Рефераты. Операційний менеджмент казино







Система охорони, сформована з урахуванням наведених принципів, зможе забезпечити захист об'єктів на необхідному рівні і створити ефективну систему протидії потенційним загрозам.

1. Успіх діяльності підприємства, яке працює у сфері ігрового бізнесу, передусім залежить від уміння розпоряджатися таким цінним товаром як інформація. За сучасних умов інформація має певну вартість. Головним перспективним напрямом у цих умовах є створення цільових структур безпеки для захисту інформації від зазіхань представників кримінального середовища, недобросовісної конкуренції, для забезпечення зберігання конфіденційної інформації, забезпечення фізичної безпеки суб'єктів підприємницької діяльності [3].

2. Основним чинником ефективності служби безпеки є її системність. Тобто до сфери інтересів охоронного підрозділу належить не лише фізична охорона об'єктів бізнесу, а весь спектр проблем, що можуть завдати бізнесу значних матеріальних збитків. Тому підприємцям, які приймають рішення про інвестування коштів в ігровий бізнес, слід бути готовими до досить значних витрат, необхідних для забезпечення ефективного захисту їхнього бізнесу [1; 2].

3. Система гарантування безпеки українських закладів ігрового бізнесу суттєво відрізняється від тих, що існують в економічно розвинених країнах. Але основні принципи роботи, напрями діяльності служб безпеки в Україні і за кордоном схожі. Вони мають однакові підсистеми безпеки грального закладу, тобто економічну, фінансову, інформаційну, кадрову, фізичну безпеку.

Організація безпеки діяльності букмекерської компанії (БК) є досить складним завданням (навіть порівняно з іншими видами гральних закладів), оскільки мережа кас, через які букмекерська компанія контактує зі своїми клієнтами, розгорнута на значній території. На думку провідних українських і зарубіжних фахівців, які спеціалізуються на гарантуванні безпеки бізнесу, власники більшості українських букмекерських компаній приділяють недостатньо уваги гарантуванню безпеки свого бізнесу. Під час проведення низки перевірок рівня безпеки бізнесу кількох українських букмекерських компаній було виявлено багато недоліків у забезпеченні всіх складових безпеки грального закладу (економічної, фінансової, інформаційної, кадрової, фізичної).

Основне завдання топ-менеджерів — визначити заходи для засекречування інформації задля економічної вигоди і безпеки букмекерської компанії.

До переліку відомостей, які мають бути утаємничені, належать такі: система управління букмекерською компанією; стратегічне планування (розширення, ліквідація, створення дочірніх підприємств та ін.); система оперативного управління; фінансовий стан букмекерської компанії; маркетингові дослідження; партнерські зв'язки та угоди; відомості про підготовку, тактику і результати переговорів; умови конфіденційності контрактів і угод; методи обчислення ставок букмекерської компанії; система безпеки і механізми її реалізації.

За даними провідних зарубіжних фірм, витрати на збереження власних комерційних таємниць становлять 15–20% усіх операційних витрат.

Відповідно до концепції дослідження, з метою забезпечення ефективної безпеки букмекерської компанії як багатоступеневої системи пропонуємо структуру служби безпеки (СБ) букмекерської компанії.

Отже, у гарантуванні безпеки ігрового бізнесу необхідно врахувати такі моменти:

1. Ігровий бізнес є однією з найприбутковіших сфер діяльності, що поповнює бюджети не лише підприємців, що ним займаються, але й держави. Створення гральних закладів позитивно впливає на розвиток низки інших суміжних галузей бізнесу: туристичного, транспортного, готельного, рекламного та шоу-бізнесу, громадського харчування, роздрібної торгівлі та ін. Це сприяє створенню багатьох робочих місць і зростанню надходжень до державного та місцевого бюджетів. Отже, ігровий бізнес має великий потенціал для розвитку на території України.

2. Оскільки сьогодні в Україні немає науково-методичної літератури, в якій були б висвітлені ґрунтовні наукові дослідження щодо захисту ігрового бізнесу та управління ним, автор значною мірою використовував матеріали періодичних видань, інтернет-сайтів, законодавчі акти України, а також власний досвід роботи і досвід зарубіжних фахівців щодо гарантування безпеки ігрового бізнесу.

3. Створення власних структур безпеки гральних закладів є важливим чинником забезпечення його життєдіяльності.

4. Основним чинником ефективності служби безпеки є її системність. Тобто у сферу інтересів охоронного підрозділу повинна входити не лише фізична охорона об'єктів бізнесу, а й увесь спектр проблем, що можуть завдати бізнесу значних матеріальних збитків. Найважливішими завданнями служби безпеки грального закладу є захист від недобросовісної конкуренції, всіх видів промислового та економічного шпіонажу, потенційних джерел втрати комерційної інформації. Складові підсистеми безпеки класифікують як економічну, фінансову, інформаційну, кадрову, фізичну безпеку.

У системі операційного менеджменту управлінське рішення-це процес, що реалізуеться операційним менеджментом і забезпечується виконання ним завдання у фактичній чи прогнозованій ситуації. Управлінське рішення операційного менеджменту є діями суб’єкта управління (менеджер, який вибирає оптимальний варіант управлінського рішення) і об’єкта управління (окремі працівники, або персонал, які виконують це рішення).

