- теплоємність повітря,

,

 Вт,

г) тепловий потік за рахунок сонячної радіації, Вт

,  (2.10)

де - розрахункова поверхня кузова вагона, яка опромінюється сонцем, м2, (приймається  = (0,3…0,4) );

 - розрахункова (максимальна) температура поверхні кузова вагона (приймається = 50 °С);

 - тривалість сонячного опромінювання вагона протягом доби, год.;

 Вт,

д) тепловий потік, що виділяється пасажирами вагона, Вт,

,    (2.11)

де - потужність теплового потоку, що виділяється одним пасажиром, Вт,

 Вт,

е) тепловий потік від роботи електродвигунів, які розташовані усередині вагона, освітлювальних та інших електроприладів, Вт

 Вт,

Загальний (повний) тепловий потік у вагон:

 (2.12)

 Вт,

 кВт.

Вибираємо електродвигун (за потужністю):

двигун 2ПН160L,технічні характеристики приведені в таблиці 2.1

номінальний струм знаходимо за формулою 2.3:

А.

Таблиця 2.1 - Технічні характеристики електродвигунів

2.2 Визначення потужності електричних пристроїв опалення

Для розрахункового режиму роботи опалювальних пристроїв пасажирського вагона береться зимовий період експлуатації.

На пасажирських вагонах застосовуються в основному системи індивідуального водяного опалення з водонагрівним котлом, на твердому

паливі і системи водяного опалення з комбінованим електровугільним котлом.

У пасажирських вагонах з кондиціюванням повітря поряд з основною водяною системою опалення з комбінованим електровугільним котлом використовується і електрична, як допоміжна при низьких зовнішніх температурах в перехідні періоди року (весна, осінь).

При конвекційно-циркуляційній системі опалення потужність нагрівальних елементів (кВт) калорифера визначається з формули

; (2.13)

де - об'єм зовнішнього повітря, яке подається в вагон, м3/с;

 - розрахункова норма подачі зовнішнього повітря на одного пасажира в літній період, м3/с;

 - теплоємність повітря;

 - температура повітря усередині вагона в розрахунковий (зимовий) період, °С;

 - температура зовнішнього повітря в зимовий період, °С.

У нашому випадку, при водяному опаленні, розраховуємо потужність нагрівальних елементів калорифера:

кВт.

Так, як система опалення водяна потужність нагрівальних елементів не розраховуємо.

2.3 Визначення потужності освітлювального навантаження

Для визначення потужності освітлювального навантаження використовується метод питомої встановленої потужності на одиницю площі. Цей метод достатньо простий, має необхідну точність і знайшов широке застосування на практиці. Цей метод передбачає спочатку визначення потужності освітлювального навантаження для кожного приміщення вагона окремо, а потім сумарну для всього вагона. Окремо визначається потужність ламп люмінесцентного освітлення і потужність ламп розжарювання. Це необхідно для визначення потужності перетворювача люмінесцентного освітлення, а також для вибору дротів, захисних і комутаційних апаратів.

Потужність освітлювального навантаження для кожного з приміщень вагона обирають за формулою, Вт:

, (2.14)

де - питома потужність освітлювального навантаження для даного виду приміщення, тобто потужність на одиницю площі цього приміщення, (Вт/м2 , див. таблицю 2.2);

 - площа приміщення, для якого визначається потужність освітлювального навантаження, м2 (визначається за кресленням вагона).

Таблиця 2.2 - Питома потужність освітлювального навантаження для

Потужність освітлювального навантаження всього вагона:

 (2.15)

Визначивши потужність освітлювального навантаження вагона від люмінесцентних ламп, визначають потужність перетворювача для люмінесцентних ламп вагона

, (2.16)

де , якщо перетворювач статичний напівпровідниковий,

, якщо перетворювач електромашинного типу.

Якщо обраний перетворювач для живлення люмінесцентних ламп електромашинного типу, то за потужністю  за каталогом обирається електродвигун перетворювача.

Потужність сигнальних, службових та інших спеціальних ламп можливо прийняти рівною 300…400 Вт.

Для спрощення розрахунків, приведемо їх у вигляді таблиці 2.3

Таблиця 2.3 - Розрахунок потужності освітлювального навантаження

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5