Вимоги безпеки під час роботи
Під час роботи слюсар повинен: - Всі види технічного обслуговування і ремонту електрообладнання машин на території підприємства виконувати лише на спеціально призначених для цієї мети місцях (постах). - При розбірно-складальних і інших кріпильних операціях, що вимагають великих фізичних зусиль, застосовувати знімачів, гайковерти і тому подібне Трудноотворачиваємиє гайки при необхідності попередній змочувати гасом або спеціальним складом («Унісма», ВТВ і тому подібне). - Для зняття і установки вузлів і агрегатів вагою 20 кг і більш користуватися підіймальними механізмами, обладнаними спеціальними пристосуваннями (захватами), іншими допоміжними засобами механізації. - Під час роботи розташовувати інструмент так, щоб не виникала необхідність тягнутися за ним. Правильно підбирати розмір гайкового ключа, переважно користуватися накидними і торцевими ключами, а у важкодоступних місцях - ключами з тріскачками або з шарнірною голівкою. Правильно накладати ключ на гайку, не підтискати гайку ривком. При роботі зубилом або іншим рубаючим інструментом користуватися захисними окулярами для оберігання очей від поразки металевими частками, а також надівати на зубило захисну шайбу для захисту рук. Випрессовивать туго сидячі пальці і втулки лише за допомогою спеціальних пристосувань. - Зняті з автомобіля вузли і агрегати складати на спеціальні стійкі підставки, а довгі деталі класти лише горизонтально. - При роботі на заточном верстаті слід стояти збоку, а не проти абразивного круга, що обертається, при цьому використовувати захисні окуляри або екрани. Зазор між подручником і абразивним кругом не повинен перевищувати 3 мм. - При роботі електроінструментом напругою більше 42 В користуватися захисними засобами (діелектричними гумовими рукавичками, калошами, килимками), видаваними спільно з електроінструментом. - Підключати електроінструмент до мережі лише за наявності справного штепсельного роз'єму. - При припиненні подачі електроенергії або перерві в роботі від'єднувати електроінструмент від електромережі. - Видаляти пил і стружку з верстака, устаткування або деталі щіткою-кмітливістю або металевим гачком. - Використаний обтиральний матеріал прибирати в спеціально встановлені для цієї мети металеві ящики і закривати кришкою.
Слюсареві забороняється: виконувати роботи під автомобілем або агрегатом, вивішеним лише на підіймальному механізмі (окрім стаціонарних електропідйомників) без підставки козелків або інших страхуючих пристроїв; піднімати агрегати при косому натягненні троса або ланцюга підіймального механізму, а також зачалювати агрегати стропом, дротом і т.п.; використовувати випадкові підставки і підкладки замість спеціального додаткового упору; переносити електричний інструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до їх зупинки; здувати пил і стружку стислим повітрям, направляти струмінь повітря на тих, що стоять рядом людей або на себе; зберігати на робочому місці промаслені обтиральні матеріали і зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними; застосовувати етілірованний бензин для миття деталей, рук і т.д.; переносити електричний інструмент, тримаючи його за кабель, а також торкатися рукою частин, що обертаються, до їх зупинки; здувати пил і стружку стислим повітрям, направляти струмінь повітря на тих, що стоять рядом людей або на себе; зберігати на робочому місці промаслені обтиральні матеріали і зберігати чисті обтиральні матеріали разом з використаними; застосовувати етілірованний бензин для миття деталей, рук і т.д.;
Вимоги безпеки після закінчення роботи
Після закінчення роботи слюсар зобов'язаний: - Відключити від електромережі електроустаткування, вимкнути місцеву вентиляцію. - Привести в порядок робоче місце. Прибрати пристосування, інструмент у відведене для них місце. - Вимити руки з милом, а після роботи з деталями і вузлами двигуна, що працює на етілірованном бензині, необхідно заздалегідь мити руки гасом. 6.1.6. Про всі недоліки, виявлені під час роботи, сповістити свого безпосереднього керівника.
5.3.4 Пожежна безпека
Основні причини пожежі:
- Порушення герметичності комунікацій, несправностей паливної системи і загорання палива та електропроводки при стисканні з поверхнями, які мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником та опалювальною установкою);
- Спалахування палива внаслідок потрапляння іскри, яка виникає від ударів стальних деталей пошкодженого кузова автомобіля під час ДТП;
- Спалахування палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики;
- Спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива з причин несправностей електрообладнанням (короткого замикання, незадовільних контактів);
- Спалахування спалимих конструкційних матеріалів і палива від впливу відкритого вогню (зварювальні роботи, розігрів вузлів автомобіля в зимовий період, перевірка наявності палива в паливних баках за допомогою відкритого вогню).
