Рефераты. Технічне обслуговування вагонів вантажного парку







Кількість допоміжних робочих Rдоп, чол.,

Rдоп=+ 0,09. (5.7)

Rдоп=  чол.

Кількість ІТП Rітп, , чол.,

Rітп=(++Rдоп) .

Rітп= чол.

Кількість МОП Rмоп , чол.,

Rітп=(++Rдоп) .

Rмоп= чол.


Дані розрахунки кількості робітників зведено в штатну відомість (таблиця 5.1).


Таблиця 5.1 – Штатна відомість

Посада, професія

Розряд

Кількість людей у зміну

Всього

1

2

3

4

1 Начальник ПТО


1

1

2 Старший майстер ПТО


1

1

3 Майстер ПТО


1

4

4 Інструктор вагонного господарства


1

1

5 Оператор ПТО


8

32

6 Оглядач-ремонтник на вагоно ремонтних установках

6

8

32

7 Оглядач-ремонтник вагонів

5

21

84

8 Оглядач-автоматник

5

8

16

9 Слюсар з ремонту рухомого складу

4

16

64

10 Слюсар з ремонту рухомого складу

3

5

20

11 Акумуляторник

5

8

32

12 Електрогазозварювальник

4

8

32

13 Слюсар – інструментальник

4

8

32

14 Кранівник

4

4

4

15 Прибиральниця виробничих приміщень


5

20

Разом


98

352


6. Розрахунок повітропровідної мережі на ПТО вагонів


Повітропровідна магістраль призначена для подачі стислого повітря від компресорної станції до місць його споживання на ПТО вагонів. Вона складається з головних та додаткових повітрозбірників, розвідного трубопроводу, оглядових колодязів та повітророзбірних колонок.

Діаметр трубопроводу для умов ПТО , м,


, (6.1)

 

деQk – розрахункова продуктивність компресорної станції, м3/хв;

ртр – абсолютний розрахунковий тиск повітря у трубопроводі, ртр=0,9 МПа;

ра – абсолютне значення атмосферного тиску, ра=0,1 МПа;

V – швидкість руху повітря по трубопроводу, V=7 м/с.

Розрахункова продуктивність компресорної станції , м3/хв,


, (6.2)


де∑Qв – сумарна витрата вільного повітря, м3/хв;

ηк – об’ємний коефіцієнт корисної дії компресора; ηк=0,91.

Сумарна витрата вільного повітря , м3/хв,


, (6.3)


деQзаг – загальна витрата повітря для одночасного випробування автогальм Nгр груп составів (по два состави у групі), м3/хв;

Qсп – витрати вільного повітря на потреби інших споживачів, Qсп= 10 м3/хв;

– значення падіння тиску у повітророзвідній магістралі із-за наявності у неї витоків повітря, =0,02 МПа протягом 3 хв;

– об’єм повітророзвідної магістралі, м3.

Об’єм повітророзвідної магістралі Uм,, м3/хв,


Uм = 2(Qзаг + Qсп). (6.4)


Загальна витрата повітря для одночасного випробування автогальм Qзаг,, м3/хв,


, (6.5)


де Nгр – кількіть составів у групі, Nгр=2 состави;

– витрати вільного повітря для наповнення гальмової магістралі одного состава від атмосферного до зарядного тиску з урахуванням витоків повітря з магістралі, м3/хв;

– витрати вільного повітря на зарядку гальмової магістралі состава, що обробляється паралельно та поповнення у неї витоків у процесі випробування гальм, м3/хв.

Витрати вільного повітря для наповнення гальмової магістралі одного состава від атмосферного до зарядного тиску з урахуванням витоків повітря з магістралі , м3/хв,


, (6.6)


дерзар – абсолютне значення зарядного тиску у гальмовій магістралі,

рзар =0,65 МПа);

t1 – тривалість зарядки гальмової магістралі состава від атмосферного до зарядного, t1 =10 хв;

q1 – середнє значення падіння тиску в магістралі состава із-за витоку повітря при підвищенні тиску від атмосферного до зарядного, q1 =0,015 МПа/хв ;

∑(mU) – середній об’єм гальмової магістралі одного состава, м3.

