5. Розрахунок пружини ресорного підвішування на міцність

Розрахуємо на міцність двохрядну пружину центрального підвішування візка вантажного вагона. Геометричні характеристики зовнішньої і внутрішньої пружини приведені в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1. Розрахунки зроблені за методикою викладеною в [1].

5.1 Жорсткість пружини

 ( 5.1 )

де - діаметр витку пружини, таблицю 5.1;

- коефіцієнт який залежить від індексу пружини, (=1);

- середній діаметр пружини, див. таблицю 5.1;

- кількість робочих витків пружини, таблицю 5.1;

.

5.2 Жорсткість двохрядної пружини

 ( 5.2 )

5.3 Навантаження, що приходиться на одну двохрядну пружину

 ( 5.3 )

де - маса необресорених частин, =71,22 кН;

- кількість одно іменних паралельно навантажених частин вагона, = 28.

 кН.

5.4 Коефіцієнт, що залежить від осності візка

 ( 5.4 )

де n- кількість осей у візку, n=2.

.

5.5 Середнє значення коефіцієнта вертикальної динаміки

 ( 5.5 )

де - коефіцієнт, = 0,1;

- конструкційна швидкість вагона, = 33 ;

- статичний прогин під вагою вагона брутто, = 0,05 м.

.

5.6 Коефіцієнт вертикальної динаміки

 ( 5.6 )

де - параметр розподілення, = 1,13;

- довірювальна імовірність, =0,95.

5.5 Еквівалентне навантаження

 ( 5.7 )

 кН.

5.6 Навантаження, що діє на одну з двохрядних пружин

 ( 5.8 )

 ( 5.9 )

 кН,

 кН.

5.7 Припустимі напруження пружини

 ( 5.10 )

де - коефіцієнт враховуючий кривизну витків,

 ( 5.11 )

 ( 5.12 )

,

;

 МПа,

 МПа.

Отже пружини мають значення менше допустимих напружень  МПа для сталей 55C2,55С2А і 60С2 [5]

6. Розрахунок елементів кузова на міцність

6.1 Розрахунок шворневої балки

В даному розділі всі розрахунки проводжу згідно методичних вказівок [4].

Особливістю конструкції рами даної цистерни являється те, що поздовжні балки майже не беруть участь в сприйманні основних вертикальних навантажень. Це пояснюється великою жорсткістю котла в порівнянні з жорсткістю поздовжніх балок, внаслідок чого майже все навантаження від котла передається на крайні опори, а від них на візки. Шворневі балки завантажені вертикальними силами і при прикладенні до їх кінців зусиль, необхідних, наприклад, для підйому котла, в цих балках виникають значні напруження. Саме тому в проводимо розрахунок її на міцність.

Найбільш невдалими варіантами завантаження шворневої балки являється: рух цистерни з максимальною швидкістю при різкому гальмуванні її, а також піднімання завантаженої цистерни домкратами, підведеними під кінці шворневих балок.

Експлуатаційний режим навантаження:

Рух з мінімальної швидкістю при торганні поїзду з місця, осаджування або гальмування поїзду, при малих швидкостях руху. В цьому випадку котел з рамою опирається на підп’ятник візка і схема навантаження шворневої балки буде мати вигляд:

Рисунок 3.1 – Схема навантаження шкворневої балки

Навантаження на шворневу балку становить:

а) від ваги шворневої балки

                                                     (6.1)

т/м

б) від ваги котла з вантажем

,                                                                (6.2)

де      Gш – маса шворневої балки;

Gк – маса котла з всіма закріпленими на ньому вузлами;

Gж – маса вантажу;

- напівширина рами по шворневим балкам;

- половина проекції опори котла.

в) від сили інерції при екстреному гальмуванні

Сила інерції котла з вантажом при І режимі навантаження складе:

                                                 (6.3)

Додаткове вертикальне навантаження на шворневу балку при цьому буде становити:

,                                           (6.4)

де  – поздовжня сила розтягу, стиснення;

- маса вагона брутто;

- база цистерни;

- відстань від поздовжньої осі котла до осі автозчепу.

Інтенсивність - рівномірно розподіленого навантаження на шворневу балку становитиме.

                                                               (6.5)

Згинальний момент в розрахунковому перерізі на відстані х від середини шворневої балки.

                                             (6.6)

Розрахуємо значення згинального моменту в характерних перерізах (х1=1415, х2=1350, х3=520, х4=180, х5=0).

