Облік машин, що перебувають на зберіганні, здійснюють у спеціальному журналі, а після розконсервації основні відомості заносять до паспортів на машини.
Міжзмінне зберігання в літню пору полягає в охороні машини, а в зимову пору, крім того, ще в захисті її від дії низьких температур для полегшення запуску двигуна.
Машини, які не використовують за призначенням з технічних, організаційних та інших причин понад 10 днів, ставлять на короткотривале, а більше двох місяців - на довготривале зберігання (консервацію). Короткотривале зберігання машин можна здійснювати на місці їх використання, а довготривалого на основних базах управлінь механізації. До короткотривалого іберігання машину готують відразу після закінчення робіт, а до довготривалого - не пізніше 10 днів з моменту закінчення робіт.
На короткотривале зберігання машини ставлять комплектно, тобто без зняття з них окремих агрегатів, вузлів і деталей.
Перед поставленням машин на зберігання проводять їх технічне обслуговування. Паливну систему повністю заповнюють паливом, а з водяної системи охолодження в холодну пору року обов'язково зливають воду.
При зберіганні машин на пневмоколісному ходу терміном до 10 днів тиск у шинах має бути вищий від номінального. При зберіганні понад 10 днів машину встановлюють на підставки і знижують тиск у шинах до 70...80% номінального. У цьому разі між шинами і майданчиком має бути проміжок.
Довготривале зберігання машин передбачає комплекс заходів для захисту деталей від псування. Після миття машин проводять технічне обслуговування та поточний ремонт, який після розконсервації забезпечує роботу машин до наступного планового поточного ремонту..
Машина має бути повністю змащена згідно з картою змащування. Ділянки з пошкодженою фарбою очищують і знову фарбують. Нікельовані та хромовані поверхні витирають чистою тканиною, змоченою в гасі, після чого обмивають теплою водою.
Нефарбовані металеві поверхні після очищення від бруду та видалення слідів гасу покривають шаром антикорозійного мастила, дерев'яні частини фарбують. Оливу в двигунах повністю міняють, а для запобігання корозії в циліндри заливають небагато оливи і прокручують колінчастий вал двигуна вручну або стартером. Крім цього, в циліндри закладають спеціальні вологовбирні патрони, а самі циліндри герметизують. Пас двигуна послаблюють, а поверхню блоку циліндрів протирають тканиною, змоченою в дизельному паливі, після чого весь двигун закривають брезентом або папером.
Сталеві канати, що застосовувалися, знімають з машини, перевіряють за існуючими нормами, змащують і зберігають у бухтах в закритих приміщеннях.
Зняті гумові вироби зберігають при температурі 5... 15 °С і відносній вологості 50 %. Перед зберіганням їх миють, просушують і протирають. Місця, що дотикаються під час зберігання, пересипають тальком.
Гідромашини (гідродвигуни та гідронасоси), що підлягають зберіганню, мають бути законсервовані. Зберігають їх у приміщенні, для захисту від атмосферних опадів, при температурі повітря не нижче 5 °С.
Консервуючи гідромашини, з них повністю зливають робочу рідину, з зовнішніх поверхонь видаляють бруд, пил і залишки робочої рідини, гідромашину ретельно промивають у бензині, а всі внутрішні поверхні деталей (наприклад, гідродвигуна) змащують робочою рідиною або тонким шаром пластичного мастила. За цієї умови гідродвигун може зберігатися близько 6 місяців. При тривалішому зберіганні корпус гідродвигуна (гідронасоса) заповнюють робочою рідиною, що використовується в гідросистемі. Отвори для приєднання трубопроводів закривають пробками з оливобензостійкої гуми або полімерного матеріалу. Нефарбовані зовнішні поверхні сталевих деталей покривають консерваційним змащувальним матеріалом.
Машини на пневмоходу, що консервуються, встановлюють на козлах, а гусеничні - на брусках або дошках. Частини машини, які підтримуються тросами, опускають на козли, а пружини й ресори розвантажують.
Цінні прилади, інструменти та частини електроустаткування (акумулятори, фари тощо) знімають і зберігають окремо.
Після закінчення всіх підготовчих робіт двері кабін, канати й кришки паливних резервуарів пломбують.
Машини зберігають у закритих приміщеннях, під навісом і на відкритих майданчиках. Місця зберігання розташовують на відстані від житлових, складських і виробничих приміщень не менш як 50 м.
Місця зберігання забезпечують протипожежними засобами згідно з правилами пожежної безпеки, забезпечуючи можливість виведення машин у разі пожежі.
Відкриті майданчики та навіси розташовують у сухих місцях. Майданчик повинен бути горизонтальним або з невеликим похилом та мати рівну міцну поверхню, яка може витримати навантаження машини при стоянці та переміщенні. Територію стоянки обладнують вітро- і світлозахисними пристроями та водовідвідними каналами.
