3)матеріально-технічне забезпечення: придбання сировини, машин та обладнання, інші поставки, необхідні для господарської діяльності;
4)виробнича: перетворення сировини та інших матеріалів на вид продукції, потрібний для продажу клієнтам підприємства;
5)маркетинг: визначення потреб споживачів та управління процесом обміну між підприємствами та їх контрагентами.
В Україні передбачено існування чотирьох видів бізнесу: підприємницького, споживчого, трудового та державного.
Підприємницький бізнес здійснюється як фізичними, так і юридичними особами, які організовують власну справу. Головною метою здійснення такого бізнесу є отримання прибутку від виробництва та продажу продукції, виконання робіт, надання послуг. Прикладами підприємницького бізнесу можуть бути виробничі підприємства, організації, різні види товариств (особливо акціонерні товариства). На сьогодні такий бізнес є найбільш прибутковим видом як в Україні, так і в багатьох країнах світу.
Стратегія бізнесу - це діяльність бізнесмена, пов'язана з розробкою планів на майбутнє, для одержання максимального прибутку в процесі укладання різних угод.
Тактика - це застосування способів і методів реалізації стратегії у відносинах з контрагентами (партнерами).
Тобто, стратегія - це мета, а тактика - способи її досягнення. Адже, коли людина не ставить перед собою мети, вона ніколи її не досягає.
Стратегічні цілі мають безліч значень для підприємства:
- уможливлюють визначення стандартів діяльності;
- становлять основу для прийняття рішень у процесі діяльності;
- становлять джерело мотивації працівників підприємства.
Якщо цілі визначено неправильно, це може призвести до великих негативних наслідків у функціонуванні підприємства. З досвіду щодо визначення цілей можна виокремити кілька ключових вимог, яким повинні задовольняти правильно сформульовані стратегічні цілі.
Стратегічні цілі антикризового управління визначаються на основі аналізу посталих проблем, виду кризи і цілей, поставлених для виходу з кризової ситуації.
Існують три різновиди проблем, що можуть виникнути в такій ситуації.
1.Руйнування (випадання) одного елемента системи управління. Ця проблема постає внаслідок руйнації одного елемента системи управління. Наприклад, постала проблема з постачанням сировини.
Для її вирішення необхідно замінити один з елементів системи (наприклад, замінити джерело постачання сировини або постачальника).
2.Необхідність коригування моделі управління. Вирішення цієї проблеми потребує коригування або регулювання моделі управління. При цьому коригується або управлінське рішення, або модель управління шляхом виключення або доповнення окремих елементів. Загалом модель управління продовжує працювати.
3.Руйнування системи управління. У цьому разі необхідно створити іншу систему, на якісно новій основі, прогресивнішу і перспективнішу.
Як зазначалося, важливою складовою системи антикризового менеджменту є діагностика фінансового стану підприємства, контроль кризових ситуацій, їх своєчасне попередження і запобігання. Своєчасна, якісна діагностика і профілактична робота — основне завдання загального управління підприємством, і антикризового зокрема. Процес діагностики передбачає кілька основних етапів:
- аналіз фінансового стану, прогноз розвитку ринкової ситуації;
- своєчасне виявлення причин і основних чинників розвитку кризових ситуацій;
- своєчасне виявлення прихованих ознак потенційної кризи підприємства.
З урахуванням системного аналізу виробничо-економічної діяльності підприємства в умовах антикризового управління розроблюють комплекс заходів стратегічної спрямованості на вихід з кризи.
Основні принципи концепції та завдання антикризового управління Система заходів антикризового управління Діагностування та оцінка параметрів кризи стратегія і тактика антикризового управління.
Основне завдання антикризового управління — розробка та реалізація найменш ризикових управлінських рішень, які б сприяли досягненню поставленої мети й результату з мінімальним витрачанням додаткових коштів і за мінімальних негативних наслідків.
Менеджмент кризових ситуацій складається з таких етапів:
- діагностування і оцінка параметрів кризи;
- розробка концепції подолання кризи, спрямованої на планування та реалізацію стратегічних і оперативних заходів;
- реалізація прийнятої концепції виходу з кризової ситуації;
- постійний моніторинг зовнішніх і внутрішніх чинників.
Основними завданнями менеджера у кризовій ситуації є недопущення або пом'якшення етапу шоку від кризи, що настає, сприяння скороченню тривалості етапу відкочування назад, а також прискорення адаптації і стабілізації у кризовій ситуації.