Управлінське рішення є комплексний процес, який включає правовий, соціальний, психологічний і інші аспекти суб’єкта управління. В правовому, соціальному, психологічному і інших аспектах, суб’єкт управління дає розпорядження на виконання управлінських рішень і несе повну відповідальність за їх своєчасне виконання і кінцевий результат отримання прибутку. З точки зору економічного обґрунтування управлінських рішень необхідно мати достовірну техніко-економічну інформації, після обробки якої здійснюється вибір серед можливих варіантів такий, який найбільше близький до оптимального, найкращого.

Процес прийняття управлінських рішень відображає послідовність їх прийняття та впровадження. Це, насамперед, вибір цілі і оцінка ситуації; визначення та прогнозування розвитку ситуації; формування управлінських проблем; визначення управлінських обмежень; вибір управлінських стратегій; вибір методу вирішення управлінських проблем; пошук оптимальних варіантів і визначення критеріїв управлінських рішень; оцінювання, вибір оптимального варіанта, узгодження, прийняття, доведення до впровадження управлінське рішення і техніко-економічна оцінка результатів від впровадження управлінського рішення.

Процес прийняття управлінських рішень, на основі їх економічного обґрунтуванні у операційному менеджменті, у ситуаціях надзвичайної складності, можна отримати об’єктивний результат за допомогою економіко-математичного моделювання, єдиний спосіб проаналізувати варіанти перспективних і визначити потенційні наслідки альтернативних управлінських рішень, завдяки чому їх можна об’єктивно порівняти і вибрати найкращий варіант.

Створення стратегічного менеджменту економічного обґрунтування управлінських рішень в менеджменті операційних систем передбачає найсуттєвіші особливості стратегії операційної системи підприємства в системі планування виробничої діяльності, в системі матеріально-технічного забезпечення та управління збутом продукції, в системі матеріально-технічних запасів споживання в операційній інфраструктурі підприємства (управління ремонтними, інструментальними, енергетичними, транспортними і складськими господарствами), а також управління якістю продукції (послуг) і управління конкурентною стратегією операційної системи підприємства в умовах подолання економічних ризиків і небезпеки кризових явищ і ситуацій.

Необхідність створення стратегічного менеджменту економічного обґрунтування випливає з того, що ним забезпечується управлінській операційній системі базу стратегічного прогнозування на тривалий період і дає основу для прийняття управлінських рішень на цей період, забезпечивши суттєву знижку економічних ризиків і небезпеку подолання кризових явищ і ситуацій.

Аналізуючи особливості економічної стратегії операційної системи підприємства, можна визначити менеджеру операційної системи підприємства основні етапи формування стратегічного менеджменту економічного обґрунтування управлінських рішень. Знаючи завдання, цілі, сильні і слабі сторони операційної системи підприємства, менеджер: аналізує і оцінює зовнішнє середовище; аналізує, оцінює, вибирає і реалізує стратегічну альтернативу управлінських рішень. На першому етапі визначає завдання і цілі по конкуренто захищеній продукції, її якості і прибутку по підрозділам, фінансування і інше, на другому – створення стратегії отримання прибутку, оцінюючи існуюче позитивне і негативне становище сьогодення систем управління; діяльність персоналу, виробництво продукції, стан ринку, техніку і обладнання, принцип розподілу прибутку; фінансова і операційна системи; дослідження та розробки в структурі капіталу, податкової системи та ін.; оцінює стратегічні можливості та економічні ризики в сферах соціальних, політичних, економічних, юридичних, технічних, на третьому етапі – вибір методів дослідження (емпіричні, моделювання і ін.).

Аналіз зовнішнього середовища - це майбутній контроль зовнішніх факторів, відпрацьованих в стратегічному прогнозі для майбутньої реалізації завдань і цілей, оцінювання економічних ризиків і небезпек кризових явищ та можливостей небезпек конкурентного середовища. Процедура менеджерських стратегічних досліджень наступна: в операційній стратегії пошуки можливостей виробництва продукції порівняно з конкурентами, товарів на замовлення, чи стандартизованої; можливі потужності і технології; постійний чи змінний виробничий ритм; сезонна, чи несезонна продукція; доступ до ресурсів; матеріально-технічні запаси споживання; стратегія операційної інфраструктури; стратегія інноваційного проектування процесу виробництва продукції; управління контролем якості. В фінансовій стратегії операційної системи менеджер досліджує наступне:

- фінансові можливості в управлінській структурі фінансових відносин;

- визначення потреб у фінансових ресурсах;

- основні види фінансування;

- джерела фінансів та особливості їх отримання (зовнішнє, акціонерне, довгострокове фінансування, кредити під заставу обладнання, відсоткова ставка, фінансування за допомогою облігацій, акцій і інше);

- оборотний капітал і його вартість;

- кредитні лінії;

- фінансовий контроль;

- стан ринку капіталу.

