зі своєї сторони цілком реальне і вимогливе. І переходу, що вчинився, від

старого, традиційного середовища до цього технічного середовища досить для

пояснення всіх особливостей сучасного мистецтва. Уся творчість

зосереджується в області техніки і мільйони технічних засобів виступають

свідченням цього технічного розмаху, набагато більш разючого, чим усе те,

що зміг зробити художник. Художник уже не може залишатися творцем перед

реальністю цього колосального продукування речей, матеріалів, товарів,

потреб, символів, що викидаються щорічно технічним виробництвом. Теперішнє

мистецтво - відображення технічної реальності."

Протилежну точку зору займає Х. Ортега-и-Гассет у своїй роботі

"Міркування про техніка". Жити - значить робити, діяти, і, лише остільки,

оскільки останні дії нездійсненні без теорії, споглядання, тільки в силу

цих причин і тільки внаслідок останніх життя так само є думка, теорія,

наука. Тому, людина вирішує цілком протилежну твариною задачу, саме тому

що людська задача має надприродні характеристики, він не може, подібно

тварині, направити свою енергію на задоволення елементарних потреб. Людина

повинна зберігати зусилля, щоб присвятити їхній надлишок здійсненню

неймовірного підприємства - реалізації свого буття у світі. Тому сама

людина починається з розвитку техніки. ... і зміст, і причина техніки

лежать за її межами, а саме у використанні людиною його надлишкових,

вивільнених завдяки техніці, сил

Далі приводиться такий факт, що за одне століття населення Європи

збільшилося приблизно в 3.5 рази, і завдяки техніці всі ці люди можуть

нормально жити і працювати. "Якби техніка занепала, сотні мільйонів людей

припинили б існування". Однак, ріст техніки несе в собі не тільки позитивні

сторони. Він послужив причиною чималої кількості сучасних конфліктів.

"Людині удалося помістити між собою і природою деяку область технічного

творчого розвитку, причому настільки могутнього і стрімкого, що з нього

народилася своєрідна надприрода... він готовий от-от утратити реальні

представлення про техніка і про умови, у яких вона виникає і бачити в

подібних речах звичайні дарунки природи". Іншою характерною рисою взаємин

людини і техніки є те, що вже не знаряддя служить людині, а людина є

придатком машини.

Взаємодія техніки і суспільства у своїх роботах розглядав і Мартін

Хайдеггер. У його роботах техніка являє собою найбільшу небезпеку для

суспільства. До нього техніка безумовно ставилася в зв'язок з розвитком

культури в цілому й історії людини, однак, трактувалася вона лише як фактор

серед багатьох, по Хайдеггеру, навпаки, техніка є сутністю сучасної епохи,

сутністю з необхідністю що виходить з попередньої історії. Нарешті, до

Хайдеггера техніка розглядалася в першу чергу як проблема філософії

культури і філософії історії і в другу чергу як антропологічна проблема.

В основній ідеї Хайдеггеровской філософії техніки, а саме в розгляді

техніки як нового й історично радикального способу відносини до буття

улаштовується та точка зору, що небезпека техніки для людини полягає

насамперед не в знищенні існування людини, а в перетворенні його сутності.

Торкався це питання і видний німецький філософ Карл Ясперс. Як

природа змінює свій вигляд під впливом техніки, яке зворотна дія на людину

робить його технічна діяльність, тобто як характер його праці, організація

його праці і його вплив на середовище змінюють самої людини - от центральна

тема філософських міркувань із приводу взаємодії людини і техніки К.

Ясперса.

Безсумнівно одне: техніка спрямована на те, щоб у ході перетворення

всієї трудової діяльності людини, перетворити і саму людину. Людина вже не

може звільнитися від впливу створеної нею техніки. І зовсім очевидно, що в

техніку укладені не тільки безмежні можливості, але і безмежні небезпеки.

Як аналогію Ясперс наводить приклад з відкриттям первісними людьми вогню:

воно так само таїть у собі величезні можливості і величезну небезпеку.

Тепер як і тоді, людство вступає на зовсім новий шлях - бути може, його

чекає влада руйнівних сил і морок небуття.

Зовсім іншу позицію стосовно техніки спираючи на праці К. Маркса

займає В. И. Ленін. Прогрес техніки по думці Леніна в остаточному підсумку

приводить до соціальних перетворень (класи, родина, особистість). Взаємодія

техніки як елемента продуктивних сил із соціальними інститутами носить

складний і неоднозначний характер. Техніка впливає на суспільство різними

шляхами в різних формах. У залежності від соціально-економічних умов її

застосування цей вплив перетерплює модифікації - зм'якшується,

амортизується, чи навпаки, підсилюється, збільшується. І нарешті, сам

розвиток техніки випробує могутній вплив економічних, політичних і ідейних

інститутів суспільства, що чи може стимулювати науково-технічний прогрес,

чи гальмувати його, модифікуючи технічні форми і затримуючи їхній розвиток

відповідно до економічними чи політичними цілями того чи іншого класу.

