Розстановка кадрів організації повинна здійснюватися на основі вимог до кожної спеціальності, з урахуванням індивідуально-психологічних та особистих якостей працівника. Особливого соціально-економічного значення розстановка кадрів набуває за дефіциту трудових ресурсів, коли економія робочої сили не менш актуальна за економію енергії, сировини, матеріалів. Ефективно розставити кадри означає створити оптимальні умови високої продуктивності їх праці, одержати з меншими витратами приріст обсягів виробництва чи реалізації, підвищити якість роботи.
При доборі та розстановці кадрів великого значення набуває питання про методи й засоби вивчення здібностей працівника. До найрезультативніших методів належать:
— вивчення життєвого шляху працівника;
— думка колективу, у якому працює людина;
— відгуки найближчого середовища кандидата;
— створення ситуації, придатної для вияву професійно важливих якостей і властивостей;
— вивчення висловлювань особистості про власну роль у тому чи іншому процесі.
Професійна придатність охоплює сукупність знань, умінь, навичок, а також особистих властивостей та якостей, необхідних людині для успішного виконання посадових обов'язків. Розрізняють потенційну та реальну придатність. Про потенційну професійну придатність свідчить, наприклад, перебування людини в резерві на висування. Реальна професійна придатність формується після оволодіння знаннями, уміннями та навичками, набуття необхідних для вищого посадового становища особистих якостей.
Одним із найважливіших є матеріальна мотивація праці, яка передбачає побудову системи оплати відповідно до її індивідуальної якості. Завданням системи оплати праці в організаціях є:
а) забезпечення прямої і стабільної заінтересованості кожного працівника в досягненні високих показників індивідуальної трудової діяльності;
б) створення позитивного соціально-психологічного клімату в трудових колективах;
в) закріплення кадрів і мінімізація їх плинності.
У процесі формування й використання системи оплати праці необхідно зважати на принципові особливості діяльності організації, які визначають специфіку використання механізмів основної й додаткової оплати праці. До таких особливостей належать:
— специфіка визначення продуктивності праці працівників;
— спеціалізація структурних підрозділів і робочих місць;
— можливість оцінки реальних результатів праці окремих категорій працівників.
У загальному вигляді заробітна плата утворюється з таких елементів:
3= О +Д + П, (1.2)
де 3 — загальна сума заробітної плати працівника за календарний період;
О — гарантована тарифна частина заробітної плати;
Д — доплати і надбавки до гарантованої тарифної заробітної плати;
П — премії.
В умовах ринку йдеться не просто про заробітну плату працівників певної системи або галузі національної економіки, а про формування їх доходів із таких елементів:
3 = О + Д + П + В + Р, (1.3)
де Б — винагороди, бонуси тощо;
Р — частина доходів працівника, яка формується за рахунок участі в доходах (прибутках) організації;
Д – доплати; П – премії.
Стимулювання працівників із метою досягнення високих результатів їх праці можливе лише за умови органічного поєднання матеріальних і моральних стимулів.
Одним із ефективних стимулів праці є обґрунтована система надання пільг. Пільги, як правило, мають негрошовий характер, а у грошовій формі — чітке цільове спрямування. До пільг належать: безплатне підвезення на роботу і з роботи або купівля проїзних документів за рахунок організації, надання службового автомобіля, закріплення постійного місця для паркування власного автомобіля, доплата за харчування в обідню перерву в їдальні організації, оплата або надання юридичних послуг, оплата за навчання працівника, членів його сім'ї тощо. В економічно розвинутих країнах практикують надання пільг за методом «кафе самообслуговування», коли працівнику надають перелік усіх можливих пільг, із яких він відбирає для себе встановлену кількість.
У процесі управління персоналом велике значення має об'єктивна оцінка якості праці персоналу, безпосередньо пов'язана з атестацією працівників, а звідси — з організацією праці, службовим просуванням, підвищенням кваліфікації, заробітною платою, матеріальним стимулюванням. Атестацією є сукупність дій і процедур, що охоплюють перевірку теоретичних, технологічних і практичних знань та навичок, оцінку можливостей особи виконувати роботи відповідної складності, передбачені для певної посади. Розрізняють первинну і проміжні атестації.
Абсолютні дані використовуються для аналізу динамічних процесів з обов'язковою умовою порівнянності території та періоду динаміки. Для міжтериторіальних порівнянь, а також порівнянь у межах однієї території використовують відносні показники, або коефіцієнти поширення певного явища в даному середовищі. Такими є коефіцієнти природного поповнення і природного вибуття трудових ресурсів. Вони показують, скільки в середньому становить природне поповнення і вибуття трудових ресурсів в розрахунку на 1000 осіб середньої їхньої чисельності.