В маркетинговому досліджені стратегії функціонування операційної системи розглядається стан товарного ринку і конкурентний захист продукції, її асортимент та якість; ринки дослідження ціни, канали реалізації продукції; пропозиції до і після реалізаційного обслуговування продукції; стан маркетингово-комунікаційної системи (реклама, управління стимулюванням збуту, паблік рилейшнз, виставкова діяльність, можливості створення іміджу операційній системі).



Висновки


Україна — країна з порівняно ненасиченим ринком азартних ігор. За офіційною інформацією Департаменту моніторингу адміністрування платежів Міністерства фінансів України, станом на 1 березня 2008 року кількість гральних автоматів становить 102244 шт. Таким чином, на кожну тисячу українців припадає приблизно 2,2 грального автомата. За неофіційними даними, їх удвічі більше, проте навіть з урахуванням цієї поправки за кількістю гральних автоматів на душу населення Україна значно поступається більшості європейських країн: наприклад, Угорщині — у 1,5 разу, Чехії — вдвічі, Іспанії — більш як утричі. Більше, ніж в Україні, ігрових автоматів на душу населення в таких країнах, як Італія, Німеччина, Голландія, Чехія, Латвія, Австралія та ін. Тому не виключено, що наша країна стане одним із напрямків експансії великих транснаціональних концернів. Що тоді? Навряд чи сильно фрагментований український гральний бізнес зможе встояти в момент зіткнення віч-на-віч із гігантськими гральними корпораціями, які володіють величезними фінансовими можливостями й великим досвідом на ринку. З моменту початку зацікавленості американських компаній зовнішніми ринками український гральний бізнес вимушений прийняти конкурентне майбутнє. Вже очевидно, що тиск глобалізації буде дуже високим у гральній індустрії. І можливостей для розвитку тут дві: створення маркетингових «ніш» або конкуренція на глобальному рівні.

Дискусія про те, яким має бути українське законодавство про азартні ігри, триває не перший рік. За цей час в українському парламенті змінилося вже третє скликання депутатів. Весь цей час держава продовжує втрачати гроші, тому що надприбутки ринку азартних ігор ідуть не в бюджет, а до кишень різнокаліберних ділків. Зупинити цей процес допомогло б ухвалення сучасного законопроекту про регулювання ринку азартних ігор, який встановив би чіткі правила, а головне, жорсткі вимоги до організаторів цього бізнесу.



Список літератури

 

1.            Бернет Дж., Уэллс У., Мориарти С. Реклама: принципы и практика – С.-Петербург: ”Питер”, 2000.- 150-155, 180-190, 210 с.

2.            Бойдел Т. Как улучшить управление организацией. Пособие для руководителей.- М., 2003. – 316 с.

3.                 Бондаренко В. Шляхи і стежини українського туризму // Дзеркало тижня. - № 13 (488) Субота, 3 - 9 Квiтня 2004 року.

4.            Бурлакова В.В., Абрамова А.И. Совершенствование стилей и методов руководства предприятиями и организациями. – К., 2000. – 240 с.

5.                 Вацеба В.Я. Туристичне країнознавство: Конспект лекцій / Чернівецький національний ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці: Рута, 2003. — 32с.

6.                 Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент.- К.: 2003.

7.                 Волков Ю.Ф. Введение в гостиничній и туристический бизнес. — Ростов-на-Дону: Феникс, 2003. — 348 с.

8.            Калашников В.А.. Словарь рыночной экономики – М.: Высшая школа, 1993 – 444 с.

9.                 Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. — 298с.

10.        Кормич Б.А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2004.

11.        Король А.Н. Організація і планування реклами: Навчальний посібник. – Хабаровськ: ХГАЕП, 2003. – 124 с.

12.        Коротков Є.М. Концепція менеджменту- Харків: Просвіта, 2005.-258 с.

13.        Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Д, Вонг. В .Основы маркетинга,Второе европейское издание - Киев: Либра, 2003 – 450-498 с., 865 с.

14.        Маркетинг и реклама 2000 - №5-6- 11-17 с.

15.        Маслова Т.Д., Божук С.Г., Ковалик Л.Н.Маркетинг - Санкт-Петербург: “Питер”, 2001 - 431 с.

16.        Наймушин А.Д. Основы организации рекламы - М.: “Внешторгиздат” 2002 – 135-140 с.

17.        Основы предпринимательской деятельности /под редакцией профессора Власовой В.М. - М.: “Финансы и статистика”, 2005 -130 с.

18.        Панкратов Ф.Г., Серёгина Т.К., Шахурин В.Г. Рекламная деятельность: Учебник для студентов высших и средних специальных учебных заведений. - М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2004. - 244 с.

19.        Панкратов Ф.Г., Серегина Т.К., Шахурин В.Г. Рекламна діяльність: Підручник. – М., 2006. – 244 с.

20.        Хойер В. Как делать бизнес в Европе. — М.: Прогресс, 1990.

21.        Чернявский А.А. Промышленный шпионаж и безопасность предпринимательства: Учеб.-метод. пособие. — К.: МЗУУП, 1994.


Страницы: 1, 2, 3, 4



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.