При аналізі механізму соціального впливу техніки важливо звернути

увагу на наступні три моменти:

Вплив техніки на суспільство йде насамперед через підвищення

продуктивності праці, що обумовлюється розвитком технічних засобів. Ріст

продуктивності праці, що з'явився наслідком удосконалення первісних

найпростіших знарядь виробництва призвів до росту суспільного багатства, до

виникнення деякого надлишку сукупного суспільного продукту, і отже, до

приватної власності, а потім до суспільної нерівності і класового

розшарування. Стрибок у підвищенні продуктивності праці, що відбувся з

переходом до машинного виробництва, сприяв подальшої поляризації

експлуатованих і визискувачів.

Іншим напрямком впливу техніки на суспільство є спеціалізація засобів

праці, що служить технічною основою поділу праці. Розвита автоматика, що

цілком усуває суб'єкта як механічне знаряддя зі своєї структури, кладе

кінець поділу людської праці на основі поділу засобів виробництва.

Нарешті, по-третє, при аналізі соціальної ролі техніки варто мати на

увазі міру заміщення технічними засобами трудових функцій людини.

Виникнення предметного погляду на основні технологічні функції фізичної

праці, а потім розумові, обумовлює корінні зміни в технологічному способі

виробництва, у способі з'єднання людини і техніки в трудовому процесі.

Корінної ж зміни в технологічному способі виробництва, у свою чергу,

викликають ланцюгову реакцію змін у техніку, виробництві, економічних і

соціальних інститутах суспільства. Перехід від ручної праці до машинного

викликав істотні зміни не тільки в професійної, але й у соціальній

структурі суспільства (клас робітників і клас власників засобів виробництва

перетворилися в основні класи суспільства). Зрештою новий технологічний

спосіб виробництва привів до зміцнення і панування нового суспільного

способу виробництва - на зміну феодальним суспільним відносинам прийшли

капіталістичні суспільні відносини.

Ріст продуктивності праці, будучи головним, підсумковим напрямком

впливу техніки на суспільство, ґрунтується на двох інших відзначених

напрямках цього впливу. Крім основних факторів впливу техніки на

суспільство можна назвати так само і деякі інші: форму технічних засобів,

їхню структуру, матеріал, технологічні методи впливу. Усі ці фактори, разом

узяті, характеризують той чи інший рівень розвитку продуктивних сил

суспільства.

мислення і т.д.

З іншої сторони і техніка випробує вплив з боку суспільства. Цей

вплив визначається:

Технологічним рівнем розвитку виробництва;

його організацією;

соціально-економічними відносинами;

господарською політикою держави;

економічними і політичними відносинами між державами і міжнародним поділом

праці.

4. Проблеми і протиріччя розвитку техніки

Розвиток техніки в сучасному світі усе більш гостро виявляє двоїстий

характер її досягнень. З однієї сторони без техніки просто неможливо

представити розвиток людства, а з іншого техніка - могутня сила, здатна

викликати самі негативні, навіть трагічні наслідки. Не продуманий розвиток

техніки приводить до того, що успіхи технічного прогресу звичайно

обертаються складними соціальними проблемами. Заміняючи робочу силу людини

на виробництві, приводячи тим самим до підвищення продуктивності, техніка

загострює проблеми зайнятості і безробіття; житловий комфорт приводить

сьогодні до небажаної роз'єднаності людей; досягнута за допомогою

особистого транспорту мобільність купується ціною шумового навантаження,

незатишних, знеособлених міст, загубленої природи і т.д.

Протягом століть наукова і технічна діяльність вважалися морально

нейтральними. Сьогодні ми вже не можемо зневажати етичним контекстом

діяльності чи вченого інженера.

Інженер у сучасному світі повинний усвідомлювати свою

відповідальність перед людською цивілізацією. Сьогодні інженер - служитель

гуманності. Людство усе більше виявляється залежним від наслідків

технічного розвитку. У цьому зв'язку керування технічним прогресом, його

стримування, регулювання, здійснення його цілей, оцінка результатів

виявляються сьогодні не тільки інженерною, державною, управлінською, але й

етичною проблемою.

"Ніколи ще колись в історії, - пише німецький філософ А. Хунинг, - на

людину не покладалася настільки велика відповідальність, як сьогодні, тому

що ще ніколи він не володів настільки великою - багаторазово зрослої,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7