Концепція подолання кризи включає системне представлення всіх процесів розробки антикризових заходів і управління ними. Існує два основних методи антикризового управління — реактивний і антиципативний. Результатом використання цих методів мають бути заплановані та згодом реалізовані заходи подолання кризи, які так само поділяються на реактивні й антиципативні.
Криза розглядається як вказівка на необхідність оновлення, перебудови в еволюційному процесі розвитку підприємства, що сприяє звільненню від певної ірраціональності або помилково визначених цілей. Внаслідок цього всі вимоги до зміни старої системи, яка зазнала кризи, розглядаються в позитивному ключі. При цьому в основу концепції антикризового управління закладається не подолання кризи, а зміна структури управління чи безпосередньо підприємства з огляду на нові обставини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Чернявський А.Д. Антикризове управління підприємством:навч. посібник. – К: МАУП, 2006. – 250с.
2. Воротін В. Проблеми становлення етичних норм в економіці: приклад
країн азіатсько-тихоокеанського регіону // Вісн. Української Академії державного управління при Президентові України.—2001.—№ 1. —С. 182-187.
3. Воротін В. Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних
ринкових трансформацій: Моногр. — К.: Вид-во УАДУ,2002. — 392 с.
4. Воротін В. Є. Державне регулювання економіки та підприємництва:
Навч. посіб. для слухачів курсів підвищення кваліфікації. —К., 2004. — 38 с.
5. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання:
Навч. посіб. / Л. І. Воротіна, В. С\ Воротін, Л. А. Мартинюк, Т. В. Черняк; За ред. Л. І. Воротіної -— К.: Вид-во Європ. унту, 2004. — 307 с.
6. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес,
2002. - 293 с.
7. Васенко В., Комісар С, Малікова І. Основи малого
бізнесу і підприємницької діяльності. - Суми: ВАТ СОД, 2002. - 186 с.
8. Костенко О.О. Власність і підприємництво. - Харків: Основа, 1992.
132 с.
9. Антикризисное управление: Учебник / под ред. Э. М. Короткова. – М.: ИНФРА – М, - 2000. – 432с.
10. Біла С. Державне регулювання галузевої структури економіки України // Економіка України. – 2000. - №4.
11. Бондар О., Мендрул О. До питань про тенденцію зміни вартості підприємств у контексті приватизації // Економіка України. – 2000. - №4.
12. Внутренний рынок Украины – этапы падения // Фондовый рынок. – 2000. - № 5.
13. Волкова І. Великі перешкоди малому бізнесу // Підприємництво в Україні. – 2001. - № 10.
14. Геєць В.М. Економічне зростання в 2000 – 2002 рр. та складові політики розвитку в довгостроковому відношенні // Економіка і прогнозування. 2002. - № 1.
15. Геєць В.М. Політика стабілізації, валютна криза та економічне зростання в Україні // Економіка і прогнозування. – 2001. - №1.
16. Геєць В.М. Політика стабілізації, валютна криза та економічне зростання в Україні // Економіка і прогнозування. – 2001. - №2.
17. Инякин В., Ляшенко В., Соколова Т. Украинский путь развития малых предприятий // Економичний часопис. – 2000. - №6.
18. Корупція як основна причина економічної кризи // Економіка. Фінанси. Право. – 2000. - №3.
19. Макроекономічні дані для прогнозів у вашому бізнесі // Економіст. – 2002. - №1.
20. Маренков Н. Л., Касьянов В. В. Антикризисное управление. – М.; Ростов н/Д, 2004.
21. Ревенко А. П. Валовий внутрішній продукт України та зарубіжних країн // Економіка і прогнозування. — 2001. — № 1.
22. Ревенко А. П. Второй год подьема после десяти лет падения // Зеркало недели. — 2002. — № 3.
23. Сладкевич В. П.,Чернявский А. Д. Современньїй менеджмент (в схемах): Опорньш конспект лекций. — К.: МАУП, 2000.
24. Ситник Т., Плотковскип Р. Год рекордного роста позади, дальше расти будет сложнее // Фондовий рьшок. — 2002. — № 7.
25. Умньые, но бедньые // Комп&ньон. — № 20.
26. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. / За заг. ред. А. І. Кредісова. — К., 2000.
27. Чернявский А. Д. Антикризисное управление: Учеб. пособие. —К.: МАУП, 2000.
28. Раицкий К. А. Экономика предприятия. – М.: ИВЦ «Маркетинг», 2000.
29. Дьяков Ю. Ще раз про малий бізнес // Економіка України. – 2000. - №7.
30. Мале і середнє підприємство України під мікроскопом дослідників // Україна – BUSINESS. – 2000. - №9.
Размещено на
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