Витрати вільного повітря на зарядку гальмової магістралі состава, що обробляється паралельно та поповнення у неї витоків у процесі випробування гальм , м3/хв,


, (6.7)


дерзс – абсолютний тиск повітря у магістралі загальмованого состава, рзс =0,48МПа;

q2 – значення падіння тиску, яке нормується, із-за витоку повітря при заряджені гальмової мережі від рзс до рзар, q2 =0,02 МПа/хв;

t2 – тривалість зарядки составу від рзс (після гальмування) до рзар , t2 ≈ 6 хв.

Середній об’єм гальмової магістралі одного состава ∑(mU), м3,


∑(mU) = m1U1+m2U2+…+mIUI, (6.7)


де m1, m2…mI - кількість вагонів i-го типу, що включені у поїзд (за завданням);

U1, U2…+UI - об’єм гальмової магістралі вагонів i-го типу (для критого та піввагона – 0,107 м3, цистерни та платформи –0,105 м3).


м3;

 м3/хв;

 м3/хв;

 м3/хв;

Uм = 2(15,2+10)=50,4 м3;

м3/хв;

 м3/хв;

м.


7. Організація ТО та ТОв–2 вантажних вагонів.


7.1 Технологія технічного обслуговування на сортувальних та дільничних станціях


У залежності від схеми та технологічного процесу роботи сортувальної станції, можливі наступні варіанти технології технічного обслуговування вагонів.

На сортувальній станції з роздільними парками виконують:

а) у парку прибуття

- контроль технічного стану з метою виявлення несправних вагонів, що потребують планового та технічного обслуговування з відчепленням ТОв-2 або ТОв-2з;

- виконання ремонтних робіт у необхідному для розформування поїзда обсязі. Як приклад на рисунку 7.1 зображена схема розміщення технологічного обладнання в парку прибуття;

б) у сортувальному парку

 - контроль технічного стану вагонів з метою виявлення пошкоджень, які виникли у процесі формування поїздів;

- запобігання пропуску в парк відправлення несправних вагонів, що потребують технічного обслуговування з відчепленням;


Рисунок 7.1 - Приблизна схема розміщення засобів технологічного оснащення в парку прибуття

1 - пересувна ремонтна установка оглядача вагонів; 2 - пішохідно-транспортний тунель; 3 - стелаж заглиблений; 4 - стовпчики переговорні; 5 - стелаж наземний; 6 - пристрій централізованого огородження поїздів; 7 - настил пішохідний; 8 - приміщення для короткочасного відпочинку й обігріву ремонтно-огладових груп; 9 - інструментально-роздавальна комора; 10 - підстанція для живлення ремонтної установки оглядача вагонів;  11 - приміщення операторів ПТО; 12 - засоби технічного діагностування; 13 - приміщення оглядача з приймання поїздів «з ходу»

в) у парку відправлення - контрольно-технічний огляд вагонів: випробування автогальм, ремонт несправних вагонів, виявлених у процесі контрольного огляду та при випробуванні автогальм. У разі відсутності на ПТО спеціалізованих колій збільшеного технічного обслуговування вагонів ТОв-2з, у парку відправлення виконується ТО автогальм та усунення несправностей, які виявлені в парках прибуття, сортувальному та відправлення. Схема розміщення технологічного обладнання в парку відправлення зображене на рисунку 7.2.


Рисунок 7.2 - Схема розміщення засобів технологічного оснащення в парку відправлення


1 - ремонтна установка (РУ); 2 - пішохідно-транспортний тунель; 3 - стовпчики переговорні; 4 - стелаж заглиблений; 5 - стелаж наземний; 6 - настил пішохідний; 7 - повітропровід з колонками; 8 - приміщення для короткочасного відпочинку й обігріву ремонтників ПТО; 9 - приміщення операторів ПТО; 10 - підстанція для живлення ремонтної установки; 12 - пристрій централізованого огородження поїздів; 13 - засоби діагностичні; 14 - пульт випробування гальм

На сортувальній станції з суміщеними парками виконують:

а) при організації ремонту в парку прибуття.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.