Найбільші напруження виникатимуть в п’ятому перерізі і становитимуть:

,                                                   (6.7)

де W – момент опору волокон перерізу шкворневої балки

Ремонтний режим навантаження шворневої балки:

В даному випадку навантаження домкрату прикладаються на відстані

300 мм від вертикальної вісі поперечного перерізу шворневої балки, середина під домкратної планки зміщена від осі шворневої балки в сторону поздовжньої бокової. Розрахункова схема наведена на рис. 3.2

Рисунок 3.2 – Розрахункова схема навантаження

Визначаємо навантаження які діють на балку:

а) від ваги шворневої балки

                                                     (6.8)

т/м

б) від ваги котла з вантажем

,                                                                (6.9)

де      Gш – маса шворневої балки;

Gк – маса котла з всіма закріпленими на ньому вузлами;

Gж – маса вантажу;

- напівширина рами по шворневим балкам;

- половина проекції опори котла.

Реакції опор (домкратів) становитиме:

,                                                      (6.10)

де  – маса цистерни без візків.

Згинальний момент в розрахункових перерізах становитиме:

                      (6.11)

Напруження від згинального моменту становитимуть:

                                                              (6.12)

Ексцентричне прикладання навантаження домкрату до кінця шворневої балки створює крутний момент. Жорстке з’єднання її з хребтовою балкою призводить до появи в ній напружень від стиснутого кручення. Зазвичай таке кручення враховується лише при крученні брусів з відкритим перерізом і досить великими полками. Зважаючи на те, що шворнева балка має замкнутий профіль стиснення не враховується і дотичні напруження будемо визначати за формулами вільного кручення.

З метою спрощення розрахунків та забезпечення додаткового запасу міцності при обрахунках моменту опору враховуємо лише прямокутна коробчата частина перерізу шкворневої балки зображеної на рис. 3.3.

Рисунок 3.3 – Схема перерізу шворневої балки

Крутний момент від сили Rb, прикладеної на відстані 30 см від середини піддомкратної планки дорівнює:

Мк= Rb*30                                        (6.13)

Мк= 19*0,3=55,917кН/м

Дотичні напруження складають:

                                            (6.14)

Тоді, еквівалентне навантаження в розрахунковому перерізі дорівнюватиме:

                                                      (6.15)

Оскільки  для О9Г2С  – міцність шворневої балки забезпечена.

6.2 Розрахунок котла на внутрішній тиск

При розрахунку котла цистерни на внутрішній тиск використовуємо формули безмоментної теорії оболонок, визначимо напруження в металі в різних частинах котла, керуючись розрахунковою схемою котла цистерни:

Рисунок 6.1 – Розрахункова схема котла цистерни

Розрахунковий тиск в середині котла визначається як сума тисків парів рідини і тиску, утвореним при торганні з місця або при гальмуванні:

Р=Рр+Рд ,                                                   (6.16)

де Рр – тиск парів рідини (0,15МПа);

Рд – тиск рідини, виникаючий при торганні з місця або в процесі гальмування поїзду при максимальній допустимій швидкості (ІІІ режим)

Величина Рд визначається по формулі:

,                                                   (3.17)

де Тін – сила інерції рідини;

R1 – внутрішній радіус котла цистерни.

Сила інерції рідини при навантаженні цистерни по І режиму може бути визначена з формули:

,                                             (6.18)

де Gван – масса вантажу в котлі цистерни;

Qбр – масса цистерни брутто.

Розрахунковий тиск в середині котла становить:

Р=0,25+0,15=0,399МПа

Напруження в оболочках котрі не підлягають згину називаються мембранними і можуть бути визначені по наступним формулам:

а) в поперечному перетині

                              (6.19)

б) в поздовжньому перетині

,                                        (6.20)

де - товщина стінки циліндричної частини котла.

в) напруження в оболонці сферичного днища

,                                        (6.21)

де - товщина днища;

R2 – радіус сферичної частини днища.

г) в місцях з’єднання циліндричної частини котла до днища виникають додаткові напруження, величину яких можна вирахувати за емпіричними формулами С.В. Вершинского. Оскільки , то напруження будуть розраховуватися за формулою:

                                    (6.22)

Міцність котла цистерни забезпечена, тому що  (, для сталі О9Г2С ) за І та ІІІ розрахунковими режимами.

Страницы: 1, 2, 3, 4