- Негайно повідомити про це по телефону пожежну охорону( при цьому слід назвати адресу об’єкта поверховість будівлі, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також назвати своє прізвище, ім’я та по батькові)
- Вжити (по можливості) заходів для евакуації людей, гасіння пожежі та збереження матеріальних цінностей.
- Повідомити про пожежу чи відповідну компетентну посадову особу та чергового по підприємству або організації;
- За потреби – викликати інші аварійно-рятувальні служби ( медичну, газорятувальну).
Цехи або відділення, де проводиться гаряче обкатування двигунів внутрішнього згорання, слід розміщувати в окремих приміщеннях, збудованих з негорючих матеріалів.
Автомобільну техніку, що надходить на технічне обслуговування, поточний ремонт, слід очищати ззовні від бруду і залежно від виду ремонту чи обслуговування вузлів та агрегатів за необхідності зливати паливо і мастила, а також знімати газові балони. Для миття та знежирення треба застосовувати негорючі сполуки, пасти, розчинники та емульсії, а також ультразвукові та інші пожежобезпечні установки.
На постах відкритого шлангового (ручного) і закритого (механізованого) миття джерела освітлення, проводки та силові двигуни повинні бути герметичні. Пости відкритого шлангового миття слід розміщувати в зоні, ізольованих від відкритих ліній електропередач і від обладнання під напругою. Підлога в приміщеннях та на ділянках, де миють і знежирюють деталі із застосування легкозаймистих і горючих рідин, має бути виконана з негорючих матеріалів, які не утворюють іскор при ударі, мати шорстку поверхню.
Нейтралізацію деталей двигунів, які працюють на етилованому бензині, дозволяється здійснювати промивання гасом тільки у спеціально виділених для цієї мети місцях . Використання горючі та легкозаймисті мийні речовини забороняється зберігати на постах миття, їх слід тримати в спеціально призначених місцях у щільно закритій тарі.
5.3.5 Охорона довкілля
Стічні води від миття автомобілів, миття підлоги в приміщеннях для зберігання або обслуговування автомобілів, які містять горючі рідини та завислі речовини, перед злиттям у каналізаційну мережу повинні очищатися в місцевих очисних установках. Після очищення стічних вод від миття автомобілів вміст завислих речовин і нафтопродуктів не повинен перевищувати встановлених норм.
Видалення осаду з очисних установок пропускною здатністю більше 1,5 л/с має бути механізованим. Осади і зібрані нафтопродукти з очисних споруд видаляються в міру їх накопичення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Методичні рекомендації до виконання курсового проекту, П: 2010 р.
2. Державні будівельні норми України. Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Технічна експлуатація будівельних машин, ДБН В.2.8-3-95. Видання офіційне. Держкоммістобудування України. Київ 1995.
3. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту - К.: Державний департамент автомобільного транспорту, 1998.
4. Гурвич И.С. Эксплуатация и ремонт дорожных машин и оборудования. М., Транспорт, 1989.
5. Краткий автомобильный справочник. Москва, Транспорт, 1984.
6. Н.А. Беспалов. Дорожно-строительные машины и оборудование. Довідник. Київ, Будівельник, 1980.
7. Б.В. Шелюбский. Довідник, Технічна експлуатація дорожніх машин. Москва, Транспорт, 1975.
8. Довідник обладнання. Справочник по оборудованию для технического обслуживания и ремонта тракторов и автомобилей. Грибков В.М. Россельхозиздат. 1978.
9. А.П. Смелов. Курсовое и дипломное проектирование по ремонту машин. М., Колос, 1984.
10. Зеленков Г.І. Проектування підприємств по ремонту дорожньо-будівельних машин. М., 1977.
11. Клебанов Б.В. Проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств. М., Транспорт, 1975.
12. Суханов Б.Н. ТО і ремонт автомобілів. Посібник по курсовому та дипломному проектуванню. М., Транспорт, 1985.
13. Салов А.И. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта., М, Транспорт, 1986.
14. Кузнецов Ю.М. Охрана труда на автотранспортних предприятиях. - М, Транспорт, 1996.
15. Кодекс Законів про працю України.
16. Закон України “Про охорону праці”. Київ, 1993.
17. Закон України “Про пожежну безпеку”. Київ, 1995.
18. СНІП ІІІ-4-80. Техника безопасности в строительстве.
19. СНІП 2.01.02-85. Протипожежні норми.
20. Державні стандарти на умови праці. ГОСТ 12.0.001-77 по ГОСТ 12.4.8-84
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