Коефіцієнт природного поповнення (прибуття) трудових ресурсів
(1.4)
Коефіцієнт природного вибуття трудових ресурсів
(1.5)
Прибуття збільшує, а вибуття зменшує чисельність трудових ресурсів. Різниця між обсягами прибуття та вибуття показує абсолютну величину, на яку змінилася чисельність трудових ресурсів за рахунок природного їхнього руху. Абсолютна величина зміни чисельності трудових ресурсів може бути додатною (природний приріст трудових ресурсів), від'ємною (зменшення трудових ресурсів за рахунок природного фактора), а також нульовою (у разі рівності природного прибуття та вибуття).
Результат природного руху трудових ресурсів можна визначити за допомогою коефіцієнта природного приросту Кп.прир трудових ресурсів, що подається як різниця коефіцієнтів природного поповнення і вибуття трудових ресурсів
Кп.прир = Кп.п – Кп.в (1.6)
Цей коефіцієнт показує середню чисельність природного приросту трудових ресурсів у розрахунку на кожну тисячу середньої чисельності трудових ресурсів.
Механічний рух (міграція) трудових ресурсів означає переміщення цієї категорії населення з одних регіонів до інших.
При вивченні міграції вирізняють: загальну чисельність прибулих і вибулих; сальдо міграції (результат механічного руху трудових ресурсів), тобто приріст, якщо чисельність прибулих перевищує чисельність вибулих, і навпаки. Міграція трудових ресурсів аналізується за допомогою коефіцієнта механічного поповнення трудових ресурсів (Км.п), коефіцієнта механічного вибуття трудових ресурсів (Км.в.) та коефіцієнта міграції, який дорівнює різниці коефіцієнтів поповнення та вибуття
Км = Км.п – Км.в. (1.7)
Загальну характеристику руху трудових ресурсів дає коефіцієнт загального приросту (Кзп) трудових ресурсів:
Кзп = Кп.прир + Км. (1.8)
Дані про динаміку чисельності трудових ресурсів у вигляді абсолютних і відносних показників містять важливу інформацію, яка може бути використана як база для виявлення відповідних закономірностей і тенденцій, а також для перспективних розрахунків чисельності трудових ресурсів ТР„. При цьому важливо визначити найбільш вірогідне значення коефіцієнтів руху трудових ресурсів на перспективу, використовуючи як методи екстраполяції, так і залежність цих показників від перспектив соціально-економічного розвитку.
Розрахунок виконується за формулою
(1.9)
де Sо — чисельність населення на вихідну дату; Kзп — коефіцієнт загального приросту населення; d — вірогідна в перспективі частка трудових ресурсів у чисельності населення, яка визначається з урахуванням тенденції розвитку; п — кількість років у прогнозованому періоді.
Основними напрямками діяльності ВАТ "Карпатське УГР" є проведення геофізичних досліджень, прострільно-вибухових та інших видів робіт в нафтових і газових свердловинах.
Основним видом діяльності ВАТ "Карпатське УГР" є промислово-геофізичні роботи в нафтових та газових свердловинах. Комплекс промислово-геофізичних робіт включає такі технології проведення робіт:
• геофізичні дослідження свердловин в процесі буріння /у відкритому стовбурі та в обсадженій свердловині/ цілю яких є геолого-літологічне розчленування розрізу свердловини, виявлення продуктивних пластів з визначенням їх характеристик, вивчення технічного стану свердловини, визначення якості цементування колони обсадних труб;
• геофізичні дослідження в діючих свердловинах, цілю яких є вивчення зміни параметрів, що впливають на ефективність розробки нафтових та газових родовищ;
геофізичні дослідження в свердловинах підземних сховищ газу /ПСГ/ з цілю вивчення параметрів, які впливають на ефективне функціонування газосховищ;
• геолого-технологічні дослідження в процесі буріння станціями ГТК;
випробування свердловин для виклику припливу флюїду з пласта;
• ліквідацію парафіно-гідратних пробок в насосно-компресорних трубках з допомогою електричних та електрохімічних розплавлювавчів парафіну;
• випробовування пластів випробувачами пластів на трубах і на кабелі;
• прострільно-вибухові роботи в свердловинах, що проводяться з цілю розкриття пластів, а також: при ліквідації різного виду аварій при бурінні та в процесі експлуатації свердловин.
ВАТ "Закарпатське УГР» здійснює свою виробничо-господарську діяльність в Західних і Східних областях України. На Заході України ВАТ «Карпатське УГР» своєю діяльністю охоплює територію Івано-Франківської, Львівської, Волинської, Закарпатської областей, виконуючи промислово геофізичні роботи для Бурового управління "Укрбургаз "(Стрийське ВБР), Управління магістральних газопроводів (УМГ), «Прикарпаттрансгаз» (Богородчанське ПСГ) УМГ Львівтрансгаз (Угерське ПСГ, Дашавське ПСГ, Опарське ПСГ, Більче-Волицьке ПЗГ). В Східних областях України ВАТ «Карпатське УГР» проводить роботи на території Полтавської, Харківської, Луганської та Донецької областей для підприємств БУ «Укрбургаз» (Хрестищенське та Шебелинське ВБР ) УМГ "Донбастрангаз" (Вергунське ПСГ та Красно-Попівське ПСГ).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
