживачів, дослідження і розробка самої продукцї, розробка політики цін, планування реклами і заходів по стимулюванню продажу товарів підлягають постійному контролю і регулюванню у відповідності з їх значенням на різних стадіях життєвого циклу продукції.
Це необхідно для встановлення правильних пріоритетів і знаходження ефективного співвідношення складових елементів маркетингу, які відповідають певним умовам, з якими пов’язана ринкова діяльність підприємства. Концепція життєвого циклу обумовлює необхідність проведення систематичної роботи по плануванню асортименту і розробці нової продукції.
Розділ 2. Дослідження внутрішнього і зовнішнього середовища
Зовнішнє середовище підприємства складається із зовнішніх факторів і сил, які впливають на її здібність підтримувати і розвивати успішні торгові операції з клієнтами своїх цільових ринків. Воно включає в себе мікро- і макросередовище. До мікросередовища підприємства відносяться сили, які можуть впливати на її здібність обслуговувати клієнтів: само підприємство, споживачі, постачальники. До макросередовища відносяться більш широкі, соціальні сили, які впливають на мікросередовище: конкурентні, економічні, політичні, культурні.
Головні фактори мікро- і макросередовища підприємства відображені на рисунках 2.1. і 2.2. відповідно.
Рисунок 2.1. Головні фактори мікросередовища підприємства
Рисунок 2.2 . Головні фактори макросередовища підприємства
2.1. Загальна характеристика підприємства
Підприємство громадського харчування «Енергетик» є підрозділом Національної Енергетичної компанії «Укренерго» Міненерго України (далі НЕК «Укренерго»). Воно створене згідно з Наказом Міністра енергетики України від 02.07.98р. № 107 «Про створення відособлених структурних одиниць Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на базі виробничо-обслуговуючого підрозділу «Енергетик».
Підприємство громадського харчування «Енергетик» є спеціалізованою структурною одиницею (без права юридичної особи) НЕК «Укренерго», яка наділена майном, має самостійний баланс, круглу печатку, штамп зі своїм найменуванням та поточний рахунок в установі банку.
В склад ПГХ «Енергетик» входять три їдальні. Місцезнаходження підприємства і їдальні № 1: м.Київ, вул.Комінтерна, буд.27.
Орган управління - Міністерство енергетики і електрифікації України.
Форма власності підприємства громадського харчування «Енергетик» - загальнодержавна.
2.1.1. Характеристика об’єкту
Згідно Положенню про підрозділ громадського харчування «Енергетик» мета підприємства - насичування ринку товарів і послуг .
Здійснюються такі напрямки діяльності: - організація громадського харчування для співробітників Міненерго України та інших підприємств; - виконання святкових та персональних замовлень співробітників; - надання платних послуг населенню з метою підвищення прибутку підприємства; - здійснення торгово-закупівельної діяльності; - планування, організація та здійснення своєї виробничо-господарської діяльності; - укладання господарських договорів; - здійснення бухгалтерського, оперативного обліку.
Між національним диспетчерським центром електроенергетики України (далі НДЦ) і підрозділом громадського харчування «Енергетик» була укладена угода, згідно з якою підприємство зобов’язується організовувати для НДЦ громадське харчування по 3 націночній категорії (23%) та забезпечувати широкий асортимент продукції та послуг.
НДЦ, в свою чергу, зобов’язується: - надати підприємству громадського харчування «Енергетик» приміщення під їдальню, технологічне обладнання і всі витрати за оренду приміщення, платню за тепло-електро забезпечення, водопостачання і ремонт обладнання відшкодувати за рахунок власних коштів; - забезпечити охорону приміщення їдальні і торгово-матеріальних цінностей; - відшкодувати суми нереалізованої націнки при реалізації працівникам НДЦ
України молочної та сільгоспродукції; - відшкодувати витрати по утриманню додаткової чисельності персоналу ПГХ
«Енергетик» по пранню спецодягу та інших заходів ; - відшкодувати витрати на постачання продуктів харчування в НДЦ України арендованим транспортом згідно розрахункам ПГХ «Енергетик».
Потреба їдальні «Енергетик»в матеріальних ресурсах визначається у розрізі наступних елементів:
1. Потреба у сировині, матеріалах, у тому числі: - для основного виробництва; - на ремонтно-експлуатаційні потреби.
2. Потреба у електроенергії;
3. Потреба в меблях, виробничому обладнанні;
4. Потреба в малоцінних, швидко-зношуваних предметах.
Потреба в МТЗ визначається на основі встановлених норм з урахуванням типу підприємства, вмістенності залу, обсягу діяльності та інших факторів.
В залежності від призначення норми розділяються на декілька видів.
Норми витрат застосовуються для розрахунку потреби у сировині, а також матеріалів, предметів одноразового використання.
Експлуатаційні норми визначають мінімальні і максимальні терміни зносу предметів, до яких також відносяться норми амортизаційних відрахувань.
Для розрахунку норм витрат матеріальних ресурсів у їдальні застосовують наступні методи:
1. Розрахунково-аналітичний або метод, який передбачає використання норм витрат.
2. Дослідно-статистичний - на основі фактичних витрат сировини в минулому періоді. Це приблизні розрахунки.
На підприємстві застосовуються норми оснащення підприємств громадського харчування посудом, столовими приборами, меблями і кухонним інвентарем.
Детальний перелік посуду, інвентаря, інших додаткових засобів, що використовуються у їдальні «Енергетик», приведений в додатку.
В роботі нами буде досліджена їдальня № 1, яка міститься на першому поверсі будинку Національної енергетичної компанії «Укренерго» Міненерго України. В цьому ж будинку орендують приміщення фірми TASIS, SIMENS, МАГАТЕ.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17