На майданчику позначають місця стоянки і проїзди, а на місці стоянки кожної машини закріплюють табличку з зазначенням марки (індексу) машини та її інвентарного номера. Мінімальна відстань між машинами в одному ряду - 0,7 м, а мінімальна відстань між рядами -6 м.
Машини, що зберігаються під навісом і на відкритих майданчиках, перевіряють не рідше одного разу на місяць, а після сильного вітру, снігопаду та великого дощу - не пізніше наступного дня. Машини, що зберігаються в закритих приміщеннях, та зняті з машин вузли, що зберігаються на складах, перевіряють один раз на два місяці.
Деталі з гуми й текстилю через кожні три місяці перевіряють і перекладають, а в разі потреби дезинфікують, насухо протирають і припудрюють тальком.
Роботи, пов'язані з підготовкою, поставленням машини на зберігання та зняттям її зі зберігання, виконують особи, за якими ці машини закріплені, під керівництвом лінійного механіка. Після підготовки машину здають на зберігання особі, що відповідає за зберігання. Приймання машини на зберігання та видача її зі зберігання оформляється актом або записом у спеціальному журналі.
Доступ до місця зберігання машин і агрегатів стороннім особам заборонений.
12. Списання машин
Машини списують відповідно до Типової інструкції про порядок списання такого, що вийшло з ладу, обладнання, господарського інвентарю та іншого майна, яке враховується в складі основних фондів.
Списанню підлягають машини, що відпрацювали встановлений термін служби і які за технічним станом не можуть бути ефективно використані, а також машини, що втратили працездатність внаслідок аварій, стихійних лих ти і інших причин, у випадку недоцільності їх відновлення.
Розрахункові терміни служби (в роках) до списання основних будівельних машин Екскаватори одноківшеві розмірної групи:
3(місткість ковша-0,4 м3).................................. 8
4(місткість ковша - 0,65 м3).............................. 9
5(місткість ковша - 1 м3).................................. 10
6 і 7 (місткість ковша-1,25 м3)......................... 12
Крани самохідні стрілові:
автомобільні..................................................... 10
пневмоколісні та гусеничні вантажопідйомністю, т:
<16.................................................................... 11
16...40............................................................... 12
>40.................................................................... 14
Крани баштові вантажопідйомністю, т:
<10.................................................................... 10
>10.................................................................... 16
Бульдозери на тракторах з двигуном потужністю, кВт:
<55..................................................................... 7
55... 132............................................................. 8
>132................................................................... 9
Скрепери з місткістю ковша, м3:
<15..................................................................... 7
>15.................................................................... 10
Автогрейдери з двигуном потужністю, кВт:
<80..................................................................... 8
>80.................................................................... 10
Навантажувачі................................................... 9
Викорчовувачі, котки:
самохідні............................................................ 6
причіпні, статичні.............................................. 8
причіпні, вібраційні........................................... 9
Конвеєри стрічкові пересувні........................... 5
Лебідки:
ручні.................................................................. 8
привідні.............................................................. 5
Списання машин передбачає визначення їх технічного стану, оформлення акта, зняття з обліку, розбирання, дефектування деталей та передачу справних деталей на відновлення, а несправних - у металобрухт.
Для визначення технічного стану машин, що підлягають списанню, в кожній організації наказом керівника створюється комісія. Результати визначення технічного стану оформляються актом за встановленою формою. В акті зазначають рік виготовлення машини, дату її доставлення в організацію, дату введення в експлуатацію, початкову вартість, суму зношення за бухгалтерськими даними, кількість капітальних ремонтів, результати визначення технічного стану, висновок комісії та ін.
Після затвердження керівником організації акта на списання машину знімають з обліку в Державтоінспекції та місцевому Держнаглядохоронпраці, а також з балансу організації.
Для списання з балансу підприємства вартості машини та устаткування, що втратили працездатність внаслідок аварії, до акта про списання додають копію акта про аварію, а також пояснюють причини, що призвели до аварії, і вказують заходи, вжиті стосовно винних.
Машини, зняті з балансу, розбирають, а їхні вузли й деталі дефектують. Приватні до використання й ремонту деталі та вузли беруть на облік і використовують для поповнення обмінного фонду, що створюється в організаціях для ремонту машин. Непридатні до ремонту та використання деталі й вузли зі списаних машин здають на склади Головвторсировини в термін не пізніше 30 діб від дня списання.
1. Бабушко С.М. Ремонт тракторов и автомобилей. - К.: Высшая школа. 1982. - 344с.
2. Кисликов В.Ф., Лущик В.В. Будова і експлуатація автомобілів: Підручник. К.: Либідь, 2002. - 400с.
3. Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонт машин. - К.: Высшая школа, 1989. - 350с.
4. Полянський С.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. - К.: Техніка, 2001. - 624с.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
